Вчені помічали, що акула-молот може плавати на боці, але раніше це вважалося ознакою захворювання. Результати нового дослідження спростовують цю теорію, повідомляє National Geographic.
Група морських біологів з Австралії, Японії, Белізу, Ізраїлю і США, вивчаючи гігантську акулу-молот (Sphyrna mokarran), зафіксували занадто велику кількість випадків незвичайного стилю плавання цих хижих риб, щоб списувати це на хворобу. Для з’ясування причин вчені закріпили на кількох акулах відеокамери і акселерометри. В експерименті взяли участь риби, що мешкають в акваторії Белізу, Багамських островів і австралійського Великого Бар’єрного рифу.
Результати дослідження показали, що практично 90% часу Sphyrna mokarran плаває на боці. Кут нахилу відрізнявся в залежності від місця проживання риби: так, для австралійської акули він становив від 50º до 75º, а для її родичок з Белізу – 30º-80º. Однак схема поведінки в усіх випадках виявилася однаковою: приблизно кожні 10 хвилин акула нахилялася в іншу сторону, незалежно від глибини і маршруту.
Пояснити це вдалося за допомогою законів гідродинаміки: зіставивши тягу, плавучість, підйомну силу і опір, які акула відчуває під час руху, вчені встановили, що при бічній позиції тіла збільшується площа поверхонь, що створюють плавучу силу. В результаті риба, докладаючи менше зусиль і розвиваючи меншу швидкість, ніж при звичайному стилі плавання, виявляється здатна створити необхідну підйомну силу. Це дозволяє їй економити енергію і здійснювати тривалі подорожі. Теоретичні висновки вдалося підтвердити за допомогою експерименту з моделлю акули-молота, надрукованій на 3D-принтері і вміщеній в аеродинамічну трубу.
Автори дослідження нагадують, що при всьому великому обсязі знань про мешканців Світового океану людині належить зробити ще безліч відкриттів. А стиль плавання гігантської акули-молота може виявитися цікавий розробникам підводних апаратів.