Уже не перший тиждень державне підприємство «Укрпошта» загрожує припинити доставку пенсій. Щоправда, спочатку йшлося про 1 листопада 2018 року, а тепер термін відсунули на 1 січня 2019 року. Виходить, що практично відразу після святкування Нового року пенсії можуть не потрапити за призначенням. Мабуть, недарма кажуть, що як пани сваряться, то у хлопів чуби тріщать. Цього разу в ролі панів виступають «Укрпошта» і Пенсійний фонд України, а чуби тріщать у пенсіонерів, які цілком можуть залишитися без доставки пенсій. Якось владнати ситуацію намагаються Кабмін і особисто Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, але ж чи владнають?
Що ж трапилося насправді? Звісно, ніхто не заперечує, що будь-яка робота має бути оплачена, то й доставка пенсій теж має оплачуватися. Це поза сумнівом. Але з кого треба стягувати ці кошти? Генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський вважає, що ці кошти має сплачувати Пенсійний фонд України, оскільки поштові відділення доставляють за призначенням виплати, призначені саме цим органом. Ігор Смілянський зауважує, що доставка пенсій і соціальних виплат не є комерційним проектом, тому «Укрпошта розраховує на певну допомогу з боку держави: «більшість пошт світу отримують субсидії від держави на утримання некомерційної мережі». Так-то воно так, але чому в заручниках ситуації опиняються мільйони людей літнього віку? А як ще інакше можна зрозуміти гендиректора «Укрпошти», який заявив, що «із 1 січня “Укрпошта” не доставлятиме пенсії, закриємо 5-7 тис. відділень, звільнимо частину персоналу… Доставка пенсій – доволі гостре питання, від якого залежить формат подальшої роботи компанії. По суті, це питання, чи залишиться в “Укрпошті” 11,5 тисячі відділень, чи 4,3 тис.»?
Керівництво державного підприємства, яким є «Укрпошта», прекрасно розуміє, чим загрожує таке їхнє рішення, бо ж пенсії через “Укрпошту”отримують приблизно 45% українських пенсіонерів, у тому числі й ті, хто за станом здоров’я не може прийти в поштове або банківське відділення або живе в сільській місцевості, де інших можливостей отримати пенсійні й інші соціальні виплати немає. Але ці ж самі керівники виправдовують свої не дуже дружні до людей наміри: «Мережа банківських офісів скорочується. У 2017 році було закрито 827 філій банків, в цьому – вже понад 700. Причина – економічно не вигідно працювати в селах. Відділення “Укрпошти” – не виняток. У середньому кожне з них щомісяця зазнає збитків майже на 3000 гривень. Одна з головних причин збитковості – доставка пенсій за тарифами нижче собівартості. На кожній доставці втрачаємо 19 гривень… «Укрпошта» ж не може не те що отримати субсидії, а покрити власні витрати. Щоб уникнути такої ситуації, ще в листопаді минулого року міністерства інфраструктури й економічного розвитку і торгівлі погодили новий тариф і звернулися за узгодженням в Міністерство соціальної політики та Пенсійного фонду. Відтоді нічого не змінилося: 17 наших звернень досі без відповіді. Тариф залишається незмінним з 2004 року, ми надаємо послугу за тарифами 14-річної давності. Актуалізація пенсійного тарифу не закладена і в проекті держбюджету на 2019-й, – пояснює Смілянський. – Пенсійний фонд не зробив цього навіть після зустрічі з Президентом Петром Порошенком, де було наголошено на необхідності збереження унікальної мережі “Укрпошти”. Тому більше звернень не буде. Ми підготували антикризовий план, який введемо 1 листопада, якщо тариф не буде прийнятий. Це означає, що “Укрпошта” змушена буде оптимізувати мережу в селах, вибудувану під доставку пенсій».
Зрозуміло, що тарифи, які залишаються незмінними майже п’ятнадцять років, змінити час уже давно, і, можливо, навіть не один раз. Тим більше, що тарифи на газ, на електропостачання, на воду, у тому числі й на холодну, на послуги зв’язку змінювалися вже стільки разів, що годі й порахувати. Але ж чи справедливо робити заручниками ситуації пенсіонерів, тим більше тих, хто й справді потребує соціального захисту й не має можливості одержувати призначені державою й зароблені за кілька десятків років самотужки? А чи справедливо тримати в заложниках співробітників отих самих поштових відділень, які можуть (і загрожують) закрити вже з 1 січня? Це з скільки людей залишаться без роботи, яку знайти зовсім нелегко, особливо на селі?
