Що робити, щоб не заснути, сидячи за кермом?
Почнемо з самого радикального методу боротьби з сонливістю: усвідомивши, що ось-ось «відключитеся», потрібно негайно зупинитися на найближчій придорожній стоянці, на АЗС, та хоча б на узбіччі і поспати 20-30 хвилин, відкинувши спинку сидіння назад. Якщо довелося встати на узбіччі – обов’язково включайте аварійку, щоб мінімізувати ймовірність того, що у вас «прилетить» машина неуважного водія. Хоча, звичайно, краще все-таки з’їхати з траси в тихіше місце. Так чи інакше, але навіть короткий сон дозволяє обдурити біологічний годинник і потім продовжити рух до кінця маршруту.
Згаданий вище внутрішній біологічний годинник для автомандрівника може стати визначальним фактором при виборі маршруту і ритму руху. Всі чули про людей- «сов» і людей- «жайворонків». «Сови» не тільки сонливі вранці і можуть довго не спати в ввечері і вночі. У них ще трапляється період падіння мозкової активності в районі години-трьох пополудні. Небезпечна денна сонливість чекає і «жайворонків» – в районі полудня. Тому, якщо ви їдете далеко з пасажирами, обов’язково просіть їх постежити за вами з боку і вдень. А якщо вони в цей час самі заснуть – будіть їх! В іншому випадку ваш організм може вирішити, що і йому пора подрімати «за компанію».
Монотонність траси заколисує, навіть якщо доводиться постійно об’їжджати вибоїни. Тому боротися як з «совинно-жайворонковою», так і нічний сонливістю можна, зупиняючись кожні 100-150 кілометрів для розминки суглобів. Перерви в русі на 10-15 хвилин цілком достатньо.
Частенько близькі і члени сім’ї водія помічають, що опиняючись за кермом він стає незвично балакучий. Судячи з усього, це – частина підсвідомої захисної реакції розуму, який таким чином намагається підстрахуватися від засипання на ходу і подальшої аварії. Справа в тому, що розмова і взагалі видавання звуків вимагає активності мозку. Тому не мовчіть за кермом, і не сподівайтеся на тонізуючий ефект від енергійної музики з динаміків. Говоріть, якщо є з ким, кричіть, співайте, хрюкає, свистіть – робіть все, щоб мозок не занурювався в дрімоту.
