Першою ще в січні на сполох забила Норвегія. Дослідницька лабораторія Сванховд зафіксувала в атмосфері появи радіонуклідного ізотопу “йод-131”.
Небезпечний для людини елемент засікли у Фінляндії, потім у Франції, Німеччині, Іспанії, Польщі, Чехії. Найбільш високі показники рівня ізотопу відзначені на території Північної і Східної Європи. Однак причину викиду в атмосферу ізотопу йоду-131, ніхто так і не зміг встановити.
Європейські ЗМІ відразу припустили два варіанти підвищення радіоактивного фону: нештатна ситуація на атомному реакторі і випробування ядерних боєголовок. Європейські атомні станції про НП у себе не повідомляли. З США спеціально перекинули в Британію розвідувальний літак, щоб виявити джерело сплеску радіації. Але марно. Тоді заговорили про те, що заражена хмара прийшла з України.
“Відомо, що на українських атомних енергостанціях існують серйозні проблеми з централізованим управлінням і виконанням норм і стандартів роботи”, – пише англійська газета The Independent Barents Observer.
Відразу згадали аварію на Чорнобильській АЕС. Тоді в атмосфері теж був перевищений рівень, у тому числі і йоду-131.
Викид, непомітний для ока
Як розповіли в Державній інспекції ядерного врегулювання, небезпечний ізотоп дійсно може утворитися в результаті контакту ядерного палива з водою. Але те, що це сталося на одній з наших АЕС, категорично спростували.
В Україні таких НП на атомних електростанціях не було. Порушення на Рівненському четвертому енергоблоці 16 лютого ніяк з цим не пов’язані, – розповів прес-секретар інспекції Тарас Козулька. – Припускаємо, що слід тягнеться звідкись зі Східної Європи.
Випадки перевищення рівня йоду-131 в атмосфері над Україною фіксувалися двічі – після аварії на Чорнобильській АЕС та в Японії на станції “Фукусіма”. Але тоді про катастрофу відразу дізнався весь світ. Чи Могла така аварія відбутися непомітно для планети?
Теоретично так. В Київському інституті ядерних досліджень роз’яснили: на атомних станціях водою охолоджують тепловиділяючий ТВЕЛ (в народі його називають стрижнем). Всередині нього знаходиться ядерне паливо. Якщо стрижень пошкоджений, має тріщини, відбувається викид йоду-131. При цьому пожежі не відбувається. Візуально викид ізотопу взагалі помітити неможливо.
Період розпаду цього радіоактивного елемента від 8 до 80 днів.
Винні фармацевти?
Виходить, в Європі стався витік на атомній станції, яку ретельно приховують? Необов’язково. Є ще третя версія НП. Про неї розповіли у французькому Інституті радіаційного захисту та ядерної безпеки. Його директор Жан-Крістоф Гарьель передбачає: радіоактивний ізотоп міг утворитися в результаті виробництва медичних препаратів на заводах.
“Ізотоп йоду-131 широко використовується в медичних цілях. Під час виробництва препаратів з-за необережності детектори можуть викидати радіоактивні елементи. Який же завод зізнається, що з-за недбалості забруднив атмосферу? Радіємо, що викид відбувся не на якій-небудь АЕС”, – говорить Жан-Крістофер.
За його словами, зараз у Франції рівень радіації швидко нормалізується.
– Якщо два тижні тому був 0,5 беккереля, то зараз від 0,1 -0,3 беккереля. Загрози здоров’ю немає.
– Чи є загроза для мешканців України? – поцікавилися у вченого.
– Не переживайте. Рівень радіації невисокий, і до вас заражена хмара не долетить, – засміявся месьє Гарьель.
Довідка
Йод-131 ще називають радіойодом. Період його напіврозпаду складає близько 8 діб. Своє основне застосування він знайшов у медицині і фармацевтиці. Однак він також є одним з основних продуктів поділу ядер урану і плутонію.
Йод-131 викликає мутації і загибель клітин, у які він проник, і оточуючих тканин на глибину декількох міліметрів.
Одиницею виміру радіоактивності служить беккерель (Бк, Bq). Один бекерель дорівнює одному розпаду в секунду.
Радіаційний фон не змінився
У центральній геофізичній обсерваторії Києва заспокоїли: ізотопів йоду-131 в атмосфері на території України немає.
“Кожні три дні ми перевіряємо фільтри повітря. Йоду-131 не виявлено. Підстав хвилюватися немає. Радіаційний фон за останній час не змінився”, – сказав співробітник обсерваторії Валерій Сидоренко.
Він вважає, що в Європі викид йоду-131 був не значним.
– Допустима норма – чотири беккереля на метр кубічний. А ті цифри, які називають європейці – 0,3 беккереля – це в багато разів менше норми. Тому загрози і для Східної Європи йод-131 теж не представляє. До того ж період його активної дії – 8 днів. Якщо б це був йод-137, він потрапив в атмосферу після аварії на Чорнобильській АЕС, тоді це серйозна загроза. Період його розпаду до 30 років. Або йод-134. Він міститься в повітрі до восьми років, – пояснив Валерій Сидоренко.
UkrMedia
