Ринок лотерей готується до змін.
Принаймні, є один неспростовний факт, який вказує на це – цього року держава хоче отримати 1,9 млрд гривень доходів від лотерейної діяльності. Про це свідчить новий рядок в бюджеті на 2018 рік.
Для цього, правда, необхідно найближчим часом затвердити ліцензійні вимоги для операторів лотерей, які уже сім місяців не може ухвалити уряд.
Однак частина учасників ринку впевнена, що у нинішньому вигляді проект Кабміна передає ринок в руки депутатів з “Блоку Петра Порошенка” та державних банків. Чи так це?
Що може статися з лотерейним бізнесом, хто за ним стоїть і причому тут депутати з президентської партії, з‘ясовувала ЕП.
Полетіти на Марс чи легалізувати лотереї
Наміри змінити правила на ринку лотерей завжди йшли в комплексі із спробами детінізувати ринок азартних ігор, який, як відомо, був заборонений 2009 року.
Дискусія щодо легалізації грального бізнесу триває уже не перший рік. В парламенті зареєстровано чимало законопроектів – як депутатських, так і урядових. Але жоден не було ухвалено.
Утім, тема лотерей завжди виносилась “за дужки”. Є декілька причин. Перша – це сильне політичне “лотерейне” лобі на рівні парламенту. Друга – закон про заборону грального бізнесу не відносить до азартних ігор організацію та проведення лотерей.
В законодавчих ініціативах щодо легалізації грального бізнесу мова йшла про зміну правил для усіх: букмекерів, казино, і лотерей в тому числі. Підстава – за лотереями маскуються азартні ігри. Багато так-званих лотерей несуть в собі функції гральних закладів: вони часто пропонують спортивні букмекерські ставки, гру на автоматах та самі лотереї.
Кабмін Володимира Гройсмана так само бачить всіх в одному кошику. Так, у травні 2016 року уряд зареєстрував проект закону про детінізацію ринку азартних ігор, який класифікує лотереї як азартні ігри і оновлює регулювання усіх трьох видів гральної індустрії.
Цей законопроект так само “завис” у парламенті як і інші.
Хто є хто
На лотерейному ринку є три основні гравці.
ТОВ “Патріот” було створене 1997 року на базі радянського лотерейного оператора Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту – ДОСААФ. Моментальні лотереї “Патріота” відрізняються яскравими назвами: “Козирна масть”, “Чесна Гра”, “Азарт”, “Фарт” і так далі.
100% акцій “Патріота” належать кіпрській Cehriba Investments Limited. Ця компанія входила в інвестиційний холдинг Finstar російського мільярдера Олега Бойка.
У вересні 2015 року власник змінився – після введення санкцій проти “Патріота” через зв’язки компанії з РФ. Бойка замінив український банкір, колишній голова правління “Ощадбанку” Олександр Морозов.
“Попередній акціонер підписав угоду про продаж 100% частки материнської компанії “Патріот”, якій належить майже 100% акцій товариства”, – повідомили у компанії.
Тепер Морозов запевняє, що саме він є єдиним кінцевим власником майже 100% акцій оператора лотерей.
Загалом у “Патріота” зараз не найкращі часи – компанія не активна і продає тільки миттєві лотереї.
Інший гравець – ТОВ “М.С.Л.” – була заснована на базі державної корпорації “Молодьспортлото” в 1998 році. Серед популярних лотерей оператора – “Лото-Забава”, “Експрес-лото”, “Спортпрогноз”, “ХТО ТАМ”.
“М.С.Л.” контролюється генеральним директором Георгієм Ложенком та його бізнес партнером – кіпріотом Маркосом Шіапанісом. Раніше “Українська правда” писала, що Ложенко – один з найбільш впливових людей в галузі. Нібито, саме він лобіює інтереси всіх трьох лотерейних операторів у всіх урядах з кінця 90-х років.
Також, за інформацією одного із співрозмовників на ринку та джерела, наближеного до “М.С.Л.”, непублічно має частку в компанії нардеп, голова групи “Відродження” Віталій Хомутиннік. Тесть нардепа – Віктор Сопельник – раніше був віце-президентом “М.С.Л.”.
Відповідно до реєстру, найбільша частка в статутному фонді М.С.Л. належить кіпрській компанії Evolot limited, кінцевим бенефіціаром якої є Шіапаніс. Останній дійсно є кіпріотом, але починав свій бізнес в Росії, хоча ще в радянські часи. “УП” також писала, що більшість директорів Evolot limited пов’язані з російською “Альфа груп” та з одним з ого засновників – Андрієм Косоговим.
Крім цього, невеликі “почесні” частки (менше одного відсотка – ЕП) в операторі мають два українці: віце-президент “М.С.Л.” Іван Залізняк та президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетьманцев.
