В Україні переписали правила для гастарбайтерів. Мінекономрозвитку опублікувало законопроект, яким пропонується скасувати ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Нововведення покликане зменшити адміністративний тиск на бізнес і полегшити життя посередникам у працевлаштуванні. Замінити ліцензування покликаний декларативний принцип у сфері адміністративних послуг.
Замість того, щоб отримувати ліцензію в Мінекономрозвитку, як рекрутингові компанії роблять зараз, досить буде лише повідомити, що хантери починають працювати. Тобто поставити перед фактом, і все.
Згідно із законопроектом, контори-посередники почнуть реєструвати в тому ж Мінекономрозвитку або Центрі адмінпослуг при подачі заяви (декларації), які і стануть підставою для надання послуг з працевлаштування. Подав декларацію – вже можеш оформляти людей на роботу за кордоном.
Таким чином, кажуть юристи, вирішується проблема багатомісячних очікувань рішення щодо видачі чи відмові у ліцензії. Часто в ліцензії відмовляли через прості помилки або описок в поданих документах. Це вважалося «недостовірними» даними. Після цього, найближчі три місяці компанія не мала права на повторну подачу паперів.
Експерти розраховують, що скасування ліцензій все сильно спростить. Будь-яке ліцензування – це дуже часто корупція.
«Зі скасуванням ліцензій ринок більш легалізується. Частина посередників, які працюють зараз в чорну, з радістю легалізують свій бізнес. Кількість шахраїв буде зменшуватися. Але, чесно кажучи, я скептично ставлюся до такої перспективи як скасування ліцензій на працевлаштування. Ще недавно робилися спроби на законодавчому рівні монополізувати цей ринок і взяти його під контроль», – зауважив лідер незалежної профспілки «Трудова солідарність» Віталій Махинько.
Негативна сторона спрощення процедур – збільшення числа рекрутерів-ошуканців, які залишають людей без легального заробітку і робочого місця. Їх число активно зростає як в Україні, так і по всьому світу. І декларативний принцип реєстрації відкриє навстіж двері нашого ринку праці для будь-яких пройдисвітів, яких більше ніхто не буде перевіряти.
Щоб не залишитися на чужині з носом, експерти радять здобувачам самостійно перевіряти фірми, їх статутні документи на сайті або через держреєстри, читати відгуки, уважно вивчати договір, не перераховувати наперед гроші і т.д.
Найчастіше фірми-шахраї користуються двома схемами: заманюють завищеними окладами і підписують з людьми не договір про пошук роботи, а про надання інформаційних послуг.
У першому випадку людина тут же розуміє, що його піймали, а в другому – з часом. Коли вже скаржиться на те, що йому не надали послуги з працевлаштування. З’ясовується, що плата внесено не за влаштування на роботу, а за надання інформації про цю саму роботу. І претензію вже не оформиш.
Липові посередники практично ніколи не розпитують кандидатів про професійні знання і навички, а беруть всіх людей, які вийшли з ними на контакт. І тут дивуватися нема чому, адже їх мета не працевлаштувати людей, а отримати, як можна більше зацікавлених в роботі, і відповідно – грошей.
Шахрай може навіть використовувати ліцензію компанії, яка знаходиться у вільному доступі. А оплату бере на особисту картку.