Законопроект про працю: чим обурені профспілки

Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC, Штаб-квартира у Брюсселі) висловила занепокоєння українським законопроектом «Про працю» №2708.

Проект закону внесений у Верховну Раду Кабінетом міністрів України 28.12.2019, головним комітетом для нього визначили Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Якщо парламент його ухвалить, діючий Кодекс законів про працю 1971 року втратить чинність.

Проти окремих деталей законопроекту вже виступили профспілки, які вважають, що він позбавить працівників правового захисту, а профспілкові комітети — спроможності їх захищати.

ITUC вважає, що результатом ухвалення цього проекту закону стане:

1. Спрощене звільнення працівників у будь-який момент за бажанням роботодавця.
2. Короткострокові індивідуальні трудові договори; договори з нефіксованим робочим часом.
3. Понаднормова робота стане нормою і оплачуватиметься у 5 разів нижче, ніж раніше.
4. Скасування деяких соціальних гарантій працівникам та зниження захисту матерів з малими дітьми, що ще більше полегшує їх звільнення.
5. Переведення працівника на інше робоче місце без його згоди.
6. Фактична ліквідація профспілок.

ITUC також звертає увагу, що законопроект був схвалений Кабміном без попередніх консультацій із профспілками та складається всього з 99 статей, щоб він міг мати в парламенті обмежений розгляд. 

Також зазначено, що український уряд не звертався за допомогою до Міжнародної організації праці (МОП), внаслідок чого проект закону порушує кілька конвенцій МОП.

Генеральний секретар МОП Шаран Барроу зазначила:

«Уряд України стоїть на боці олігархів і багатонаціональних корпорацій та виступає проти працівників, громадськості та профспілок. Ми засуджуємо український уряд за нерозсудливі порушення своїх міжнародних зобов’язань, через які країна ризикує втратити важливу підтримку в Європі та світовій спільноті».

Глобальна профспілка IndustriALL звернулася до Президента України Володимира Зеленського із закликом відкликати проект закону «Про працю», а до українського уряду — діяти у відповідності до чинних рішень, прийнятих на національному рівні з соціальними партнерами, і виконувати міжнародні зобов’язання шляхом імплементації міжнародних конвенцій у галузі праці, які ратифікувала Україна.

Виконавчий комітет Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) та Пан’європейська регіональна рада навіть висловили бажання відвідати Україну заради детального вивчення ситуації з обмеженням прав найманих працівників і підтримки українських профспілок.

Конфлікт розгорається не в останню чергу через те, що в новому законопроекті профспілки жодним словом не згадуються, про захист працівників профспілками немає жодного слова. У попередньому проекті під назвою «Трудовий кодекс» пропонувалося взагалі скасувати Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Загалом здається, що від ідеї позбавитися профспілок влада нібито відмовилася. При цьому в Перехідних положеннях законопроекту міститься зауваження про доручення Кабінету міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього закону організувати роботу з розроблення законопроекту про діяльність професійних спілок в Україні.

Міністр економіки Тимофій Милованов висловлює свою думку щодо обурення профспілок з приводу законопроекту. Його тези зводяться до наступного:

• профспілки мають обов’язкові відрахування з фонду заробітної плати;
• профспілки мають право бути присутніми на Кабміні;
• профспілки мають право блокувати звільнення працівників;
• профспілки управляють державним майном.

Міністр визнає, що держава не гарантує профспілкам збереження цих прав. Проте і не ставить питання про їх скасування. Принаймні поки що не ставить.

Що стосується майна профспілок, то депутати внесли в парламент законопроект №2681 від 27.12.2019, яким вносяться комплексні зміни до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Серед них зміни до статті 34 Закону, з якої виключається право профспілок на володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання. Тобто законопроект позбавляє профспілки цього майна та повертає його державі.

Щоправда, уряд забув вирішити долю Закону «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України».

Водночас новий законопроект має структуру, яка значно відрізняється від діючого КЗпП.

Ця структура характеризується тим, що зі сфери регулювання закону зникають наступні інститути:

– Колективний договір. Проте сам колдоговір досить часто згадується в тексті законопроекту із застереженням, що колективно-договірне регулювання оплати праці працівників здійснюється на основі системи колективних договорів відповідно до закону.

– Трудовий колектив. Згадується лише один раз у статті 10 законопроекту. Представниками працівників є особи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів.

– Охорона праці. Згадується лише один раз у статті 8 законопроекту та має вигляд бланкетної норми.

– Нормування праці. Автори законопроекту обмежилися зауваженнями про те, що застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні (стаття 51) та що при здійсненні нормування праці роботодавець проводить консультації з представниками працівників. Роботодавець самостійно визначає норми праці (стаття 67).

– Трудова дисципліна. Згадується лише в контексті заборони застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, у тому числі як засобу підтримання трудової дисципліни (стаття 7).

– На відміну від діючого КЗпП.ю відсутні глави, які стосуються праці жінок та молоді. Збережені лише окремі гарантії щодо вагітних жінок та працівників молодше 18 років.

– Глава про забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників також не знайшла свого відображення у новій концепції трудових відносин.

• Зникають норми про переважне право залишення на роботі та про трудову книжку.
• Відсутні норми про колективну (бригадну) відповідальність.

З дня набрання чинності цим кодексом втратять чинність:

1) Кодекс законів про працю України 1971 р.;

2) Закон України «Про оплату праці»;

3) Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей»;

4) Закон України «Про відпустки»;

5) Припинять дію на території України акти органів державної влади і управління Союзу РСР та Української РСР з питань трудових відносин.

Роботодавці протягом трьох місяців з дня набрання чинності новим кодексом повинні будуть здійснити видачу трудових книжок працівникам.

Трудові договори у формі контракту, укладені до дня набрання чинності цим законом, будуть вважатися строковими трудовими договорами. Сам контракт як форма трудового договору відійде у минуле.