Верховний Суд відмовив Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” у стягненні з комунального підприємства столиці “Київтеплоенерго” заборгованості за поставлений компанією газ у розмірі 97,2 мільйона гривень.
Відповідна постанова Верховного Суду від 8 травня 2019 року у справі № 910/5080/18 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як повідомляє Спілка власників житла України.
У справі № 910/5080/18 ПАТ «НАК «Нафтогаз України»звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Київенерго» про стягнення 97 240 951,05 грнзаборгованості, яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання з оплати поставленого природного газу за договором постачання природного газу.
Ухвалою місцевого господарського суду залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Київенерго» – КП «Київтеплоенерго» та замінено відповідача у справі правонаступником – КП «Київтеплоенерго» з посиланням, зокрема, на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України від 22 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання».
Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишила без змін постанову суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції встановив, що цілісний майновий комплекс був повернутий власнику (територіальній громаді м. Києва, яку представляє Київська міська рада) попереднім користувачем (ПАТ «Київенерго») у зв’язку з припиненням дії угоди про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, на підставі якої попередній користувач володів та користувався комплексом. Із 1 травня 2018 року цілісний майновий комплекс (поставка газу на який врегульовувалася договором постачання природного газу, який укладений між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Київенерго») був переданий власником на праві господарського відання у володіння та користування іншому суб’єкту господарювання – КП «Київтеплоенерго».
У випадку передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов’язань до нового суб’єкта, а відтак і зміна особи кінцевого учасника (власника).
За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи – попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об’єктів теплопостачання конкретним суб’єктом господарювання – попереднім користувачем комплексу, який відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто у разі здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» з попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача буде покладений надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи.
Водночас держава відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що поширення положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» на ці правовідносини буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в тому числі через створювані ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю та містить ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності, а отже, суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права.
Крім того, відповідно до змісту ухвали господарського суду міста Києва від 10.10.2018 КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником АТ “Київенерго” за договором від 27.10.2016 № 1814/1617-БО-41 постачання природного газу в частині основного боргу в сумі 1 234 994,86 грн. (тобто в сумі, яка заявлена позивачем до стягнення як основний борг у справі № 910/5080/18). Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” перераховано позивачу 1 234 994,86 грн. боргового зобов`язання на виконання умов мирової угоди.
Отже, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником ПАТ “Київенерго” лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу (з дати затвердження судом мирової угоди).
У випадку повернення цілісного майнового комплексу для вироблення теплової енергії з користування ПАТ “Київенерго” власнику, яким у цьому випадку є орган місцевого самоврядування (Рада) в особі створеного нею комунального підприємства (КП “Київтеплоенерго”), якому передано відповідне майно, зазначений власник позбавлений права відмовитися від експлуатації такого об`єкту, що свідчить про відсутність волевиявлення власника чи нового користувача комплексу на прийняття боргів попереднього власника.
У зв`язку із зазначеним, суд відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.
