Технологічна революція на полі бою в Україні суттєво змінила сучасну війну.
Зокрема, дрони та інші системи спостереження унеможливлюють застосування тактик, до яких звикли західні партнери України і застосування яких очікували від ЗСУ у контрнаступі. Про це пише Wall Street Journal.
“Оскільки уздовж лінії фронту в повітрі одномоментно перебувають тисячі українських та російських безпілотників – від дешевих квадрокоптерів до крилатих літальних апаратів дальнього радіусу дії, здатних пролітати сотні кілометрів і стежити за ціллю годинами – змінилася сама природа війни” – пише видання.
Водночас безпілотники – лише один з елементів подібних змін. Видання підкреслює, що до них належать також нові інтегровані системи керування боєм, які надають доступ до зображень та локацій в режимі реального часу військовим аж до рівнів взводів та відділень (у випадку України – завдяки мережі Starlink) і зробили націлювання фактично миттєвим.
“Сьогодні колону танків або колону наступаючих військ можна виявити за 3−5 хвилин і уразити ще за 3 хвилини. Живучість військ на марші – не більше 10 хвилин. Досягати сюрпризів стало дуже важко”, – цитує WSJ Вадима Скібіцького, заступника голови ГУР Міноборони України.
Тож нині технологічна революція у російській війні проти України “ставить під сумнів здійсненність деяких основних концепцій американської військової доктрини”, констатує видання.
Зокрема, загальновійськові маневри з використанням великих груп бронетехніки і танків для швидкого прориву – те, чого Вашингтон і його союзники очікували від наступу України цього літа – можуть бути взагалі неможливими як такі, кажуть деякі солдати. Неминучим наслідком цього, на думку українських командирів, є те, що конфлікт завершиться нескоро.
Подібні зміни лише тепер поступово визнають і західні фахівці, свідчать коментарі у матеріалі WSJ.
“Дні масованих броньованих штурмів, завдяки яким вдавалося захопити багато кілометрів території за один раз, як ми це робили в 2003 році в Іраку – такого більше немає, оскільки безпілотники тепер стали настільки ефективними”, – зауважив старший сержант армії США у відставці, ветеран війни в Іраку Бредлі Кроуфорд, який зараз тренує українських військових під Бахмутом в межах приватної ініціативи.
Однією з переваг використання дронів при цьому є їхня відносна дешевизна. Наприклад, кожен безпілотник FPV – зброя, яку стали особливо широко використовувати влітку 2023 року – коштує менше, ніж звичайний 155-мм артилерійський снаряд вартістю близько $3000, не кажучи вже про бойові танки, які оцінюються в мільйони доларів.
Водночас, нагадує WSJ, сучасні безпілотники мають достатню точність і швидкість, щоб наздогнати будь-яку броньовану машину в русі, і, за умови вмілого пілотування, можуть вивести з ладу навіть найсучасніші танки та гаубиці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ зможе фінансувати війну ще рік, після цього владі потрібно буде зробити “важкий вибір” – CNN
Дешевизна дронів також означає, що їх можна використовувати проти будь-якої цілі, зокрема автівок та невеликих групи солдатів, через що дороги в радіусі кількох миль від лінії фронту нині спорожніли.
“До того, як ми почали літати в район Бахмута, у росіян був такий рух, що в Бахмуті були затори. Зараз же в Бахмуті всі дороги порожні”, – розповів виданню пілот БПЛА, представник Центру спеціальних операцій А у складі СБУ.
За роботою цих операторів дронів, дислокованих біля Часового Яру, мали можливість спостерігати журналісти WSJ: на їхніх очах український дрон підірвав пікап, повний російських військових.
Центр спеціальних операцій А в СБУ є одним із багатьох українських підрозділів, які використовують безпілотники FPV. За його даними, з 1 червня лише оператори цього центру знищили на сході та півдні України 113 російських танків, 111 бойових машин і 68 артилерійських систем, що завдало окупантам втрат у кількості близько 700 осіб.
Що у росіян?
