Європейські мрії України вносять розкол у країни ЄС

зустріч
16 Липня 2017, 10:42

Зустріч, яку ЄС і Україна проводили в четвер у Києві, відзначалася дуже врочисто. Голова Європейської ради Дональд Туск вручив щойно підписаний Договір про асоціацію між ЄС і Україною. За цей договір про вільну торгівлю й за більш тісні політичні зв’язки проєвропейські українці почали революцію в 2014 році, а потім заплатили високу ціну з наступною російською анексією Криму й збройним конфліктом на сході країни.

Іншим важливим моментом, який теж був урочисто відзначений, стали безвізові поїздки на короткий час у шенгенську зону. Цю можливість українці одержали минулого місяця після декількох років очікування.

Але в бочці з медом урочистостей, які відбувалися, була й ложка дьогтю, бо ця зустріч і численні дружні слова не могли приховати того факту, що країни ЄС, як і раніше, розходяться в питанні про те, чи має Україна колись стати членом ЄС. І результатом цих розбіжностей стала відсутність заключної заяви про результати зустрічі, бо країни ЄС так і не змогли дійти єдиної думки про текст такої заяви.

Президент України Петро Порошенко заявив на прес-конференції, що ЄС і Україна так зблизилися, що рух до «європейської родини» став «необоротним процесом» для України.

Дональд Туск на цій же прес-конференції тримав двері відкритими, щоб Україна одного разу стала членом ЄС, і підкреслив, що головною пропозицією в договорі про асоціацію є те, що «ЄС визнає європейські надії України й вітає європейський вибір країни».

Туск додав, що якщо Україна буде продовжувати свою боротьбу одночасно з проведенням рішучих реформ, не в останню чергу боротьбу з масштабною корупцією в країні, вона зможе «здійснити свою мрію й досягтися своєї мети».

Спалах старих розбіжностей

Але саме формулювання про визнання «європейських надій України» викликає розкол країн ЄС. Минулої весни на референдумі в Нідерландах значна більшість проголосувала проти договору про асоціацію з Україною, і Нідерланди ратифікували договір про асоціацію тільки тому, що всі країни ЄС у грудні підписали положення про те, що договір не зобов’язує ЄС згодом надати Україні статус країни-кандидата.

Ті ж Нідерланди хотіли, щоб у проект заключної заяви зустрічі в Києві було включено посилання на це грудневе формулювання. Але проти виступили прибалтійські країни на чолі з Литвою, які дуже хотіли б, щоб Україна колись стала членом ЄС.

Тому заява не була зроблена. І незважаючи на договір про асоціацію й безвізові поїздки, реалізація мрії України про членство в ЄС, зважаючи на все, є справою далекого майбутнього.

Шлях до НАТО теж непростий

Схожа проблема виникає й відносно ще більшої мрії України про членство в НАТО. У понеділок генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг перебував з візитом в Україні, і тут Порошенко заявив, що країна в цей час робить зусилля, щоб виконати всі вимоги для вступу до НАТО в 2020 році.

Столтенберг підкреслив, що лише Україна й країни НАТО, а не Росія, визначають, чи повинна Україна стати членом альянсу. Але однією з вимог є повний контроль України над територією країни, чому заважає збройний конфлікт із підтримуваними Росією сепаратистами, який триває на сході країни вже понад три роки й забрав життя понад десяти тисяч людей.

І поки на сході України триває збройний конфлікт, Україна не може стати членом НАТО.

Якоб Уссінг (Jakob Ussing)

Читайте також: Саміт без прагнень: про що свідчать суперечки України та ЄС

Джерело:

Berlingske

Європейські мрії України вносять розкол у країни ЄС