Тарифи, які залишаються незмінними майже п’ятнадцять років, змінити час уже давно, і, можливо, навіть не один раз. Тим більше, що тарифи на газ, на електропостачання, на воду, у тому числі й на холодну, на послуги зв’язку змінювалися вже стільки разів, що годі й порахувати. Але ж чи справедливо робити заручниками ситуації пенсіонерів, тим більше тих, хто й справді потребує соціального захисту й не має можливості одержувати призначені державою й зароблені за кілька десятків років самотужки? А чи справедливо тримати в заложниках співробітників отих самих поштових відділень, які можуть (і загрожують) закрити вже з 1 січня?
Другий бік цього ж питання — наскільки злиденним є державне підприємство «Укрпошта» й чи справді це підприємство не може протриматися бодай якийсь час, поки питання не буде цивілізовано вирішене на державному рівні. Відповідь, принаймні часткову, можна знайти не в секретних файлах і не в засекречених документах, а просто на сайті того ж таки державного підприємства «Укрпошта», тобто в абсолютно відкритому доступі: «Укрпошта за три квартали 2018 року збільшила чистий дохід від реалізації продукції за основними напрямками діяльності на понад 1 млрд грн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року або на 27,6%. Загалом показник склав майже 4,8 млрд грн./ За цей період зростання доходів від письмової кореспонденції та дрібних пакетів відбулося на 40,8%, посилок — на 48,7%, періодичних видань на – 32,6%, переказів – на 13%, платежів — на 9,6%. У цьому кварталі Укрпошта почала працювати з найвідомішими гравцями ринку електронної комерції України і сьогодні за день відправляє майже стільки експрес-посилок, скільки за весь 2016 рік. / Витрати на оплату праці в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 739 млн грн або 31,1% і склали 3,1 млрд грн, відрахування на соціальні заходи збільшилися на 167 млн грн і склали майже 750 млн грн. / При цьому понад 83% від фонду заробітної плати складають витрати на виробничий персонал. Середня заробітна плата за 9 місяців 2018 року зросла на 35,7% до 4 832,2 грн.».
«Укрпошта за три квартали 2018 року збільшила чистий дохід від реалізації продукції за основними напрямками діяльності на понад 1 млрд грн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року або на 27,6%. Загалом показник склав майже 4,8 млрд грн.
Зауважуємо, що, за оприлюднгеними самою ж «Укрпоштою» даними, середня заробітна плата на підприємстві «зросла на 35,7% до 4 832,2 грн.»! Чи й не в золоті качаються оті поштарочки, які з чужими грошима й без будь-якого захисту ходять не тільки міськими вулицями, але й сільськими дорогами?
Дуже хочеться процирувати матеріал «З прицілом на наживу» Віталія НАЗАРЕНКА, оприлюднений у п’ятницю, 5 жовтня 2018 року, у № 77 (19 624) газети «Сільські вісті», оскільки саме сільських відділень це «нововведення» може торкнутися найперше: «Тим часом «під шумок» дебатів щодо так званої реформи «Укрпошта» тихенько підняла тарифи на свою основну послугу — доставку кореспонденції. Причому різко — відразу на 40 відсотків. Закривають відділення і підвищують тарифи! Де логіка? Понад те епопея тільки починається, адже «Укрпошта» наполягає на закритті стаціонарних відділень у населених пунктах із кількістю жителів до двох тисяч. Таких на Чернігівщині 95 відсотків! Замість звичної пошти будуть пересувні «катафалки». Як вони працюватимуть узимку і за поганих погодних умов, уявити неважко… Як наслідок, села залишаться без поштових послуг, тому всі, хто продовжує загравати з горе-менеджерами «Укрпошти», несуть спільну відповідальність за те, що буде далі./
Недарма ж до статуту компанії внесли зміни, корпоратизувавши її і зробивши з неї публічне акціонерне товариство. Це означає, що в найближчій перспективі ласий шматок стратегічного державного підприємства може під виглядом інвестування увірвати черговий «нувориш». Ті, хто затіяв реформу, прекрасно розуміють, що «Укрпошта» — це не лише газети і листи, але й такі «хлібні» операції, як страхування автотранспорту, надання кредитів, а віднедавна ще й торгівля алкоголем і газом. Нагадаємо, що торік у вересні Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, видала ліцензію «Укрпошті» на постачання природного газу. Як пояснили у відомстві, це «потрібно для того, щоб компанія могла самостійно постачати газ власним відділенням і котельним протягом опалювального періоду».
