Правничу термінологію звільнять від російських стандартів: Національна комісія зі стандартів державної мови починає масштабну роботу щодо переписування юридичної термінології.
«Українська юридична термінологія потребує мовної й поняттєвої стандартизації в умовах відходу від російського впливу й потрапляння під європейський вплив», – на цьому наголосили науковці на круглому столі в Укрінформі 23 листопада на тему: «Юридична термінологія: проблеми стандартизації», організованого Національною комісією зі стандартів державної мови.
Заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, модератор круглого столу Володимир Мозгунов підкреслив: «З набуттям чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» особливої ваги набувають питання термінології в усіх сферах суспільного життя. Саме тому Національна комісія зі стандартів державної мови виступила з ініціативою обговорити упорядкування української правничої термінології спільно з представниками державних, наукових та освітніх установ, організацій громадянського суспільства».
«Відбувається зміна семантичного коду української мови – тобто, зміна змісту багатьох понять. Відбувається прощання в дуже ускладненій формі з російським мовно-культурним кодом, і це пов’язано так само з термінологією. Не йдеться про окремі терміни й сполуки, а головно – про виформування національних картин термінологічних систем. У правничій термінології це особливо актуально, оскільки відбувається переформатування правового юридичного поля», – наголосив доктор філологічних наук, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.
Водночас, за його словами, спостерігається переорієнтація на європейське й світове мовне середовище, що ускладнює оформлення української юридичної думки.
«І хоча ми відходимо від російсько-радянської традиції, з іншого боку маємо дуже сильне силове поле європейське й світове, на яке ми орієнтуємося. І цей шпагат роздирає наших правників, а відповідно ускладнює оформлення думки й змісту тих понять, які є в обігу в юридичних текстах», – зазначив Гриценко.
Приведення української юридичної термінології до відмінних від російських стандартів є тяжким завданням через тривале перебування під впливом російської мови – вважає доктор філологічних наук, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк.
«Для того, щоб юридична визначеність стала реалією, важлива єдність, мінімальна варіантність і максимальна недвозначність термінології. Це те, чим може похвалитися не кожна – навіть дуже розвинена мова. В українській ситуації справа ускладнюється тим, що у нас залишилося багато так званих родимих плям минулих часів. Йдеться не тільки про радянський період і вплив російської мови останніх десятиліть, а й про вплив російської мови тривалішого часу – крім іншого аспектів, які торкаються не тільки зовнішньої оболонки цих одиниць, тобто, їхньої подібності до російської, впливу на них російських фонетичних, морфологічних стандартів – але також сутнісних питань розуміння змісту цих термінів», – зазначив Ажнюк.
На його думку, особливого значення набуває створення юридичних словників, довідників, енциклопедій з оновленою термінологією на засадах євровекторності та термінологічної дисципліни. При цьому вплив англійської мови науковець вважає природним за умов збереження української ідентичності.
«Намагаючись уникнути російського впливу, потрапляємо під англійський вплив. Зрештою це природна річ, тому що мовна практика постколоніальної держави перебуває в магнетичних полях кількох потужних мов, які справляють різний вплив. Україна довгий час була між цими умовними полюсами. Тепер з’явився ще один потужний полюс, і ми маємо до цього підходити свідомо, зважено, зі стратегічним прицілом, не відкидаючи все, що не схоже на українське, але маючи стратегічну, виважену лінію й концепцію. В цій справі юридична термінологія посідає одне з чільних місць», – наголосив Ажнюк.
Підсумовуючи, Володимир Мозгунов наголосив, що круглий стіл дійсно став початком копіткої праці, а Національна комісія зі стандартів державної мови ‒ майданчиком для фахового діалогу. Далі будуть створені робочі групи, які об’єднають фахівців ‒ правників, лінгвістів, теоретиків і практиків. І саме на підставі такого фахового діалогу Національна комісія ухвалюватиме свої рішення.
