Цей птах живе поряд iз нами в мiстах, проте мало хто знає, що звичайна сойка є вмiлим iмiтатором звукiв. Вона здатна нявкати, дзявкати, скрипiти, може iмiтувати крик ворон, сов чи яструбiв.
“А ще восени вона ховає жолудi: пiдраховано, що одна сойка може заховати близько п’яти тисяч жолудiв, частина з яких проростає, — каже Зоряна Лук’янчук, керiвник вiддiлу з розвитку Українського товариства охорони птахiв. — Таким чином сойка робить запас на зиму — а це свiдчить про її вмiння планувати наперед, тому її вiдносять до птахiв з високим рiвнем iнтелекту”.
Про високий рiвень iнтелекту свiдчить у здатнiсть сойки використовувати iнших для своїх потреб — зокрема, її часто можна побачити в мурашнику, де вона дозволяє мурахам повзати по собi. I таким чином позбувається паразитiв у пiр’ї.
До речi, вважають, що назва “сойка” походить вiд давньоруського слова “соя”, або “сяяти” — так птаха вiдзначили за яскраве оперення. Проте саме через свою красу сойка постраждала — у ХIХ столiттi європейськi модницi залюбки носили прикраси з яскраво-блакитного пiр’я сойчиних крил. I, звiсно, вiдомий цей птах як умiлий пересмiшник — вiн здатен навiть iмiтувати голос людини”.
Експрес
