В Україні зросте розмір мінімальної зарплати, причому перше підвищення очікується вже у вересні, а в 2021 році “мінімалку” збільшать ще двічі. Якщо плани уряду будуть реалізовані, через рік мінімальна зарплата українців становитиме 6500 гривень, що майже на 40% більше, ніж зараз. “Апостроф” з’ясовував, чим викликана така небачена щедрість влади, і чи існують ризики, пов’язані з цією ініціативою.
В Україні зростатиме розмір мінімальної зарплати, про що всіх повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. І особливість нинішніх планів уряду полягає в тому, що “мінімалку” піднімуть, не чекаючи нового року. При цьому в 2021 році заплановані аж два підвищення.
Збільшення розміру мінімальної заробітної плати – звичайна справа, таке відбувається останнім часом регулярно на початку кожного року. Особливістю ж нинішніх планів уряду є те, що “мінімалку” піднімуть, не чекаючи нового року. При цьому в 2021 році заплановано аж два підвищення.
Нагадаємо, з 1 січня “мінімалка” в Україні становить 4723 гривні. Але вже з 1 вересня, якщо плани Кабміну реалізуються, вона збільшиться до 5000 гривень (зростання становитиме 277 гривень або 5,9%).
При цьому з 1 січня 2021 року мінімальну зарплату українців піднімуть відразу на 1000 гривень, або на 20% – до 6000 гривень. Із 1 липня 2021 року очікується підвищення “мінімалки” до 6500 гривень (на 500 гривень або 8,3%).
Таким чином, трохи більше ніж за рік мінімальна зарплата в нашій країні має зрости на 1777 гривень (37,6%).
Соціальна відповідальність під вибори
Із чим пов’язана така небачена щедрість влади?
За словами Дениса Шмигаля, плани щодо підвищення “мінімалки” пов’язані з необхідністю доведення її розміру до реального прожиткового мінімуму, який згідно з розрахунками уряду становить “фактично 4,9 тисячі гривень” (при цьому сам прожитковий мінімум, поки, принаймні, не підвищується і з 1 липня становить 2118 гривень, тобто більш ніж удвічі менше фактичного).
За словами аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгора Кияна, питання мінімальної зарплати в Україні є вкрай болючим. У розмові з “Апострофом” він зазначив, що згідно з даними ООН у нашій країні близько 60% населення перебувають за межею бідності. Дані вітчизняної статистики також підтверджують це – більше половини населення отримують зарплату близько 5000 гривень і менше, тобто фактично на рівні “мінімалки”.
“Таким чином, держава ніби хоче продемонструвати соціальну відповідальність, але робить це найбільш простим і примітивним методом”, – сказав Киян.
Не варто забувати, що в жовтні 2020 року в країні повинні пройти місцеві вибори, і підвищення життєвих стандартів може виявитися вельми корисним для влади.
Раніше президент поставив перед урядом завдання підвищити мінімальну зарплату, і Кабінет Міністрів таким чином взяв під козирок, щоб потім відзвітувати перед главою держави про виконання завдання, зазначив у коментарі виданню політичний експерт МЦПД Ігор Петренко.
За його словами, такий крок влади, безумовно, матиме певний медіа-ефект. “Це стандартний і дуже старий підхід”, – зазначив Петренко. Водночас, крім піару, значного впливу він не матиме, додав експерт.
У бюджету грошей немає
При цьому з економічної точки зору збільшення мінімальної зарплати не має будь-якого обґрунтування. “В економіці нічого такого не відбувається, щоб так різко зростали доходи, відповідно, немає для цього ніяких причин, крім популістських”, – заявив у коментарі “Апострофу” інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.
За його словами, такий крок збільшить тиск на держбюджет. “Ці гроші потрібно буде десь брати: або друкувати, або брати в борг. І те, й інше – погана ідея”, – підкреслив Сергій Фурса.
