Для посилення підзвітності судової влади Україна має прийняти законодавство, яке б змінило систему декларацій доброчесності суддів, і ця система має включати для суддів вищих судів тимчасову, але значущу процедуру перевірки із залученням незалежних експертів.
Європейська комісія оприлюднила загальні висновки щодо прогресу України на шляху до ЄС та детальний 100-сторінковий документ, в яких нашій державі встановлено конкретні завдання на цьому шляху. Одним з базових етапів для відкриття переговорів з ЄС є успішне виконання рекомендацій у сфері судової реформи.
Слід зазначити, що більшість цих завдань вже озвучувалися у попередніх рекомендаціях Єврокомісії, у Меморандумі з МВФ та інших документах. Втім, є і нові зауваження.
Загалом у звіті констатовано, що «Україна має певний рівень підготовки щодо судової системи, боротьби з корупцією та дотримання основних прав, і досягла певного прогресу», а «минулорічні рекомендації Єврокомісії були частково виконані та залишаються в силі».
Єврокомісія вказує, що у 2025 році Україна повинна, зокрема:
- продовжувати заповнювати вакансії суддів на основі вдосконаленого законодавства;
- створити новий суд для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів за прозорою та заснованою на заслугах процедурою відбору суддів із залученням незалежних експертів (йдеться про Вищий суд з публічно-правових спорів);
- продовжити проведення кваліфікаційного оцінювання (перевірки) суддів у встановленому порядку та із залученням ГРД;
- почати і продовжити розгляд старих дисциплінарних проваджень (скарг) із залученням Служби дисциплінарних інспекторів та на підставі критеріїв пріоритетності, затверджених ВРП;
- прийняти законодавство щодо вдосконалення декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірки;
- прийняти закон про примусове виконання судових рішень щодо грошових та негрошових зобов’язань та подальшу цифровізацію виконавчого провадження;
- запустити систему збору даних для виконання судових рішень;
- ухвалити та розпочати реалізацію дорожньої карти модернізації ІТ у судовій системі за результатами аудиту;
- продовжити заповнення вакансій суддів у Конституційному Суді;
- вдосконалити законодавчу базу для розслідування та розгляду кримінальних справ, зокрема щодо корупції на високому рівні, включно з переглядом існуючих строків досудового розслідування та вилучення положень у Кримінальному процесуальному кодексі щодо автоматичного закриття справ;
- вжити дієвих заходів щодо усунення корупційних ризиків у Верховному Суді.
Також йдеться про необхідність затвердження Вищою радою правосуддя єдиних критеріїв оцінки доброчесності суддів і «зміцнення інституційної спроможності ВРП, ВККС та ГРД з огляду на їхнє велике навантаження».
У розділі, присвяченому боротьбі з корупцією, також відзначається, що Україна повинна:
- збільшити кількість суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та збільшити кількість адміністративного персоналу;
- терміново завершити розгортання та повне оперативне використання електронної системи управління справами для антикорупційних органів та ВАКС;
- забезпечити ВАКС відповідне постійне приміщення.
Також Єврокомісія детально розкриває свої рекомендації в розділі щодо стану справ у судовій владі. Йдеться про те, що Україна повинна:
1) розробити новий середньостроковий стратегічний документ для системи правосуддя. Він має охоплювати оптимізацію мережі судів, систему управління судами, консолідацію Верховного Суду та вдосконалення процедури відбору його суддів, модернізацію процесуальних кодексів, виконання судових рішень, альтернативне вирішення спорів, цифровізацію та реформи адвокатури, юридичної освіти і системи підготовки суддів.
2) Україна повинна заповнити вакансії у ВРП за квотою Президента і за квотою з’їзду адвокатів.
3) ВККС має систематично забезпечувати прозорість та адекватну аргументацію у прийнятті рішень, а ВККС та ГРД мають і надалі вдосконалювати свою співпрацю.
4) Враховуючи широкий обсяг роботи та високе навантаження, потенціал ВККС та ВРП слід посилити, а їхні секретаріати – в подальшому реформувати.
5) Констатовано, що кваліфікаційне оцінювання суддів «затримувалося через обмежені можливості ВККС, ГРД, Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)».
«У той час, як НАБУ та НАЗК мають посилити аналітичну підтримку ВККС, остання має також розвивати автономні можливості, наприклад для перевірки правових знань і проведення надійних перевірок доброчесності.
Необхідно зміцнити спроможність та ефективність ГРД, наприклад, шляхом надання допоміжного персоналу та розширення доступу до інформації» – зазначено у доповіді.
6) Україна має прийняти законодавство, яке б змінило систему декларацій доброчесності суддів.
Оновлена система має включати для суддів вищих судів тимчасову, але змістовну процедуру перевірки із залученням незалежних експертів.
«Корупційні ризики у Верховному Суді все ще потребують належного вирішення, зокрема шляхом використання вдосконалених декларацій доброчесності та перевірок ВККC, а також перевірок декларацій про майно та моніторингу способу життя НАЗК, а також покращеного відбору суддів Верховного Суду на основі нової законодавчої бази та єдиних критеріїв оцінки доброчесності суддів, затверджених ВРП» – вказано в звіті ЄК.
Серед іншого, у звіті також зазначено, що «у червні 2024 року Верховний Суд ухвалив рішення, яке відхилилося від його попередньої практики та могло підірвати процедури кваліфікаційного оцінювання за участю ГРД до грудня 2023 року».
Також вказано, що НАЗК підготувало процедури перевірки декларацій майна та моніторингу способу життя для звичайних суддів і суддів КСУ, але вони не були прийняті ВРП та КСУ, а нові процедури ще не розроблені.
