Рада ухвалила закон про відповідальність за недоброчесне лобіювання
21 березня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №10373, який передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і вводить відповідальність за порушення у сфері лобіювання.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроект спрямований на удосконалення правового поля у сфері лобіювання і передбачає введення чітких правил для взаємодії посадовців з лобістами та встановлення відповідальності за порушення у цій діяльності.
“За” законопроєкт проголосували 290 народних депутатів.
Закон доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) новими статтями 188-46-1 та 188-46-2, які передбачатимуть встановлення адміністративної відповідальності за незаконне здійснення лобіювання та за порушення законодавства у сфері лобіювання.
Крім того, у законопроекті стаття 24 КУпАП доповнюється новим видом адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання.
Читайте також: Зеленський підписав закон про реформу корпоративного управління держпідприємств, який нібито вимагав МВФ
Стаття 188-46 стосується невиконання вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо запобігання і протидії корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або інформації не у повному обсязі.
Таким чином внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які передбачають:
– доповнення адміністративних стягнень забороною здійснення лобіювання;
– настання відповідальності за здійснення лобіювання без реєстрації;
– відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту суб’єктом лобіювання, подання завідомо недостовірних відомостей суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості, неподання або несвоєчасне подання до Національного агентства з питань запобігання корупції заяви про припинення здійснення лобіювання, здійснення лобіювання в інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром відповідно до вимог закону “Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні”, або укладення суб’єктом лобіювання договору про надання послуг з лобіювання з особою, яка не може бути клієнтом відповідно до вимог закону “Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні”;
– вчинення дій чи прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів під час лобіювання;
– розширення повноважень працівників Національного агентства з питань запобігання корупції шляхом надання їм повноважень щодо складання протоколів за вищенаведеними статтями.
В Україні давно назріла нагальна потреба законодавчого врегулювання лобістської діяльності і це питання неодноразово порушувалось у низці нормативно-правових актів, зокрема Антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки, Плані заходів щодо запобігання впливу олігархів, а також в угоді про асоціацію з ЄС.
Саме запровадження прозорих механізмів лобіювання є одним із важливих критеріїв для просування євроінтеграційного курсу України та зміцнення інституційної спроможності як демократичної правової держави.
Закон про лобіювання
Нагадаємо, 23 лютого Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про доброчесне лобіювання №10337. Він набуде чинності через 2 місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року.
Закон, зокрема, визначає термінологію у сфері лобіювання; права та обов’язки суб’єктів лобіювання; методи впливу; правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання.
Згідно з ним, лобіювання – діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у своїх комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Він передбачає створення Реєстру прозорості, власником та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції.
Закон регламентує порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього; доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безплатний); звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості; механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
Звіт Європейської комісії щодо України від 8 грудня 2023 року за результатами оцінки прогресу у виконанні висновку комісії щодо заявки України на членство в ЄС визначає прийняття закону, що врегулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану, однією з чотирьох політичних рекомендацій, які Україна має виконати для початку переговорів про вступ України до ЄС.
