У травні у вільному доступі запрацює онлайн-база даних про два мільйони мешканців України, народжених у період 1650-1920 років.
Про роботу над проектом та перспективи його розвитку розповів його керівник Ігор Гошовський.
Родинне дерево з двох тисяч людей
За чотири роки дослідники зібрали, систематизували та проіндексували інформацію про 1 878 945 осіб з усіх регіонів України: більше із західної та центральної України, але також зі сходу. Основний масив даних зібраний про людей, які жили у другій половині XIX – на початку XX століття.
Ігор Гошовський розповів, що десять років тому, будучи за освітою істориком, захопився дослідженням власної генеалогії.
«Я звертався за інформацією до різних архівів. Цей процес тривав п’ять-шість років. Мені вдалося дослідити чотири гілки роду по 10-12 поколінь. Безперервні ланки сягнули початку 18 століття. Якщо враховувати осіб із бічних ланок (двоюрідних, троюрідних і далі), то загалом знаю імена та прізвища близько двох тисяч людей», – розповів він.
За словами Гошовського, документи, до яких він звертався, під впливом часу починають просто розсипатися на порох. Не раз закрадався сумнів, чи хтось ще зможе що-небудь у них прочитати. Так і зародилася ідея почати їх оцифровувати та індексувати вказані у документах імена та прізвища в базу.
Оцифрування для пам’яті
За кордоном давно існує практика оцифрування та індексування архівних документів для збору та систематизації інформації про людей, які жили на цій землі раніше. Такі бази даних є у багатьох країнах Європи, зокрема, у сусідній Польщі. Вони налічують інформацію про мільйони людей.
В Україні держава цього напрямку досліджень не фінансує. Гошовський є керівником невеликої IT-компанії Runsite, тому власним коштом та ресурсами організував невелику команду, що працює над формуванням бази та сайту, яка запрацює онлайн у травні.
Керівник проекту уточнив, що база даних буде корисною у першу чергу тим, хто збирає інформацію про свій рід. Це дасть змогу довідатися про давніх родичів у режимі реального часу, без потреби самостійно їхати в той чи інший архів, який розташований в іншій області, або на території сусідньої держави.
Отримавши інформацію із бази даних, людина зможе, до прикладу, за допомогою спеціальних онлайн-платформ сформувати своє родове дерево. Однак, якщо йдеться про іншу практичну мету, наприклад, збір документів для отримання «карти поляка», то база допоможе лише перевірити родові зв’язки, довідатися про місце народження, життя чи смерті родича, а відтак правильно вибрати архіви, до яких варто звертатися за документами.
Вочевидь, буде корисною ця база і для професійних істориків, адже по сотнях населених пунктів будуть сформовані списки мешканців, що проживати там понад сто років тому.
Що вдалося дослідити
На сьогодні уже зібрано та проіндексовано інформацію про понад 1,8 млн українців. Є їхні прізвища, імена, по-батькові, також є інформація про дату народження або смерті, відповідні населені пункти, і часом інша додаткова інформація. Зокрема, з Львівщини та Тернопільщини сумарно проіндексовано інформацію про 120 тис. осіб.
«В Україні існують правові проблеми з публікацією сканів метрик, тому відкрита база буде містити лише проіндексовані прізвища та імена зазначених у документах осіб», – уточнює Гошовський.
Дослідники зібрали та про індексували інформацію не лише з метричних книг, але й чималої кількості інших джерел. Зараз триває робота з індексації списків втрат вояків Австро-Угорщини – усі особи, народжені в Галичині, Буковині та Закарпатті потрапляють у базу. Таких даних є уже 9 тис. осіб, і ця робота продовжуватиметься ще декілька місяців.
Опрацювавши інформацію з «воєводських вісників», у яких місцеві адміністрації публікували списки мешканців, вдалося зібрати відомості про мешканців Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Волині, Рівненщини за період 1920-х років. Це джерело дозволило сформувати списки ще на понад 10 тисяч осіб. У базу даних увійшла також інформація про українців, які брали участь у національно-визвольних змагання тощо.
Окремий напрям – індексація списків виборців до Сейму 1920-1930-х років. Наразі робота ведеться з документами по Волинському воєводству, але у перспективі також інші регіони України, що входили на той час до складу Польщі.
Джерелом інформації про мешканців Галичини, Буковини, центральної та східної України є так звані адресні та пам’ятні книги губерній та міст. Частково опрацьована інформація по Полтавській, Подільській, Волинській губерніях. Якщо говорити про міста, то це списки мешканців Львова, Чернівців, Миколаєва, Полтави тощо.
Родовід українців
Ігор Гошовський вважає, що є достатньо архівних джерел, щоб генеалогічна база даних про мешканців України розширити до 5-6 млн осіб.
«Щоб зібрати інформацію про 2 млн людей, нам знадобилося чотири роки. Хочеться, щоб надалі база наповнювалася значно активніше, і інформацію про чергових кілька мільйонів осіб вдалося викласти значно швидше, а не чекати знову стільки років. Для цього ми хочемо залучити додаткових працівників і збільшити темпи роботи. При цьому хочемо, щоб доступ до бази був безкоштовним», – зазначив керівник проекту.
За його словами, для цього проект потребує фінансової підтримки.
«Ми запустили промосайт, призначений для збору коштів на реалізацію проекту та залучення додаткових працівників для збільшення темпів індексації. Навіть по 50 грн, але з широкого кола – це вже буде щось. Підтримати проект можна зараз, або ж дочекатись травня, коли він почне працювати», – сказав він.
Zaxid.net
