Як змінюються правила переказів в Україні з 28 квітня
Щоб не було проблем з перерахуванням коштів, українцям радять надавати банкам більше інформації про свій фінансовий стан
З 28 квітня 2020 року українцям доведеться надавати документи (паспорт, водійські права) при проведенні грошових переказів без відкриття рахунку (карткового або будь-якого іншого) більш ніж на п’ять тисяч гривень. Зараз це правило діє для операцій понад 15 тис. грн, а через півтора тижні планку опустять втричі. Це питання досліджував сайт «Поштівка».
На практиці це означає, що анонімно (без надання документів та ідентифікації) не можна буде робити перерахувань:
- відправляти грошові перекази без відкриття рахунку;
- поповнювати рахунки інших людей, закидати комусь гроші на картку;
- поповнювати рахунки в платіжних терміналах;
- платити за отримані товари або послуги, якщо переказуєте кошти, наприклад “доставка з післяплатою”. Скажімо, за посилку, яку отримали у відділенні «Нової пошти».
Ще раз – все це не забороняється в принципі. Але потрібно буде надавати документи (ідентифікувати себе) в обов’язковому порядку при операціях понад п’ять тис. грн (п’ять тис. грн + одна грн = потрібен паспорт). Правда, доводити походження коштів буде не потрібно.
«Всі ці правила діяли і до цього, тільки мова йшла про планку в 15 тис. грн, а тепер її опустили до п’яти тисяч», – підтвердив фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
За комуналку і кредити платимо вільно
При цьому Нацбанк введе виключення з правила – коли банкам і іншим установам необов’язково проводити ідентифікацію людини, і все можна робити без паспорта:
- коли йдеться про оплату житлово-комунальних послуг, сплату податків, штрафів або інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми);
- при оплаті кредитів – у сумі до 30 тис. грн;
- при знятті коштів з власного рахунку;
- при оплаті товарів і послуг за допомогою платіжної картки.
Як тільки підключається платіжна картка – вважається, що людина вже є ідентифікованою. Адже вона подавала паспорт, ідентифікаційний код, заповнювала анкету і проходила фінансовий моніторинг в банку.
Читайте також: Українські банки жорстко моніторять доходи своїх клієнтів
Раніше НБУ доводилося спішно давати всі ці роз’яснення після скандалу, що вибухнув після публікацій в ЗМІ. До рук журналістів потрапило внутрішньобанківське роз’яснення, яке регулятор розіслав до банківської системі 13 квітня №25-0006 / 18603. У медіа складний документ витлумачили таким чином, що робота платіжних систем буде зупинена. Але це не так. Тому Національний банк давав свої пояснення.
Розберемо нові правила на конкретних прикладах
- Я хочу покласти через термінал «Приватбанку» на карту іншої людини 10 000 гривень. Для цього доведеться вставити свою карту в термінал для ідентифікації. Без ідентифікації можна буде покласти не більше 5000 гривень.
- Я хочу заплатити через небанківський платіжний термінал (EasyPay, 24nonStop і інші) 10 000 гривень. З 28 квітня такі термінали не братимуть платежі понад п’ять тисяч гривень.
- Я хочу переказати зі своєї карти «Приватбанку» на іншу карту через «Приват 24» 10 000 гривень. Цей платіж пройде. Тому що і відправник грошей, і одержувач ідентифіковані при відкритті своїх карткових рахунків.
- Я хочу купити товар в інтернет-магазині з умовою платежу при доставці на суму в 10 000 гривень. При купівлі товару дорожче п’яти тисяч гривень післяплатою в інтернет-магазині і при отриманні його на «Новій пошті», його попросять оплатити банківською карткою або надати паспорт для ідентифікації. Якщо оплата через кур’єра готівкою при доставці товару додому, то, швидше за все, норма буде ігноруватися, також як і зараз ігнорується ця норма для товарів вартістю понад 15 000 гривень.
- Я хочу відправити грошовий переказ через Western Union на 10 000 гривень. Банк, при переказі через Western Union запросить паспорт, і можливо людині доведеться заповнити анкету з даними про себе. Перерахування до 5 000 продовжать відправляти без подібних формальностей.
Що ще є в новому законі
Банкам роз’яснення знадобилося через вступ з 28 квітня 2020 року нової закону №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення»
Верховна Рада прийняла його ще 6 грудня 2019 року, а набирає чинності він цього місяця.
Саме в ст. 14 закону №361-IX і йдеться про те, що без ідентифікації особистості в Україні можна проводити грошові перерахування без відкриття рахунку в сумі до п’яти тисяч гривень. Так само в ньому уточнюється порядок дій банків після того, як вони провели свій фінансовий моніторинг.
Фінансисти називають це «верифікацією клієнта».
Тобто у людини беруть базові документи (паспорт, ідентифікаційний код), перевіряють – чи є вона публічною особою (є представником влади, керівником держпідприємства та інше), вимагають заповнити анкету із зазначенням доходів, місця роботи та інших персональних даних.