Крім того, слід враховувати той факт, що багато приватних компаній оформляють своїх працівників на “мінімалку”, а решта виплачують в “конвертах”. Робиться це для оптимізації податків і зборів, зокрема, єдиного соціального внеску (ЄСВ), який становить 22% від зарплати кожного працівника – його сплату покладено на роботодавця. Відповідно, зі збільшенням розміру мінімальної зарплати, зросте і розмір ЄСВ, а також податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який платить сам працівник.
З одного боку, підвищення “мінімалки” сприятиме “детінізації” зарплат, з іншого, “коли форсована “детінізація” відбувається в рік кризи, це, може, не дуже розумно”, вважає Сергій Фурса. “Зарплати в “конвертах” – це зло, але таймінг зараз не дуже підходящий”, – заявив він.
Епідемія коронавірусу і введені у зв’язку з ним карантинні заходи вже завдали значної шкоди бізнесу (не тільки в Україні), і заплановане підвищення “мінімалки” лише погіршить ситуацію. А це якраз матиме наслідком те, що багато компаній, які підуть у “тінь”, або просто закриються. Відповідно, позитивний ефект від подібних дій влади, спрямованих на підвищення добробуту громадян, просто нівелюється, зазначив Єгор Киян.
Це вже не кажучи про те, що таке значне підвищення зарплат може спровокувати зростання цін (уряд, утім, таку небезпеку відкидає). “Насправді, основним драйвером інфляції останнім часом було зростання доходів населення. У цьому році інфляція сповільнилася, тому що доходи не дуже ростуть, але, якщо ми штучно закидаємо (в економіку) гроші, то, звичайно ж, з’являються інфляційні ризики”, – говорить Фурса.
“Зрівнялівка”, оптимізація та інші “принади”
Безумовно, є в Україні категорії громадян, для яких підвищення “мінімалки” – хороша новина. “Якщо ми говоримо не про Київ і великі міста, то, можливо, в регіонах таке підвищення буде мати значення”, – вважає Ігор Петренко.
Очевидно, що мова, в першу чергу, про бюджетників. Але і тут не все однозначно.
По-перше, є ризик повзучої “зрівнялівки”. Адже, якщо підвищується зарплата найбільш низькооплачуваних працівників, за логікою її потрібно збільшити і тим, хто за статусом повинен отримувати більше. Але вдається це далеко не завжди, тому що бюджетні організації обмежені в коштах. “У результаті, нижня частина підтягується, а середину немає можливості підняти”, – пояснив Єгор Киян. Тобто, якщо говорити, наприклад, про ВНЗ чи поліклініку, зарплата прибиральниці й дипломованого фахівця буде відрізнятися, в кращому випадку, на кілька сотень гривень.
Але і це ще не все. Обмеженість в коштах змушує бюджетні організації йти по шляху так званої оптимізації, що, по суті, означає звільнення частини співробітників. “І така оптимізація може торкнутися до 40% штату”, – заявив Єгор Киян. За його словами, іноді доходить до повного абсурду: щоб визначити, кого звільнити, люди в прямому сенсі тягнуть сірники, і “у кого сірник найкоротший, того і звільняють”.
Проти правил
Як вже було сказано вище, час для такого істотного підвищення мінімальної зарплати, при тому, що такий намір сам по собі є цілком добрим, виявився невідповідним.
“Найголовніше правило: підвищення “мінімалки” не повинно відбуватися в умовах кризи, і це правило зараз порушується”, – говорить Єгор Киян.
Якщо уряд зможе забезпечити економічне зростання (а влада якраз на це дуже розраховує, чекаючи, що підвищення “мінімалки” буде стимулювати споживчий попит), то таких негативних явищ, як закриття компаній і звільнення в бюджетній сфері, можна буде уникнути. “Але я в цьому дуже сумніваюся. А тому, умовно кажучи, нам всім, швидше за все, доведеться тягнути сірники”, – резюмує експерт МЦПД.
