Міністерство юстиції пояснило, як діяти у разі, якщо шахрай взяв онлайн-кредит на ваше ім’я, й що робити, якщо справа дійде до суду.
Як розповіли у пресслужбі Мін’юсту, мікрокредит – це невелика сума грошей, яку банк або небанківська організація надає в кредит на певний період. Такий кредитний договір можна укласти з мікрофінансовою організацією (МФО), у тому числі онлайн. Для цього необхідно лише зареєструватись на сайті МФО і внести всі необхідні дані. Процес недовгий та нескладний, тому цим все більше користуються недобросовісні особи-шахраї.
У випадку виявлення факту укладення на ваше ім’я договору онлайн-кредиту необхідно дізнатися, в якій саме МФО взято кредит і яку суму ви начебто винні, та звернутися до МФО з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити кредитора, а також документів, які підтверджують, що саме ви укладали договір.
- зазначити у зверненні до МФО, що особисто ви жодних кредитних договорів з МФО не укладали, коштів не отримували (за наявності навести необхідні докази) та вимагаєте скасувати заборгованість, що начебто рахується за вами;
- записувати всі телефоні розмови зі співробітниками МФО чи колекторськими компаніями, що намагатимуться стягнути з вас відповідну заборгованість, які в майбутньому можуть бути використані як докази неправомірних дій таких організацій;
- звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо вас кримінального правопорушення, зокрема шахрайства. Це робиться задля того, щоб правоохоронний орган зміг зафіксувати факт правопорушення та внести відомості щодо нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- за бажанням повідомити щодо укладення на ваше ім’я онлайн-кредиту сторонньою особою Департамент кіберполіції Національної поліції, до повноваження якого належить участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку;
- звернутися зі скаргою щодо укладення договору онлайн-кредиту на ваше ім’я сторонньою особою з використанням підроблених документів до Національного банку задля перевірки та відібрання пояснень від МФО.
Якщо всі вищеперераховані дії не призвели до бажаного результату, варто звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору.
У Мін’юсті підкреслили, що у разі, якщо МФО відступило право вимоги щодо кредитної заборгованості колекторській компанії, ніхто без дозволу власника не має права заходити до квартири чи будинку, забирати будь-які речі, примушувати сплатити заборгованість.
Зазначається, що під час суду необхідно буде надати докази, що договір ви не укладали, про його існування не знали, на вебсайті МФО не реєструвались і листування з ними взагалі не вели.
Варто подати клопотання до суду про вимогу у мобільного оператора, номер якого було зазначено для отримання кредиту, відомостей про місцезнаходження мобільного пристрою за номером телефона та роздруківку смс-повідомлень, а також про вимогу інформації у банківської установи щодо рахунку (картки), на який перераховані кредитні кошти.
У Мін’юсті розповіли, що прикладом позитивного вирішення такого спору є рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 17 січня 2020 року у справі № 588/1942/19, у якій позивач, дізнавшись про незаконні дії шахраїв спочатку звернувся до поліції для реєстрації факту вчинення щодо нього кримінального правопорушення, а згодом до суду для визнання недійсним договору позики.
Після того, як буде доведено факт шахрайства, міністерство рекомендує звернутися до Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про оскаржену кредитну заборгованість з вашої кредитної історії.
«Пам’ятайте! Навіть якщо МФО відступило право вимоги щодо кредитної заборгованості колекторській компанії – все одно ніхто без вашо го дозволу не має права заходити до квартири чи будинку, забирати з нього будь-які речі, примушувати сплатити заборгованість, присвоювати собі функції Державної виконавчої служби. Усе це – кримінальні порушення, які караються законом», – кажуть у відомстві.