7) Зазначається, що ВРП має посилити розгляд подань ВККС про звільнення суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання.
«У грудні ВРП оголосила конкурси на посади голови, заступників голови та 24 дисциплінарних інспекторів Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ). СДІ необхідно терміново створити для підтримки ВРП у вирішенні великого накопичення дисциплінарних скарг.
Правила ВРП щодо пріоритетності дисциплінарних справ мають систематично застосовуватися, а першочергові справи розглядатися без зволікань. ВРП має покращити аргументацію та уніфікованість практики розгляду дисциплінарних справ. Дисциплінарні провини, пов’язані з поведінкою суддів, мають бути визначені точніше відповідно до рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO)» – вказано у доповіді.
8) Рекомендується вдосконалити розподіл справ між суддями в рамках оновлення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
9) Також законодавство має бути змінено таким чином, щоб судді не брали участі у винесенні рішень про власний відвід, а такі рішення підлягали оскарженню.
10) Потрібні додаткові зусилля для забезпечення єдності судової практики першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Різна судова практика зумовлена, зокрема, великою навантаженістю справ, недостатніми процесуальними фільтрами, відсутністю заходів для забезпечення єдності прецедентного права на апеляційному рівні, недостатньо розвиненими дослідницькими та аналітичними можливостями та ІТ-інструментами в судах. Подальші реформи у цій сфері потребують ретельної оцінки та інклюзивних консультацій.
11) Необхідно провести інституційні реформи Національної школи суддів (НШСУ) для зміцнення управлінського та операційного потенціалу НШСУ. НШСУ також має запровадити комплексну оцінку потреб у навчанні та модернізувати свої навчальні програми та методи навчання.
12) Потрібно докласти більше зусиль для цифровізації системи правосуддя, включаючи управління справами. У грудні 2023 року завершено технічний аудит ЄСІТС; за його результатами дійшли висновку, що ЄСІТС значною мірою застаріла і потребує капітального оновлення. Функціональний аудит ЄСІТС, завершений у серпні 2024 року, вказав на недоліки в процесах координації, управління та підтримки ІКТ судової системи.
13) Україна також має ухвалити законодавство, яке розширить використання дистанційних онлайн-слухань. Було досягнуто певного прогресу в регулюванні використання електронного кабінету для обміну документами, сумісності між ЄСІТС та іншими державними реєстрами та цифровізації ланцюга кримінального правосуддя. У квітні 2024 року в Україні розпочали розробку електронної системи досудового розслідування кримінальних справ (СМЕРЕКА).
14) Після ліквідації ОАСК новий Київський міський окружний адміністративний суд все ще має бути створений із залученням незалежних експертів і надійною перевіркою доброчесності та професіоналізму кандидатів. Київський окружний (обласний – прим. ред.) адміністративний суд, якому тимчасово доручено розглядати справи ОАСК, «насилу впорався з нерозглянутими справами».
15) У травні 2024 року Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє для підвищення ефективності розглядати певні кримінальні справи суддею ВАКС одноособово (а не колегією з трьох суддів залежно від суворості покарання). Парламент також запровадив право на певні посади високого рівня громадянам (включаючи членів парламенту) вибирати, щоб їхні кримінальні справи в будь-якому суді розглядалися колегією з трьох суддів незалежно від тяжкості покарання. Це положення слід переглянути з огляду на його пропорційність та вплив на ефективність судочинства.
16) ВРП та ВККС оголосили конкурс на набір 25 нових суддів до ВАКС, у результаті чого загальна кількість суддів ВАКС досягне 63. У зв’язку з цим важливо, щоб поточний мандат ГРМЕ було продовжено, щоб забезпечити ці судді відбираються за повної участі ГРМЕ. ВАКС також має намір найняти додатковий персонал і терміново потребує відповідного постійного приміщення.
17) Необхідно переглянути обов’язкове закриття кримінальних справ у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування та тривалість строку для забезпечення ефективного розслідування.
18) Україна має ухвалити законодавство, яке вдосконалить конституційну процедуру відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії 2021 року.
19) Потрібні подальші зусилля для розширення альтернативного вирішення спорів (ADR), включаючи імплементацію закону про медіацію 2021 року.
20) Констатовано, що в Україні велика кількість невиконаних рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Україна також має запустити систему збору даних про виконання судових рішень, прийняти законодавство про примусове виконання та цифровізацію виконавчого провадження, а також продовжити реалізацію стратегії та плану дій щодо вирішення проблеми невиконання рішень національних судів. Окрім існуючих мораторіїв на примусове виконання, у травні 2024 року в Україні було прийнято закон, яким запроваджено тимчасовий мораторій на банкрутство та примусове стягнення з підконтрольних державі компаній критичної інфраструктури. «Він містить положення, які можуть негативно вплинути на виконання судових рішень» – вважають чиновники ЄК.
Крім того, у звіті йдеться про те, що бізнес-асоціації все ще висловлюють занепокоєння щодо судової системи та корупції як перешкод для ведення бізнесу в Україні. «Оновлені органи судової влади мають продовжувати свою роботу разом з іншими заходами для ефективного підвищення незалежності, неупередженості та підзвітності судової влади та відновлення довіри суспільства до неї, яка залишається дуже низькою» – вказано у рекомендаціях.
Також відзначено, що Вищий антикорупційний суд виніс дві ухвали про призначення грошової винагороди двом викривачам на загальну суму 325 000 євро.
«Судово-юридична газета»
