У своїй книзі Онищенко пише, що Давид Жванія був його попередником – «сірим кардиналом» у Порошенка.
Народний депутат-утікач Олександр Онищенко в своїй книзі «Петро П’ятий» пише, що Давид Жванія пішов з великої політики через те, що «недоніс» Петру Порошенку один мільйон доларів з шести, які сам Онищенко давав як хабар за допуск до парламентських виборів. За його словами, саме Жванія був його попередником як довірена особа президента. Як йдеться в книзі, в оточенні Петра Порошенка Жванія зайняв почесну роль «сірого кардинала» – криптократа без формальної посади, що володіє, як пише автор книги, головним чинником комерційного успіху та політичного впливу в країні – “наближеністю до «тіла»”.
«Останніми роками таким «тілом» став Петро Порошенко. З ним Жванія був на «ти», про що кілька разів публічно говорив у своїх інтерв’ю журналістам, називав себе другом президента і вважався організатором багатьох важливих, особливих і, так сказати, спеціальних доручень. На парламентських виборах 2014 року Жванія входив в керівництво виборчого штабу БПП і виконував спецдоручення. Ось тут-то ми і перетнулися. Не думаю, що він був радий нашій зустрічі. Це знайомство завершило його політичну кар’єру. І дало імпульс моїй», – пише Онищенко.
Як пише депутат, доля його звела зі Жванією через те, що напередодні виборів Центральна виборча комісія відмовила йому в реєстрації кандидатом у народні депутати через те, що Онищенко був за межами України більше 180 днів. При цьому автор книги виправдовується, що був відсутній через участь у спортивних змаганнях, у тому числі Олімпійських іграх.
«Я подав в суд на ЦВК і дивним чином його програв. Відмовою закінчилася апеляція, яка наблизила до нуля мої шанси взяти участь у виборах. А за тиждень до закінчення реєстрації мені зателефонував президент. Особисто набрав номер мобільного і порекомендував мені зустрітися з його довіреною особою – Давидом Жванією. Так ми і познайомилися», – пише Онищенко.
За його словами, перша зустріч пройшла «конструктивно», і за її підсумками Онищенко передав Жванії 6 мільйонів доларів.
«Наступного дня Петро Олексійович покликав мене до себе і діловито повідомив, що в житті у мене почалася світла смуга, мовляв, щойно у нього на прийомі був голова ЦВК Михайло Охендовський, він у курсі справ, чекає мене і готовий вирішити всі мої питання. Так і сталося. Охендовський потиснув мені руку і в останній день перед дедлайном ЦВК прийняла мене в кандидати – всупереч відмовам суду, всупереч своїй же постанові. Тоді я зрозумів не тільки те, що гроші, а не суди, будують закони в країні, але і те, що Жванія – серйозна людина, головний у цій лавочці по «договорнякам» та вирішенню широкого спектру питань», – пише Онищенко.
За його словами, заочними мандатами «торгував» саме Жванія, наповнюючи партійну касу для Порошенка дрібними траншами.
«Місце в списку БПП коштувало від трьох до п’яти мільйонів доларів. Ясна річ, що я для них став серйозним придбанням. Ось тільки той «кандидатський внесок» став кінцем політичної кар’єри для Жванії. У всякому разі при цій владі. Справа в тім, що частина грошей Жванія, як би це висловитися… загубив по дорозі. Замість шести мільйонів він доніс у дзьобі – п’ять, через що з друга президента моментально перетворився на ворога. Жадібний і дріб’язковий Петро Олексійович міг багато чого пробачити друзям – зраду, плітки, брехливість, але спробу обдурити його в грошах він не спустить ніколи», – йдеться в книзі.
«Одного разу після виборів президент покликав мене до себе і змовницьки запитав: «Ти все передав?» Я ствердно кивнув і запитально подивився йому в очі. Порошенко уточнив суму. «Шість мільйонів», – відповів я, як на духу. «От Жванія, піда*ас! – тільки й мовив гарант, – не доніс!», – пише Онищенко.
На його думку, саме через цей втрачений мільйон Жванія позбувся положення і нібито отримав підпільну кличку серед «своїх» – “Недоносок”.
«Жадібність Жванії стала для мене вхідним квитком на Банкову: коли «сірого кардинала» відсторонили від посади, я волею долі зайняв його місце, навіть не розраховуючи на такий стан», – йдеться в книзі.
За словами Онищенка, пізніше Жванія «покаявся» і просив сприяння, передаючи прохання про прощення Порошенку, але Порошенка, як пише Онищенко, «був неприступний».
«А далі мені стало не до Жванії. У нас з президентом закрутилися свої справи…», – йдеться в книзі.
УНІАН