До статуту компанії внесли зміни, корпоратизувавши її і зробивши з неї публічне акціонерне товариство. Це означає, що в найближчій перспективі ласий шматок стратегічного державного підприємства може під виглядом інвестування увірвати черговий «нувориш». Ті, хто затіяв реформу, прекрасно розуміють, що «Укрпошта» — це не лише газети і листи, але й такі «хлібні» операції, як страхування автотранспорту, надання кредитів, а віднедавна ще й торгівля алкоголем і газом.
Отож, замість державного підприємства матимемо справу із ПАТ, а потім і взагалі як Бог дасть.
Тим часом уже й соціальні мережі «співчувають» Ігорю Смілянському, який перебивається із хліба на воду, ледве зводячи кінці з кінцями на заробітну плату 744 600 гривень, до якої ще додається надбавка 111 690 гривень, тобто загалом 856 290 гривень. Скільки це зарплат звичайних листонош? Скільки це пенсій, навіть нехай і не найменших, а середніх?
Пенсійний фонд, звісно, із усіх сил пручається. Бо дефіцит Пенсійного фонду давненько вже став притчею во язицех. Але ж і тарифи за 2004 рік — це теж щось анекдотичне. Чому ж тоді тарифи на газ чи на комірне не можуть залишитися теж тогочасними? Ну, то таке… Відповідей однак не буде. Але ж має бути якась система!
А поки системи немає, врегулювати ситуацію взявся Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який пообіцяв не допустити припинення “Укрпоштою” доставки пенсій: «Це неприпустимо – не доносити пенсії пенсіонерам. Я цього не допущу. Економити хай починають із себе – своїх заробітних плат. Якщо менеджмент “Укрпошти” не розуміє важливості соціальної функції компанії, і це буде їхня незмінна позиція, я б радив їм всім зібратися, написати заяви і перейти на іншу роботу. Ми призначали менеджмент на конкурсних засадах не для того, аби вони брали в заручники всіх, особливо пенсіонерів. А для того, щоб знаходили правильні ринкові механізм, виконували соціальну функцію і робили компанію багатшою… Пошта буде доставляти пенсії, і це принципово важливо для людей. Українська пошта має працювати для українських громадян… Якщо компанії не вистачає коштів – можна подумати над розвитком тих напрямків діяльності, які перетворять “Укрпошту” в прибуткову компанію і дозволять платити співробітникам, передусім рядовим листоношам, достойну зарплату… Я розумію, є проблеми. Але я наголошую: ми наймали управлінців, аби вони ці проблеми вирішували, а не створювали нових».
Якщо менеджмент “Укрпошти” не розуміє важливості соціальної функції компанії, і це буде їхня незмінна позиція, я б радив їм всім зібратися, написати заяви і перейти на іншу роботу. Ми призначали менеджмент на конкурсних засадах не для того, аби вони брали в заручники всіх, особливо пенсіонерів.
Окрім іншого, дуже хотілося б довідатись, чи справді Ігор Смілянський настільки кваліфікований фахівець. Якщо це дійсно так, то важко не погодитись із Володимиром Гройсманом. Принагідно можна згадати й народну мудрість «Взявся за гуж, то не говори, що не дуж». А ситуація ж має саме такий вигляд! Пан Смілянський зпочатку за гуж взявся, а потім перекладає свої проблеми на плечі найвитривалішої категорії населення — на пенсіонерів, інвалідів та інших українців, які потребують соціальногог захисту й часто-густо мають у своєму розпорядженні тільки оті півтори чи нехай навіть три тисячі, які листоноша має принести додому. Сам же Ігор Юхимович із повним знанням справи говорив, що «ми привозимо в руки пенсію 4,4 мільйонам пенсіонерів. З них 800 тисяч — з обмеженими можливостями». То скільком пенсіонерам пан начальник збирається «прикрасити» й «полегшити життя»?
Ми привозимо в руки пенсію 4,4 мільйонам пенсіонерів. З них 800 тисяч — з обмеженими можливостями
Тим часом конфлікт остаточно не вирішений. А до 1 січня 2019 року залишилося не так багато часу. Та поки «Укрпошта» і Пенсійний фонд сваряться, пенсіонери відчувають себе не дуже певно й не знають, що на них чекає у Новорічну ніч.
Наталія Коваль (Глоба)
