45-й президент Сполучених Штатів у своїх твітах надмірно використовує знак оклику.
Розглянемо, що насправді означає ця звичка.
Стосовно знаку оклику існує лише одне правило – забудьте про нього і ніколи не використовуйте. Це, звичайно, перебільшення! Чиказький довідник зі стилістики англійської мови рекомендує користуватися ним з обережністю, щоби не втратити ефект.
45-й президент Сполучених Штатів не дотримується цієї поради. Знак оклику в Овальному кабінеті використовується частіше, ніж виходять розпорядження президента. Згідно з архівом дописів Трампа в Twitter, лише в одному 2016 році @realDonaldTrump запостив 2 251 твіт зі знаком оклику.
З випадково обраних 100 дописів, 68 закінчувалися емоційною пунктуацією. І отже, це означає, що понад половина повідомлень президента в соцмережах може завершитися знаком оклику.
Що ж це може означати? Звідки походить знак оклику і як змінюється його використання з часом? Чи свідчить захоплення Трампа цим емоційним розділовим знаком про нову хвилю його популярності? Чи політизують твіти президента пунктуацію? Або, можливо, це лише випадок граматичного хуліганства?
Як зазначає інший видатний американець – письменник Білл Брайсон (відомий гумористичними книжками про англійську мову – Ред.), знак оклику зазвичай застосовують, коли хочуть показати сильні емоції (Геть звідси!) або терміновість ситуації (Допоможи мені!).
“Якщо частина розділових знаків виконує роль паузи в оповіді, інші – повинні врятувати вам життя. В англійській мові знак оклику може навіть змінити значення слова: duck “качка” і Duck! “Пригнись!”
Обидва приклади Брайсона припускають надзвичайний випадок або небезпеку. Не дивно, що цей розділовий знак завжди полюбляли в газетах, а у англомовних журналістів для нього було чимало неформальних назв: “знак подиву”, “горлань” або “ох”.
А втім, галасливий знак пунктуації має досить тихе походження. Наприкінці XIV-го століття його називали “знаком захоплення”, у XVII-му він перетворився на “знак подиву”.
Вітання, захоплення, подяка і позитивна оцінка – традиційні значення, в яких використовувався знак оклику. І сьогодні вони набувають нової привабливості для нас, змучених нігілізмом постмодерна.
Окрім того “!” не позбавлений й гендерного забарвлення: недавні дослідження з’ясували, що жінки частіше використовують його, і не зовсім не тому, що вони нібито більш “емоційні”, а тому, що вони частіше висловлюють своє захоплення чимось.
Тут цікаво згадати один коментар, в якому зазначалося, що Трампу під час виборчої кампанії вибачили “істеричні”, “жіночі” риси, тоді як Клінтон жорстоко критикували саме за відсутність них. Насправді, вона просто недооцінила силу знаку оклику.
Знак оклику – це селфі, зроблене граматикою
Перехід значення знаку оклику від захоплення (ви милуєтесь чимось поза вами) до вигуку (ви заявляєте про своє існування) свідчить про те, що знак оклику – це селфі зроблене граматикою.
Насправді, неоднозначність цього розділового знаку супроводжувала його всю історію. У словнику французької і англійської мови Рендла Котгрейва 1611 року автор трактує його значення як “знак захоплення (або відрази)”.
Термін “знак оклику” на позначення пристрасної інтонації пізніше ввів англійський письменник і мовознавець доктор Семюель Джонсон. З тих пір знак оклику в британському варіанті англійської почали називати “exclamation mark”, а в американському – “exclamation point”.
До кінця XIX-го століття розділові знаки в цілому, і знак оклику, зокрема, використовували набагато частіше, ніж зараз. Насамперед грішили частотою знаку оклику вікторіанці. Антон Чехов навіть написав коротке оповідання з приводу цього – “Знак оклику”.
Його герой – держслужбовець-параноїк, який на відміну від Трампа за 40 років свого життя жодного разу не використав знаку оклику.
На початку XX-го сторіччя лексикографи брати Фаулер написали нову версію англійської граматики The King’s English. Вони обстоювали більш стримане використання пунктуації, якого ми дотримуємось й до тепер.
Брати Фаулер мали однозначну позицію з приводу “знаку оклику” – тільки у випадках справжнього вигуку.
Вони вирізняли приблизно такі само ситуації, що й ми тепер: вигуки, лайки, накази, висловлювання подиву. Винятком була ситуація, коли автор бажає висловити свою недовіру або інше почуття з приводу цитованих ним слів іншої людини.
“Випадок, коли знак оклику є чистої води усмішкою автора”, – зазначали дослідники.
Розділові знаки у вашому реченні відбивають те, як ви розставляєте акценти в своєму житті
Те, що Фаулери вважали винятком, у нас стало правилом. Знак оклику почали використовувати як усмішку, познаку іронії або самоіронії, щоб показати, що ви смієтеся з власного жарту (як висловився Фіцджеральд).
Він стає головним розділовим знаком доби “кінця історії”. І це, без сумніву, знак доби інтернету. Електронна пошта, чати, форуми і коментарі в соцмережах породили культуру надмірного використання знаку оклику.
Це дійсно цікаво !!! Що більше ви ставите його, то більшу потребу в ньому відчуваєте!!!!! Що частіше ви використовуєте його, то швидше він втрачає сенс!!!!!!!!!!! (І все ж таки, хіба не криється серед усіх цих знаків оклику певне зерно істини? В яких одинцях можна виміряти різницю між “захопленням” і “справжнім захопленням”?)
Знак оклику, звичайно, не такий складний знак пунктуації, як, наприклад, двокрапка (за висловом Фаулерів, вона – “перелік товарів, після виставленого рахунку в попередній частині речення”). Або “висячі вуса” крапки з комою, як жартував Адорно.
Знаку оклику бракує поривчастого дихання коми, яка розставляє паузи в нашому житті. Йому не вистачає енергійності тире, і легкої недомовленості трьох крапок, схожої на сором’язливий поцілунок…
Можна тільки здогадуватися, чому видатний “твітерник” західного світу так вільно обходиться із знаком оклику. У цьому є чимало самомилування, а також подиву. Але є й страх, теж, цього не відняти – страх та глузування.
Зловживання будь-яким знаком пунктуації, так само як й зловживання будь-якою річчю, дещо розповідає про нас. Розділові знаки у вашому реченні можуть відбивати те, як ви розставляєте акценти в своєму житті.
Яких значень тепер набуває знак захоплення і ненависті? Одне з них, напевно, криється в твіті Трампа: “Залишайтеся з нами!”
BBC Україна
