В Україні розпочато пілотний проект у сфері регулювання цін на продовольчі товари. Нові ціни на хліб, крупи, макарони, яловичину, свинину, яйця, м’ясо птиці, ковбасу варену, молоко, вершкове масло і соняшникову олію, сир, цукор і овочі можуть не влізти в новий урядовий споживчий кошик.
Як твердять в уряді, скасування надмірного адміністративного регулювання цін потрібно для того, щоб оцінити, як втручання держави впливає на ціноутворення. З 1 жовтня протягом трьох місяців вивчатиметься динаміка цін, і за результатами моніторингу буде прийняте рішення щодо скасування, обмеження чи поновлення такого регулювання.
Експеримент – людям
За умовами пілотного проекту, на період пілотного проекту українські фермери, виробники продуктів харчування, а також торгові мережі звільняються від обов’язкової декларації цін і примусового встановлення націнки. Це дозволить виробникам і рітейлерам зекономити сотні мільйонів гривень щомісяця на адмініструванні декларативної собівартості продуктів і націнки. Головне завдання проекту – визначити ступінь впливу держави на реальну динаміку цін на продукти. Якщо за результатами пілоту буде встановлено, що держрегулювання цін лише погіршує цю динаміку і підвищує собівартість продуктів, шкідливе обмеження буде скасоване.
Податки – державі
Заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов зазначив, що скасування фіктивного цінового регулювання дасть поштовх до розвитку фермерства, виробництва харчових продуктів, і як наслідок – збільшення робочих місць і сплачених податків. Додаткові витрати на адміністрування такого «регулювання» бізнес закладає в собівартість. В результаті, ціни на такі продукти ростуть швидше, ніж на споживчий кошик в цілому. «Ці витрати перекладаються на плечі споживачів. У результаті прості українці годують хабарників і популістів», – каже Нефьодов. Він нагадав, що в ринкових умовах на ціни впливає безліч факторів, але все одно їх розмір встановлює не держава, а ринок і споживачі. Тому у випадку скасування фіктивного регулювання ціни на продукти не будуть рости швидше, а скоріше за все навіть менше, ніж вартість споживчого кошика в цілому.
Темпи – статистиці
Втім, перші дні експерименту засвідчили, що вільне ціноутворення випереджає прогнозовані урядом темпи. Деякі продукти уже «підскочили» в ціні на 20%. Державна служба статистики фіксує підвищення цін на яйця в Україні за перші 10 днів жовтня на 27,7%, до 19,2 грн за 10 штук.
Згідно з оприлюдненою Держстатом інформацією, ціни на інші продукти збільшилися незначно: на цукор – на 0,4%, соняшникову олію – на 0,2%, молоко – 1,7%, на пшеничний хліб – на 0,5%, на житній – на 0,1%, курятину і яловичину – на 0,6%. Водночас знизилися: на свинину – на 0,7%, гречку – на 1,2%, картоплю – 1,3%, цибулю – 3%.
Енергія – в яйця
Раніш експерти прогнозували, що через експеримент Кабміну щодо скасування регулювання цін, соцтовари додаватимуть у вартості кілька відсотків щомісяця. Але реальність навіть перевершила прогнози експертів.
«Зараз відбувається більш різке зростання цін, ніж ми припускали. Так, до подорожчання яєць могло призвести подорожчання кормів, але це близько 5%. А зараз вони вже почали дорожчати на 20%. І іншого пояснення, крім як експеримент Кабміну, я не бачу», – сказав голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко стверджує, що експеримент Кабміну тут ні при чому – всі коливання цін пов’язані виключно із конкурентним середовищем і зростаючими тарифами на ЖКГ.
«Це сезонне подорожчання. Воно ніяк не пов’язане зі скасуванням держрегулювання цін. Восени завжди дорожчають яйця і молочна продукція приблизно на 10–15% просто тому, що кури восени і взимку банально менше несуться, молока до осені стає менше. Ціна на хліб чітко корелюється зміною тарифів на ЖКГ, тому що його виробництво енергозалежне: у вартість буханки хліба закладено більше виробництва енергії, ніж борошна», – стверджує Ігор Кишко.
Ціни – в корзину
Судячи з усього, перше подорожчання соціальних продуктів на цьому не зупиниться. Звісно, бідним українцям від того стає ще гірше.
Водночас вартість соціальних продуктів, які входять до споживчого кошика, може мати вирішальний вплив на формування прожиткового мінімуму українців, що, у свою чергу, впливатиме на формування зарплат, підвищення соцстандартів. Вочевидь до кінця поточного року Кабміну, який планував лише спостерігати за динамікою цін, і виходячи з результатів вирішити – чи повертати регуляцію цін із нового, 2017 року, слід рахувати нову вартість споживчого кошика. Позаяк в Україні ще не було такого, щоб після зростання цін вони згодом поверталися до попередньої позначки.
Корзина – на Україну
Уряд прийняв оновлений споживчий кошик (СК), який не переглядався з 2000 року. Коли буде опубліковано постанову Кабміну, поки невідомо.
Новий кошик не набагато відрізняється від нинішнього. Головні нововведення – розширений перелік ліків, а також зросли норми споживання риби: з 2,5 до 9 кг на рік, додано: чай – 400 г на рік, 500 г кави в зернах, лавровий лист, сіль. Разом з тим скорочено до соціальної норми споживання води, газу та світла. Експерти кажуть, що вони сподівалися побачити більш сучасний та вагомий проект.
Зі старого – у новий
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, перегляд складу кошика і питомої ваги її складових дозволить владі втиснутися в старі норми. «Те, як проведено перегляд, виходячи з попередніх даних, викликає відчуття, що чиновники хочуть вкластися в близьку до нині діючої норму. Наприклад, збільшені окремі складові з харчування та одягу, але паралельно скорочені норми споживання води, газу і світла», – зазначив він в коментарі UBR.ua.
Як припускає економіст, спроби втриматися в межах старих показників свідчать про неготовність влади піти на збільшення прожиткового мінімуму, який розраховується на основі споживчого кошика, а значить, і всіх інших соцстандартів, в тому числі, рівня мінімальних пенсій і зарплат. «Перегляд далеко не революційний. Ця незначна корекція говорить про те, що залишається прив’язка соціальних стандартів і виплат з бюджету і бюджетних фондів по-старому. Але ж соціальний стандарт повинен показувати, живе людина вище або нижче межі бідності. А у нас це показник, за яким найбільші витрати –пенсія», – зазначив економіст.
Микола Юстимчик, Дмитро Польовик
Газета ПОШТІВКА, №26 від 24 жовтня 2016 року
