Два роки, день за днем, співробітники національного заповідника “Хортиця” у Запоріжжі реставрували дюбель-шлюпки 1737 року і байдак кінця 19-го століття. В майбутньому старовинні українські кораблі складуть частину експозиції поки ще неіснуючого музею судноплавства на Дніпрі.
Вперше в незалежній Україні про затонулі кораблі заговорили в 1999 році, коли підводні археологи спільно з російським музикантом Андрієм Макаревичем дістали з річкового дна “козацьку чайку” 1730 року. Тоді новина наробила багато галасу, але на фінансування досліджень це не позначилося. Втім, варто відзначити, що досліджувати затонулі судна почали ще за часів СРСР, в 60-х роках минулого століття.
Ще одну спробу запорізькі історики зробили в 2004 році, коли знову-таки за підтримки Макаревича підняли “бригантину”.
Історія двох інших суден – дюбель-шлюпки і байдака починається в 2010 році. Перше знайшли біля берегів Хортиці, друге – на дні Десни в Чернігівській області.
“Цей корабель брав участь у російсько-турецькій війні 1735-1739 років і затонув скоріше всього навесні 1739 року. Тут на Дніпрі була ціла флотилія таких судів”, – розповів один з учасників проекту Віктор Кривоносов.
Призначення байдака було більш прозаїчним – судно використовували для вантажних перевезень. Корабель не мав настільки славну історію, що, скоріше за все й дозволило йому краще зберегтися.
“Я взагалі по життю оптиміст, але коли побачив результати підйому цих кораблів, не уявляв, що їх можна буде привести в порядок. На жаль, час невблаганний”, – зізнався Кривоносов.
Особливо час не пощадив дюбель-шлюпки, яку буквально відновлювали по частинах – носову частину взяли з одного піднятого судна, кормову – з іншого. Частини нанизували на так званий сталевий каркас. Дошку за дошкою судна знаходили друге дихання.
На реставрацію двох кораблів за два роки запорізькі історики витратили близько 70 тис. доларів. Гроші виділило посольство США на грантовій основі. З цим, до речі, пов’язана цікава історія. У своєму засновник американського флоту Джон Пол Джонс брав участь у Лиманської битві 1788 року разом із запорізькими козаками. Тоді ж і був посвячений у “українські лицарі”. Час минув, а слід в історії залишився – в 2012 році американський посол в Україні Джон Теффт під час візиту в Запоріжжя захотів подивитися на знамениту козацьку чайку. Цілком можливо, що саме цей випадок допоміг надалі історикам отримати необхідне фінансування.
Подальша доля старовинних українських суден поки невідома. За словами істориків, мул Дніпра зберігає ще безліч скарбів, які тільки належить побачити. У стінах реставраційного павільйону з 2004 року своєї черги на відновлення чекає бригантина, а запорізькі історики продовжують мріяти про музей судноплавства.