За новим законом, банк повинен не просто зібрати всі ці відомості і архівувати у себе в базі даних. Він супроводжуватиме безготівкові перекази. Тобто кожен банк зможе підняти всі дані на клієнта іншої фінустанови, якщо до нього (його клієнту) надійшло перерахування на зазначену особу.
Можна буде легко підняти досьє на будь-якого відправника і одержувача коштів.
Нові пороги для фінмоніторингу
Раніше ЗМІ мало висвітлювали цей бік закону №361-IX. Ключовою нормою документа вважалося підвищення планки з фінансового моніторингу – з 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень. Мова про обов’язковий фінансовий моніторинг.
Тобто, як тільки людині почнуть надходити на рахунок кошти в сумі від 400 тисяч гривень, банк повинен взяти його «на олівець». Перевірити джерела надходження коштів, а якщо сам не зможе зібрати всю інформацію – запросити її у клієнта. Звідки у нього, настільки велика сума.
Якщо людина не зможе підтвердити легальність походження коштів, наприклад, надати довідку про зарплату, податкову декларацію, договір з продажу квартири або машини, документи, що підтверджують вступ в спадок та інше.
Тоді банк може заблокувати рахунок і зобов’язаний повідомив про можливе відмивання коштів в компетентні органи. Банки сповіщають Держфінмоніторинг (в народі – фінансова розвідка), а він після аналізу передає справу в Прокуратуру, НАБУ, СБУ і в інші органи, в залежності від спеціалізації.
Це ключові для приватних осіб нововведення нового закону щодо фінмоніторингу (№361-IX), який запрацює з 28 квітня 2020 року. Ще ним описується низка процедур і правил для підприємств і банків. Однак не можна забувати, що Нацбанк вимагає від фінустанов, щоб вони впроваджували і свої внутрішні правила перевірки грошей клієнтів на предмет відмивання.
«Від банків вимагають постійно вдосконалювати внутрішні правила фінансового моніторингу, що вони і роблять. Вони бувають жорсткіше, ніж у держави, що не заборонено. Деякі банки перевіряють походження не 150 тисяч гривень або 400 тисяч гривень на рахунку клієнта, а 50-100 тисяч гривень, тобто вимагають з людей пояснення по дрібніших сум. Така у них внутрішня політика, і це не заборонено», – заявив Василь Невмержицький.
Як не потрапити на гачок
Щоб не було проблем з перерахуванням коштів, українцям радять надавати банкам більше інформації про свій фінансовий стан.
«Якщо ви вказали в своїй анкеті середній місячний дохід на рівні 25-30 тисяч гривень, а до вас на рахунок несподівано надійде переказ (з іншого карткового рахунку) відразу 45 тисяч гривень – банк може не ставити запитань про походження коштів і не блокувати рахунок. Але якщо туди впаде відразу 300 тисяч гривень – то запит про джерела грошей напевно прийде. Навіть якщо вони не надійдуть відразу, а буде вирішено розбити суму: вам будуть надсилати кілька днів по 50 тисяч гривень на добу. Адже автоматизовані системи моніторингу, що працюють в банках, перевіряють не тільки суми надходжень, а й частоту. Якщо до вас на рахунок почне кожен день падати по п’ять тисяч гривень з платіжних терміналів без верифікації відправника – теж підуть питання від банку, і він може заблокувати рахунок», – пояснив ситуацію Невмержицький.
Зниження планки готівки переказів без відкриття рахунку з 15 тисяч гривень до п’яти тисяч гривень зараз має тільки одне пояснення – держава намагається таким чином вивести з тіні більше угод, і підвищити відрахування до бюджету. Влада хоче, щоб люди активніше заповнювали податкові декларації і з великих сум платили 18% ПДФО (податок з доходів фізосіб) і 1,5% військового збору. В ідеалі – побороти «зарплати в конвертах», які отримує значна частина українців.
Однак чи вийде це зробити за допомогою одного закону №361-IX – питання.
«Бізнес буде намагатися до останнього обходити обмеження. Коли розроблявся цей закон була нарада в Нацбанку за участю не тільки банкірів, але і бізнесу. Тоді представники «Нової пошти» і інтернет-магазину «Розетка» відкрито заявили, що їх намагаються поставити в нерівні умови зі звичайними магазинами. Тобто якщо людина хоче купити телевізор за 20 тисяч гривень через «Розетку», йому доведеться надавати паспорт і проходити ідентифікацію. А якщо те ж саме зробить в магазині – не потрібно (заплатить готівкою в касі). Однак нацбанківці сказали, що у них люди роблять не покупки, а грошові перекази. E-комерція зробила вигляд, що підкорилася. Але, швидше за все, почне розбивати вартість великих покупок для споживачів, які не захочуть «світитися», і буде переходити в кеш. будуть обходити вимоги», – спрогнозував заступник голови великого банку.