Третій – найбільший гравець і лідер ринку – компанія “УНЛ”. Серед відомих лотерей: “Супер Лото”, “Кено”, “Лото Трійка”, “Фаворит Спорт”.
кіпрська компанія Efamiando Holdings, створена 30 грудня 2015 року. В українському реєстрі вказується, що кінцевий бенефіціар – Роман Зеньо.
Власником УНЛ, компанії із статутним капіталом у 268 млн гривень, у 2016 році став українець Роман Зеньо. Він володіє кіпрською компанією Efamiando Holdings. До цього моменту компанія мала іноземних власників.
Раніше журналісти програми “Наші гроші”з’ясували, що Зеньо до цього працював тренером велоспорту Тернопільської обласної дитячо-юнацької спортивної школи і ніколи не мав бізнесу.
На Зеньо лотерейну фірму записали після того, як в офісі УНЛ представники СБУ провели обшуки. Офіційна причина – шукали нелегальні обмінники.
На обшук приїхав народний депутат, заступник голови фракції БПП – Олександр Третьяков. Він та його однопартієць Гліб Загорій (володіє також фармацевтичною компанією “Дарниця” – ЕП) за даними biz.cеnzor.nеt, є наразі реальними власниками “УНЛ”.
За словами депутатів з комітету податкової політики, Третьяков особисто воює за мінімальне оподаткування лотерей в стінах Верховної Ради.
Наразі “УНЛ” займає трохи більше половини всього ринку. Приблизний чистий дохід від бізнесу сягає 250 млн грн в місяць.
Незручно вийшло
Головним рушієм змін на ринку лотерей стали санкції проти Росії. Так, у 2016 році під санкції потрапили компанії “М.С.Л.” і “Патріот”. ЕП уже писала про те, як оператори на них відреагували.
За словами експерта з правових питань Аналітичної групи “Левіафан” Сергія Назаренка, вказані компанії продовжували роботу в Україні, незважаючи на пряму вимогу РНБО про блокування їх активів і заборону виведення коштів за кордон.
Проте незабаром той же самий “М.С.Л.” може повернутися в легальне поле. ЕП ознайомилась з копією постанови СБУ, в якій йдеться про закриття кримінального провадження проти “М.С.Л.” – “за відсутністю події кримінального правопорушення”.
Що ховається за цим формулюванням? Компанія потрапила під санкції через те, що “створює реальні або потенційні загрози національній безпеці, сприяє терористичній діяльності та створює перешкоди економічному розвитку”. Проте, виходячи з документу, в ході слідства СБУ не знайшла доказів причетності чи фінансування “М.С.Л.” терористичної діяльності.
Питання лише в тому, чи буде провадження та аргументація СБУ достатньою підставою для виведення компанії з-під санкцій.
Президентський указ про санкції відображає економічну і дипломатичну позицію України стосовно країни-країни агресора і змінювати або відміняти його через лотереї – навряд чи прийнятний для президента варіант.
Назаренко каже, що є ще процедура оскарження указів президента Вищим адміністративним судом. “М.С.Л.” оскаржує в ВАСУ президентський указ з травня 2016 року і поки що без результатів.
Можливий ще один варіант. Термін дії санкцій – один рік і збігає він 28 квітня, після чого президент видає новий указ. В новому документі може не виявитися “М.С.Л”.
Чи зміниться ринок
Від того, як вирішиться питання із санкціями проти “М.С.Л.”, залежить розклад сил на ринку лотерей в майбутньому.
Справа в тому, що терміни дії ліцензій усіх трьох лотерейних операторів збіг ще у 2013 році. За словами Назаренка, з тих пір вони працюють, користуючись юридичною шпариною. Тобто, у разі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей можуть продовжувати свою діяльність до отримання нових ліцензій.
Разом з тим у травні 2017 року Мінфін розробив проект ліцензійних вимог для учасників лотерейного ринку.
В документі зазначається, що отримати ліцензію може зареєстрована на території України компанія з десятирічним досвідом роботи саме на українському ринку. Так само вона не повинна перебувати під санкціями. Обмеження щодо 10 років досвіду не поширюється на держбанки.
Такі умови викликали жорстку критику з боку АМКУ та частини учасників ринку.
“Ліцензійні умови, запропоновані Мінфіном, по-перше, передбачають введення абсолютної монополії з боку УНЛ, яку при цьому майстерно камуфлюють розмовами про введенням ще одного гравця – на ділі – фейкового, як варіант – державного Ощадбанку”, – заявив ЕП президент “М.С.Л.” Георгій Ложенко.
