Нові соціологічні опитування свідчать, що українці різко змінили свою оцінку діяльності УПА й тепер називають «бандерівців» борцями за незалежність України.
Як повідомляє «ВВС-Україна», напередодні 75-ї річниці створення Української повстанської армії 14 жовтня дві соціологічні компанії представили дослідження, дані яких щодо позитивної оцінки УПА майже збігаються.
Ще на початку 2010-х років більшість опитаних висловлювались різко проти, схожа ситуація була навіть за президентства Віктора Ющенка, не кажучи про перші роки незалежності в 90-х.
Після Євромайдану українська влада та медіа висвітлюють діяльність УПА в переважно позитивному ключі, а на честь її бійців та керівників почали називати вулиці по всій країні.
Це спричинило критику не тільки з боку Росії, а й Польщі, яка вважає УПА винною у «Волинській трагедії» під час Другої світової війни.
У 2014 було визначено нове державне свято – День захисника України. Він припадає саме на день створення УПА – 14 жовтня, а також святкування Покрови – свята українського козацтва.
Напередодні 75-річчя створення УПА група «Рейтинг» оприлюднила масштабне дослідження, у тому числі щодо ставлення до «бандерівців».
Соціологи запитали українців, чи вважають вони вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України.
49% респондентів відповіли ствердно, а 29% – негативно. Ще 23% не визначились з відповіддю.
Подібне опитування соціологи «Рейтингу» проводять з 2010 року. Тоді противників визнання УПА було 61%, а прихильників – 20%.
Перелом у настроях соціологи зафіксували в 2015 році.
Зараз позитивне ставлення до УПА повністю переважає на заході України – 80% проти 6%. У центрі теж велика перевага прихильників – 51% на 23%.
А от на півдні прибічників менше, ніж противників – 30% на 46%. На сході ж противників суттєво більше – 19% проти 53%.
Схожі цифри 13 жовтня оприлюднила компанія КМІС. Там респондентам поставили таке ж запитання про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність.
В опитуванні КМІС загалом по Україні 43% опитаних відповіли ствердно, а 29,2% – негативно. Ці дані – без врахування тих, хто відмовився відповідати.
Дані у регіонах також майже збігаються з цифрами «Рейтингу». Захід – 71,4% на 8,2%, центр – 41,1% на 23,9%, південь – 30,7% на 46,1%, а схід – 14,2% на 53,7%.
Систематичний моніторинг ставлення до УПА у 2000-х роках проводив державний Інститут соціальної й політичної психології.
Тоді в українців питали, чи підтримують вони визнання УПА воюючою стороною та їхнє прирівнювання до ветеранів Другої світової.
За даними ІСПП, у 2000 році позитивно до такого кроку ставились 20,5%, а негативно – 43,4%.
У 2002 році прихильників було 28,4%, а противників – 40,4%.
Після приходу до влади у 2005 році Віктора Ющенка, який чітко підтримував УПА, прихильників стало 33,5%, а противників – 43,7%.
А вже 2006 року цифри майже зрівнялись – 35,9% проти 41,1%. Але кількість прихильників так і не переважила.
Офіційне визнання ОУН-УПА відбулось у квітні 2015 року, коли парламент визнав Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію борцями за незалежність.
Експерти називають кілька ключових причин, чому українці так різко змінили негативне ставлення до УПА на позитивне.
На перше місце вони ставлять конфлікт на сході України, який більшість українців вважають агресією Росії.
Частина українців просто проводить аналогію між бійцями УПА та добровольцями в АТО, які пішли воювати на Донбас у 2014 році.
«Звичайно, радикальну зміну ставлення спричинила війна. Інакше процес йшов би довго і поступово», – заявила соціолог Ірина Бекешкіна.
Проте одною з важливих стратегічних причин зміни ставлення вона назвала викладання історії в школах незалежної України.
«Молодші покоління у школах незалежної України вивчають інший погляд на історію, ніж їхні батьки, не кажучи вже про дідів», – вказує Бекешкіна.
Якщо у часи СРСР була однозначна та різко негативна оцінка УПА, то з 90-х у підручниках уже були більш нейтральний та позитивний погляд, додає вона.
Схоже пояснення має і доктор історичних наук, професор «Києво-Могилянської академії» Олексій Гарань.
«Один із важливих чинників – люди стали більше знати про УПА. Я вчився в радянській школі та радянському інституті, мені розповідали, що УПА – це буржуазні націоналісти та посібники фашистів», – згадує Гарань.
Але з 90-х років люди почали дізнаватись більше і розуміти, що явище повстанської армії досить складне і неоднозначне, вважає історик.
«Ми почали дізнаватись, що люди боролись зі зброєю за незалежність України, у тому числі й проти нацистів», – додав Гарань.
Дослідження «Рейтингу» свідчить, що чим молодші люди, тим вони прихильніше ставляться до УПА.
У віковій групі 18-35 років УПА підтримують 52%, а противників – 25%. А от у віковій групі «старші 51 року» прихильників УПА 42%, а противників – 32%.
Олексій Гарань вказує, що конфлікт з Росією став вагомим психологічним чинником для українців.
«На противагу агресії Росії на перше місце у багатьох людей в позитивному ключі висуваються люди, які боролись проти сталінського режиму за незалежність України», – вважає Гарань.
Професор не виключає, що на фоні російської пропаганди про «злих бандерівців» українці почали усвідомлювати, що радянська пропаганда проти УПА теж могла бути вигадкою.
Хоча історик застерігає, що в Україні починають ідеалізувати історію УПА, яка насправді є дуже складною. І сам Бандера, який перетворився на символ, також є постаттю дуже неоднозначною.
