Українські артилеристи планують до кінця літа отримати снаряди збільшеної дальності — високотехнологічний засіб, який, як сподівається Київ, суттєво розширить «зону ураження» на лінії фронту.
Україна заявила, що перша хвиля поставок збільшить дальність стрільби 155-мм гармат щонайменше до 60 кілометрів і включатиме снаряди з лазерним наведенням.
Досконаліші боєприпаси, оснащені малогабаритними прямоточними реактивними двигунами, здатні більш ніж удвічі збільшити цю дальність. Усі снаряди будуть сумісні з наявними 155-мм артилерійськими системами.
Зона ураження на лінії фронту — спірна територія між українськими та російськими військами, де практично будь-яку ціль можна швидко виявити й атакувати безпілотником, — має ширину близько 30 км, що виводить тилові райони за межі досяжності звичайної артилерії.
Снаряди більшої дальності можуть відтіснити Росію, надавши українським сухопутним військам простір для безпечного просування, зірвавши контратаки та фактично повністю накривши Крим.
За словами джерела, близького до Міністерства оборони Росії, російські військові не мають такої кількості далекобійних артилерійських систем, як західні союзники України.
«Якщо російським військам доведеться відсунути гармати, склади й штаби далі на південь, Україна виграє час, простір і шанси на виживання», — каже Рубен Стюарт, аналітик із сухопутної війни Міжнародного інституту стратегічних досліджень. «Це також ускладнить будь-який майбутній російський наступ у цьому регіоні».
Стюарт зазначив, що далекобійна артилерія, найімовірніше, буде найбільш цінною саме на південному напрямку, особливо на Херсонщині та Запоріжжі, де відкритий рельєф і вразливі шляхи постачання дають Україні більше цілей.
Читайте також: У Пентагоні назвали американські штати, які мають найбільший зиск від військової допомоги Україні
Водночас на Донбасі, в районі добре укріплених Слов’янська та Краматорська, де Путін зосередив свою воєнну кампанію, відстань між протиборчими арміями надто мала, щоб такі снаряди могли суттєво змінити ситуацію, додав він.
Михайло Дегтярьов, російський військовий експерт, заявив, що далекобійні снаряди створять для Москви «локальні загрози та проблеми». Однак, за його словами, масштабніші наслідки буде важко помітити.
«Зараз уже неможливо відсунути тил далі, тому що саме поняття тилу за останні чотири роки війни фактично перестало існувати», — сказав Дегтярьов.
Нещодавня зміна військового керівництва, схоже, не вплинула на ці плани, і Київ заявив, що на закупівлю снарядів збільшеної дальності виділено близько 540 мільйонів доларів за підтримки Норвегії, Данії, Литви, Люксембургу та Іспанії, зокрема через Чеську ініціативу, яка збирає снаряди від країн-донорів і передає їх Україні.
Німеччина пообіцяла 300 мільйонів євро, що, за словами міністра оборони Бориса Пісторіуса, еквівалентно приблизно 50 тисячам снарядів.
Генеральний директор концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що Україна прагне отримувати до 1,2 мільйона таких снарядів на рік.
Міністерство оборони України в червні повідомило про закупівлю в Данії 15 тисяч снарядів збільшеної дальності. Також було оголошено ще один тендер на 155-мм артилерійські снаряди збільшеної дальності, оскільки такі боєприпаси мають високий попит на фронті.
Шість виробників уже постачають аналогічні снаряди в межах найбільшого за вартістю контракту, а поставки мають завершитися цього року.
Союзники Києва на саміті НАТО домовилися виділити 50 мільярдів доларів на розробку сучаснішого далекобійного озброєння.
Велика Британія також координує програму Brakestop, метою якої є створення для України дешевших і компактніших крилатих ракет, які не використовують американські компоненти або дані.
Артилерійські снаряди збільшеної дальності можуть використовувати оболонки, що надягаються на невеликі бойові частини, дозволяючи застосовувати заряди, призначені для більших снарядів, а також складні крила й інші засоби для збільшення дальності польоту.
При наведенні за GPS вони здатні вражати цілі розміром лише кілька метрів; версії з лазерним наведенням спрямовуються на лазерний промінь, наведений на ціль, часто за допомогою безпілотника.
Американський M712 Copperhead і Vulcano — спільний проєкт італійської компанії Leonardo SpA та німецької Diehl Defence and Land Systems GmbH — обидва оснащені лазерним наведенням.
Деякі виробники озброєнь також роками експериментують із встановленням невеликих прямоточних реактивних двигунів в артилерійські снаряди, збільшуючи дальність їхнього польоту більш ніж до 150 кілометрів.
Норвезька компанія Nammo AS має один такий проєкт — Ramjet 155, розроблений спільно з Boeing Co., і повідомляла про випробувальні польоти ще у 2023 році. За словами джерела, обізнаного із ситуацією, система, можливо, наближається до серійного виробництва та постачань.
Американський оборонний стартап Tiberius Aerospace Inc. має аналогічний керований артилерійський боєприпас Sceptre, який також може стати доступним для України, додало джерело.
155-мм снаряд Assegai V-LAP компанії Rheinmetall AG здатний досягати дальності 67 кілометрів при стрільбі із самохідної артилерійської установки PzH 2000, яка перебуває на озброєнні України.
За словами Паппергера, компанія планує поставити Україні близько 100 тисяч 155-мм снарядів збільшеної дальності вже цього року.
Однак, за словами аналітиків, такі екзотичні боєприпаси «поки що не є масовим вирішенням нагальної проблеми України з боєприпасами».
«В умовах повсякденної війни кількість снарядів для ураження цілей на відстані понад 40 кілометрів має більше значення, ніж невелика кількість експериментальних далекобійних боєприпасів», — каже Рубен Стюарт, аналітик із сухопутної війни Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Серед інших постачальників — компанії Raytheon, BAE Systems і Czechoslovak Group (CSG).
CSG та «Українська бронетехніка» створили виробничі потужності в Україні й ставлять за мету виготовити цього року понад 300 тисяч 155-мм снарядів, хоча максимальна дальність стрільби основної артилерійської продукції CSG становить 43 кілометри.
«Якщо Україні вдасться знову переорієнтувати частину своїх тактичних потреб на артилерію, це зменшить залежність від безпілотників, що було б дуже доречно. Артилерія, як правило, надійніша й придатна для застосування за будь-яких погодних умов», — сказав Сем Кренні-Еванс, військовий аналітик Королівського інституту об’єднаних служб.
«Крім того, 7-кілограмовий вибуховий заряд матиме значно більший вплив на укріплений бункер, ніж один FPV-дрон».
Bloomberg