На його думку, на “М.С.Л.” бездоказово і безпідставно повісили клеймо “російського агресора”. Також Ложенко наголошує, що для лотерейного ринку взагалі не передбачений контроль руху грошей від лотерейної діяльності.
“Є лише якийсь своєрідний контроль над кількістю точок продажів. Хоча за одними “дверима” може продаватись лотерей на мільйон, а за іншою на 200 тисяч, а податок вони заплатять однаковий”, – зазначає він.
Ці умови, каже Ложенко, лише закріплять існуючий неконтрольований хаос, в якому лотерейний ринок перебуває в тіні, а держбюджет втрачає мільярди, що перетікають в кишені зацікавлених осіб.
До речі, АМКУ також не погодив проект ліцензійних вимог. В комітеті також вважають, що умови неконкурентні і закривають ринок для інших учасників.
АМКУ проти Мінфіну
Ще з травня Мінфін і Антимонопольний комітет не можуть дійти згоди щодо лотерей
“Мінфін не врахував наші зауваження до проекту”, – зазначила в розмові з ЕП державний уповноважений АМКУ Агія Загребельська.
Вона нагадує про вимогу щодо десять років досвіду роботи на ринку. “Це замкнене коло. Сьогодні десять років роботи на ринку мають три компанії – УНЛ, “М.С.Л.” і “Патріот”. Останні дві під санкціями мінімум до 28 квітня цього року і вийти на ринок не можуть. Тож залишається УНЛ”, “констатує Загребельська.
“За результатами обговорень з НБУ та держбанками, ймовірність виходу останніх на ринок випуску та проведення лотерей дуже низька. Для них цей ринок непривабливий. По-перше, він високоризикований. По-друге, це ринок аддиктивних товарів, які викликають звикання, соціальне засудження та мають мінусову цінність, а така діяльність нехарактерна для банків”, – додає державний уповноважений АМКУ.
Ринки аддиктивних товарів (азартних ігор, алкоголю, тютюну, наркотиків) – це ті ринки, для яких держава має право обирати модель, в якій вони працюватимуть. Це може бути модель олігополії, монополії чи обмеженої конкуренції.
За її словами, у міжнародній практиці відсутні будь-які позитивні приклади роботи банків на ринку азартних ігор, а Нацбанк, за рекомендацією європейських експертів, зараз ініціює зміни до законодавства з тим, щоб виключити із можливих видів банківської діяльності лотерейну.
“Законом у нас передбачена модель обмеженої конкуренції. Але якщо ми змоделюємо ситуацію, за якої ліцензійні умови Мінфіну набудуть чинності, два оператори залишаться під санкціями, а третій з певних причин не зможе отримати ліцензію та відповідно вийти на ринок – то ми не матимемо жодного оператора на цьому ринку до внесення змін в законодавство”, – каже Загребельська.
“Це при том, що з моменту заборони грального бізнесу – з 2009 року – попит на азартні ігри, в тому числі лотереї був. Я не знаю жодного прикладу, коли державі вдалося реалізувати повну заборону азартних ігор”, – зазначає вона.
Разом з тим, за словами заступника міністра фінансів Сергія Марченка, до моменту винесення на Кабмін принципових змін в проекті про ліцензійні умови не буде.
За його словами, Мінфін проти скасування обмеження щодо необхідного досвіду роботи ліцензіатів.
“Ми бачимо цей ринок як ринок обмеженої конкуренції з трьома-чотирма учасниками. На нього не може вийти оператор, який з’явився сьогодні. Вимоги до досвіду роботи потрібні. Міжнародна компанія може купити українського оператора, якщо захоче зайти на ринок”, – пояснює він.
За словами Марченка, монополії “УНЛ” не буде – лотерейною діяльністю займатимуться держбанки.
У випадку з Мінфіном існує й інший аспект. Як пояснюють співрозмовники ЕП в Кабміні, видати ліцензію одному лише “УНЛ” – це “самому собі прострілити ногу”.
“Це політичне вбивство. Як це буде виглядати? Я вже бачу заголовки ЗМІ про те, що Мінфін схвалив монополію “УНЛ”. Видати одну ліцензію – це репутаційно найгірший з варіантів, який може бути”, – зазначає співрозмовник видання.
За словами джерела, обговорюється варіант, що лотерейною діяльністю займатиметься не тільки Ощадбанк, а й Приват.
Що далі
У 2018 році Мінфін планує отримати 1,9 млрд грн від плати за ліцензій на провадження лотерейної діяльності. Йдеться про 354,2 млн грн доходів державного бюджету та 655,5 млн грн доходів місцевих бюджетів від продажу як мінімум двох ліцензій, а також очікувані податкові надходження.
Щоб ці доходи отримати, необхідно затвердити якомога швидше ліцензійні вимоги і почати продавати самі ліцензії.
