Українська делегація в Міжнародному суді ООН виступила із доказовою базою щодо того, що дії Росії на сході України, її фінансова та матеріальна підтримка збройних угруповань сепаратистів – це не що інше, як спонсорування тероризму.
Напередодні такі твердження були заперечені представниками Росії.
«Росія заявляє про заборону фінансування тероризму на сході України, а тим часом, фінансує терор. В Криму Росія заявляє про викорінення всіх форм расової та етнічної дискримінації, натомість, веде там кампанію культурного знищення щодо неросійських етнічних груп», – заявив Гарольд Гонджу Ко, доповідач від української сторони, професор міжнародного права з Нью-Йорка.
Україна повторила звернення до Міжнародного суду про впровадження тимчасових заходів на час розгляду справи.
Серед них – домогтися від Росії негайно припинити матеріальну й іншу підтримку «груп, що вдавалися до актів тероризму проти цивільних в Україні», і вчинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не здійснювали таких актів, а також утриматися від дискримінації у Криму, зокрема, зупинити чинність заборони Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльності й розслідувати зникнення кримських татар.
Крым цього, Росія маніпулює даними щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму. Про це під час публічних слухань у Міжнародному суді ООН в Гаазі 8 березня заявив один із представників інтересів України Джонатан Ґімблетт, реагуючи на виступ російської сторони у суді напередодні.
Ґімблетт зокрема наголосив, що Росія дискримінує неросіян у Криму.
«Росія сприймає кримських татар і українців як перешкоду для російського домінування у Криму», – сказав він.
За словами Ґімблетта, коментуючи ситуацію в Криму, російська сторона під час суду у Гаазі «представила альтернативну реальність».
Представник інтересів України спростував заяву російської сторони, що російська влада докладає зусиль для забезпечення прав людини у Криму. Джонатан Ґімблетт зокрема нагадав про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, а також про зникнення кримських татар на півострові.
Ґімблетт також нагадав, що «Конституція» Криму однаково визнає як російську, так і українську та кримськотатарську мову, але по факту на півострові панує російська мова. Зокрема, сказав він, абсолютна більшість медіа на півострові російськомовні – так само, як і, наприклад, вивіски на адміністративних будівлях. Джонатан Ґімблетт зазначив, що аналогічний стан справ поширюється і на освіту на півострові.
Напередодні російська сторона на суді у Гаазі спростовувала звинувачення у дискримінації і порушенні прав національних меншин у Криму.
6 березня у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) розпочалися публічні слухання за позовом України проти Росії. Україна просить Міжнародний суд ООН про тимчасові заходи на час розгляду справи.
Серед таких заходів – домогтися від Росії негайно припинити матеріальну й іншу підтримку «груп, що вдавалися до актів тероризму проти цивільних в Україні», і вчинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не чинили таких актів, а також утриматися від дискримінації у Криму, зокрема, зупинити чинність заборони Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльності й розслідувати зникнення кримських татар.
Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, яка очолює українську делегацію, 6 березня у ході слухань заявила, що Росія «безперервно порушує міжнародне право та права людини» і «продовжує надавати смертоносну підтримку незаконним збройним формуванням».
6 березня у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі ООН – розпочалися публічні слухання за позовом України проти Росії. Україна просить Міжнародний суд ООН про тимчасові заходи на час розгляду справи. Під час слухань уже виступили і українська, і російська сторони.
Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
Радіо Свобода