Однак росіяни теж мають величезні власні можливості застосування безпілотників, які до того ж швидко вдосконалюють.
Журналісти WSJ розповідають, що через кілька хвилин після того, як команда Центру А спробувала облаштувати позицію в одній з багатоповерхівок Часового Яру, її помітив російський безпілотник, і будівлю обстріляли з мінометів. Українські військовослужбовці мали швидко тікати з будівлі, а потім відходити групами по двоє з великими інтервалами.
Порівняно з початком 2022 року Росія швидко наздоганяє, а іноді й перевершує можливості України у використанні безпілотників. До того ж, кажуть українські командири, чимало БПЛА, які були ефективними ще кілька місяців тому, швидко застаріли і тепер потребують переробки, щоб долати ворожі перешкоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Генштабі повідомили, скільки ракет на місяць може виробляти Росія
У червні 2023 року, коли Україна розпочала свій поточний контрнаступ, всюдисущі російські безпілотники швидко помічали її колони кожного разу, коли ЗСУ сили збирали докупи більше ніж кілька танків і бойових машин піхоти – а потім українську техніку обстрілювали артилерією, ракетами, випущеними з вертольотів, та зграями дронів. А мінні поля скеровували ці колони в зони ураження.
З такою ж проблемою зіткнулися раніше і російські військові, коли великими танковими силами вони намагалися просунутися до міста Вугледар у січні 2023 року, а також під час подальших менших спроб бронетехнічних наступів. Помічені українцями з повітря, ці колони також були швидко знищені.
Як змінилася тактика контрнаступу
Тож тепер, після початкових відчутних втрат західної бронетехніки, українські війська перейшли до дій невеликими групами, які дістаються лінії фронту за допомогою бронетранспортерів, а потім намагаються просуватися від однієї лінії дерев до іншої.
“На жаль, зараз більша частина нашого наступу відбувається пішки. Дзеркальну картину можна було спостерігати минулої осені, коли росіяни вели власний наступ, перш за все на Бахмут. Використання важкої бронетехніки так само було мінімальним, всі воювали пішки. Я не думаю, що зараз щось буде інакше”, – зазначив очільник ГУР Кирило Буданов.
Як працює західна техніка в Україні
Чимало західної бронетехніки тут просто не працює, бо вона створювалася не для тотальної війни, а для конфліктів низької або середньої інтенсивності.
“Якщо кинути таку зброю в масований наступ, це просто не спрацює”, — цитує WSJ Тараса Чмута, директора фонду Повернись живим, який збирає кошти на забезпечення українських підрозділів безпілотниками, технікою та зброєю.
Зрештою, навіть найдорожчі танки виявилися вразливими для старих наземних мін. Тож, переконаний Чмут, варто було б зосередитися на забезпеченні українських передових підрозділів більшою кількістю дешевших і простіших систем.
WSJ називає це “історичним уроком”, який нагадує про часи Другої світової війни, коли радянські танки Т-34 і американські танки “Шерман” значно поступалися німецьким “Тиграм” і “Пантерам”, однак їх можна було масово виробляти, ставити до бою в набагато більших кількостях і легше ремонтувати на полі бою.
Західні військові планувальники вимушені звертати увагу на такі зміни
“Ми маємо засвоїти багато уроків. Один із них полягає в тому, що кількість сама по собі є якістю”, – відзначив генерал-майор Крістіан Фройдінг, керівник відділу операцій щодо України в Міністерстві оборони Німеччини.
“Вам потрібна кількість, вам потрібні сили. Ми на Заході скоротили наші армії, скоротили наші запаси. Але кількість має значення, маса має значення”, – додав він.
Коли ж мова йде про танки, урок війни РФ проти України полягає в тому, що прямі танкові бої стали рідкістю. А це означає, що відносна складність та новизна танка вже не так важливі.
За даними українських чиновників, менше ніж 5% танків, знищених від початку війни, були підбиті іншими танками, а решта були уражені мінами, ударами артилерії, протитанкових ракет та безпілотників.
