Британські фізики змогли змусити опуклий об’єкт зникнути з лиця Землі і стати плоским за допомогою багатошарового наноматеріалу, що змінює те, як хвилі світла відбиваються від їхньої поверхні та поширюються уздовж неї, йдеться в статті, опублікованій в журналі Scientific Reports.
“Ми показали, що нанокомпозитні матеріали можна використовувати для управління поширенням поверхневих хвиль. Найважливіше, що цей підхід можна використовувати стосовно і до інших фізичних феноменів, чия поведінка описується хвильовими рівняннями, такі як звук, наприклад. З цієї причини ми віримо, що наше відкриття матиме неабиякий вплив на промисловість”, – заявив Луїджі Ла Спаду з університету королеви Марії в Лондоні (Великобританія).
В останні роки фізики створили безліч пристроїв, що дозволяють робити об’єкти невидимими в тому чи іншому діапазоні випромінювання. Як правило, функціональність таких плащів-невидимок вкрай обмежена – деякі з них вміють ховати тільки двомірні предмети, інші працюють лише при обмеженому куті огляду або строго заданій температурі. Часткова невидимість забезпечується властивостями так званих метаматеріалів – спеціальних з’єднань з екзотичними оптичними властивостями.
Ла Спаду і його колеги по університету створили принципово новий метаматеріал, який робить будь-який опуклий предмет “плоским” для електромагнітних хвиль, що рухаються уздовж його поверхні.
Їх “плащ-невидимка” являє собою своєрідний бутерброд з семи шарів наночастинок з діелектричних матеріалів, збудованих на поверхні таким чином, що кожна з них особливим чином змінює і трансформує промені світла і інші види електромагнітного випромінювання, що падають на них.
Завдяки їм будь-яка хвиля, що падає на покритий ними “горб”, буде немов проходити через нього, як по плоскій поверхні, не помічаючи випуклої форми предмета, покритого даними плащем-невидимкою, і не буде розсіюватися.
Остання властивість важлива не тільки для потенційних військових застосувань такого плаща, але і для інженерів, що займаються розробкою електронних приладів і випромінювачів – подібні композитні наноструктури, як відзначають Ла Спаду і його колеги, допоможуть їм захищати антени від наведень і встановлювати їх в самих незручних для цього точках всередині різних гаджетів і навіть мікрочіпів.
