15 березня Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ “Сонго”, скасував постанову Дніпропетровського апеляційного госпсуду від 14.08.2017 і рішення Госпсуду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі №904/1183/17 та передав її (справу) на новий розгляд до суду першої інстанції.
ТОВ “Сонго” подало позов до Приватбанку про стягнення 495,4 тис грн, які були розміщені на рахунках компанії, а 21.12.2016 (в період роботи тимчасової адміністрації в Приватбанку) – примусово конвертовані в акції банку, після чого їх викупив Мінфін (разом з іншими акціями, які належали іншим акціонерам фінустанови) за 1 грн. Як треті особи в цій справі фігурують НБУ та ФГВФО.
Суди першої та апеляційної інстанції відмовилися задовольнити позов ТОВ “Сонго”, звернувши в т.ч. увагу на рішення Нацбанку про визнання ТОВ “Сонго” пов`язаною з Приватбанком особою, що зрештою і стало підставою/передумовою для списання депозитних коштів під час націоналізації банку (про зв`язки ТОВ “Сонго” з “приватівцями” писали також ЗМІ, див. тут і тут).
Разом з тим, Верховний Суд вказав на те, що суди нижчих інстанцій не врахували всі обставини справи:
“Встановивши, що у позивача на банківських рахунках відповідача були розміщені грошові кошти в сумі 495 364,27 грн, суди не навели будь-яких мотивувань виникнення у позивача на підставі договору № 11/2016 права власності на акції додаткової емісії ПАТ КБ “ПриватБанк” еквівалент яких складає 121 119 040 грн.
При цьому, суди не врахували, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на укладені між ним та відповідачем договори № 116072, №351014 та №0114 на яких були розміщені кошти ТОВ “Сонго” у загальній сумі 495 364,27 грн, тоді як між сторонами на підставі договору №11/2016 виникли зобов`язання окрім договорів №116072 та №351014 ще і на підставі договорів №1-СБ-С на суму 120 624 000 грн та №Н14К на суму 50 680 грн про укладення яких позивачем не зазначалось. Крім того, договір № 0114 на якому у позивача знаходилось 50 840,80 грн до встановлених пунктом 1.2 договору №11/2016 підстав виникнення грошових зобов`язань не увійшов.
Проте зазначеним обставинам судами попередніх інстанцій не досліджувались та будь-яка правова оцінка їм не надавалась, тому рішення судів не можна вважати такими, що відповідають вимогам статті 43 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017) щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом”.
Нагадаємо, під час націоналізації Приватбанку під операцію bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції) потрапили кошти вкладників та інвесторів на 29,4 млрд грн.
