Антимонопольне управління Мінюсту США сім років розслідувало масштабну змову найбільших у світі виробників медичних препаратів. У травні розпочалися судові засідання. Почали зі справи пов’язаної з дерматологічними препаратами, кремами для шкіри, бо вони найменш ускладнені іншими кримінальними розслідуваннями. Втім, попереду ще чимало викриттів.
Йдеться про змову велетенських фармкомпаній, включаючи американську Pfizer, ізраїльські Teva Pharmaceuticals і Taro, індійську Glenmark Pharmaceuticals Ltd., підрозділ «Sandoz» Novartis, канадську Apotex та інші. Вони домовились та роками маніпулювали цінами на понад 100 життєвоважливих ліків. Серед них ліки від больового синдрому, епілепсії, розсіяного склерозу, ВІЛ, раку головного мозку, артеріальної гіпертензії, ревматоїдного артриту, и захворювань кровотворної системи і шкіри.
Іноді підвищення цін внаслідок кулуарних домовленостей становило понад 1000%.
Так, зокрема, міністерство юстиції США звинуватило «Теву» в трьох злочинних домовленостях із Glenmark Pharmaceuticals, Apotex, Taro Pharmaceutical Industries и Sandoz:
- Teva, Glenmark и Apotex домовились про підвищення цін на Правастатин (Pravastatinum) та інші дженерики;
- Teva и Taro домовились щодо підвищення цін та розподілу постачальників препаратів для лікування ревматоіїдного артриту, эпілепсії, больового синдрому, захворювань кровотворної системи и шкіри;
- Teva и Sandoz домовились щодо ціноутворення на ліки від раку головного мозку, муковісцидозу, ревматоїдного артриту и артеріальної гіпертензії.
За інформацією міністерства юстиції США, Apotex, Taro і Sandoz вже визнали свої роли в картельній змові та погодились на виплату штрафів.
В рамках розслідування «найбільшої справи про картель в історії Сполучених Штатів», як її назвав генеральний прокурор штату Коннектикут Вільям Тонг, прокуратура США почала судові справи проти 20 виробників дженериків та 15 керівників цих компаній за скоординовану та тривалу змову, розподіл фармацевтичних ринків та завищення цін на ліки.
За таке порушення закон США передбачає кримінальне покарання у розмірі 100 мільйонів доларів для кожної корпорації. А керівникам цих компаній загрожує 10 років в’язниці та 1 мільйон доларів штрафу.
Водночас у США існує практика притягнення до відповідальності та стримування картельних правопорушень шляхом застосування програми пом’якшення відповідальності («Leniency»). Іншими словами, якщо учасник картелю зізнався у порушенні та погодився співпрацювати з державними органами, це буде враховано та зменшить його цивільну відповідальність.
Тому, коли доміно почало падати, деякі компанії, яким запропонували угоди про співпрацю, визнали свою провину і погодилися сприяти розслідуванню. Одна тільки «Sandoz» Novartis заплатила 195 мільйонів доларів штрафу, зізналась у змові щонайменше зі ще чотирма фармкорпораціями, та розповіла про подробиці змов. Про те, як з учасниками картелю співпрацювали лікарні, лікарі та страхові компанії та як усі вони пропонували пацієнтам ліки за завищеними цінами.
Саме злагоджені дії Мінюсту США, ФБР, прокуратури, залучення конкурентних органів до цивільних судових процесів дозволили зібрати необхідну інформацію та розплутати цей картельний клубок.
Ймовірність зловживань на фармацевтичному ринку завжди висока. Пандемія та дефіцит окремих препаратів лише загострює цей процес. Україна тут не виключення, а скоріш правило. Як держава зі слабким інституціями, що мають протидіяти картельними змовам, ми були і залишаємось привабливим ринком для картелістів. Тому Антимонопольному комітету України самий час активізувати свою увагу до фармацевтичних ринків. Враховуючи те, що «картельні» препарати реалізовувалися, в тому числі, в Україні – для цього є більш ніж достатні приводи.
Юлія Коробова
