«Безвіз» для Грузії вже діє. На черзі Україна

28 березня між ЄС та Грузією запрацював безвізовий режим.

Це означає, що громадяни Грузії, які мають біометричні паспорти, можуть перебувати на території ЄС (точніше, «шенгенської зони») без віз не більш ніж 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Українці ж можуть очікувати на безвізовий режим з Євросоюзом у найближчі місяці, хоча на початку переговорів із Брюсселем Київ і Тбілісі ішли разом.

Минулого року Євросоюз визнав, що і Грузія, і Україна виконали вимоги, необхідні для запровадження безвізового режиму для їхніх громадян. Але грузини провели необхідні реформи раніше, ніж українці, на що звертають увагу грузинські, й українські експерти.

Журналіст, блогер, колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчілава зазначив, що скасування віз для громадян Грузії – це проміжний етап грузинської євроінтеграції.

За словами експерта, Україна дещо відстала від Грузії на етапі запровадження реформ, від яких залежала лібералізація візового режиму з подальшим скасуванням віз.

«Грузія на цьому напрямку працює понад 10 років. Отже, громадяни, по-перше, всі знають, що до чого у цій сфері, що потрібно для «безвізу». А по-друге, я би сказав так: ми всі і кожен з нас дуже довго готувались до цього кроку», – додав Корчілава в ефірі «Чорноморської телерадіокомпанії».

Аналітик Громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька відзначила: спершу, при здійсненні Плану дій з лібералізації візового режиму, Україна і Грузія ішли в одному пакеті, але пізніше їх «розділили» з ініціативи європейської сторони.

За її словами, Україна відстала через те, що грузини виявились більш вмотивованими впроваджувати реформи усередині своєї країни, тож вони робили реформи швидше від українців.

«У нас це відбувалось, особливо у контексті боротьби з корупцією, доволі складно. Ви прекрасно знаєте про проблеми із запуском електронного декларування, яке переносилось дуже довго. Ми фактично закінчили наш безвізовий план пізніше, ніж грузини. А грузини вже розпочали процедуру погодження безвізу, ми ж цю процедуру ще не почали. Каменем спотикання для нас був антикорупційний блок, також хочу зауважити про блок протидії дискримінації: це речі, які не дозволили нам іти в ногу з Грузією», – зауважує Кульчицька.

Тим часом, зазначає експерт, народні депутати України знову поставили під сумнів запровадження «безвізу» з літа цього року: парламентарі пропонують вилучити з проекту нового Трудового кодексу так звані антидискримінаційні норми, які дозволять не допустити дискримінації жінок, порушення принципу рівності прав і можливостей, обмеження прав працівників залежно від гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації тощо. Запровадження цих норм на законодавчому рівні – одна з вимог європейської сторони для запровадження «безвізу» для українців.

27 березня речник президента України Святослав Цеголко зазначив на своїй сторінці у Facebook: «Президент не допустить ревізії зобов’язань України, які ми реалізували для отримання безвізового режиму. Рішення парламентського комітету вилучити з проекту нового Трудового кодексу так звані антидискримінаційні норми глава держави вважає помилковим і навіть провокативним. Петро Порошенко запевнив наших партнерів дипломатичними каналами, що така позиція комітету не знайде підтримки ні у Верховній Раді, ані тим більше з боку Президента. Україна виконувала, виконує і буде виконувати всі свої зобов’язання».

А допоки в Україні політики закінчують необхідні для початку безвізу процедури, – у Грузії тривають святкові заходи з нагоди скасування віз 28 березня.

В Євросоюзі, тим часом, стурбовані не стільки процесами запровадження безвізового режиму для Грузії та Україні, скільки питанням міграції. Щоправда, Європарламент у лютому цього року затвердив механізм припинення безвізового режиму з країнами, які не входять до Шенгенської зони.

Відтак, це дозволить регулювати «міграційні потоки» між Грузією та ЄС, як тільки «безвіз» для грузинів набере чинності, зазначають фахівці. Як стверджує Катерина Кульчицька, побоювання європейців щодо імовірного посилення міграції з Грузії та України до держав ЄС не мають підстав: безвізовий режим дозволяє тимчасовий в’їзд на територію Євросоюзу. Коли йдеться про скасування віз для громадян Грузії та України, фактично, мова йде про туризм або ділове відрядження, каже Кульчицька.

Хоча не виключено, що серед грузинів та українців знайдуться люди, котрі використають «безвіз» як можливість міграції, оскільки він дозволяє людині відвідати ЄС, дізнатись умови, за яких там можна працевлаштуватись, і навіть шукати контакти з потенційними роботодавцями, каже експерт.

«До початку дії «безвізу» для України прогнозується, що приблизно три з половиною мільйони українців уже будуть мати біометричні паспорти. Думаю, ці люди спробують використати безвізовий режим (для міграції – ред.). Але якщо говорити про тих українців, які б хотіли працювати за кордоном, то вони вже мають багато способів легально працювати – і не секрет, що багато українці ці способи вже використовують», – пояснила Кульчицька в інтерв’ю.

Навряд чи варто чекати на серйозне зростання чисельності грузинів та українців, що вирушатимуть до ЄС і залишатимуться там нелегалами або ж проситимуть там притулку. Особливо з огляду на той факт, що практично в усіх випадках подавачам заявок на притулок з України в країнах ЄС у минулі роки відмовляли, пише журналіст Анна Корбут.

«Кожна відмова на кордоні через недбало зібрані документи, неадекватну підготовку до поїздки чи спробу провезти зайвий блок сигарет поповнюватиме статистику, яка врешті може стати причиною тимчасового зупинення безвізу. Кожен новий скандал, пов’язаний із корупцією в українській політиці, додаватиме скепсису й аргументів російській пропаганді та європейським популістам. А головне, що «безвіз» – це не квиток у щасливе життя. Останнє треба облаштовувати в себе вдома», – наголошує Корбут.