У НБУ розповіли, чому закрили 87 банків

Відповідне пояснення щодо ліквідації 87 зі 180 банків було оприлюднено у спецпроекті Національного банку України.

У відомстві зазначається, що очищення банківського сектору було неминучим, адже велика кількість банківне розкривали реальних власників, а їхня звітність не відображала реального стану справ. Понад те, деякі власники фінустанов взагалі почали відмовлятися повертати гроші вкладникам.

Таким чином у НБУ навіть описали найрозповсюдженіші види проблемних банків, які вже ліквідували.

Зокрема, банк, який займається відмиванням грошей шляхом здійснення схемних операцій, називають “пральнею”. Тим часом фінустанови, які збирають гроші вкладників та використовують їх на фінансування бізнес-проектів власників, нарекли “пилососами”.

“Зомбі-банк”, за визначенням Нацбанку, це установа, яку довелося закрити через структурні проблеми, які накопичилися з часів кризи 2008-2009 років.

“Бебі-бумер – банк, створений в період “бебі-буму” 2010-2013 років. Створювався з метою подальшого перепродажу, діяльністю на ринку практично не займався. Тобто, банк, як у тій казці про красуню, “спав” та чекав на свого принца-інвестора. З початком кризи казка закінчилась: інвестори не з’явилися, а самостійно розвивати установу у власників не вистачило коштів чи бажання”, – пояснили у відомстві.

Також до класифікації потрапили ще два види банків – “анексований” та “азартний гравець”. До першої категорії відносяться банки, які були зареєстровані на території Криму чи окупованого Донбасу, втім втратили свої активи та клієнтів через російську агресію. Тим часом “азартні гравці” – це фінустанови з ризиковою бізнес-моделлю. Такі банки вели агресивну політику у банківській сфері, втім не були готові до кризи та різкого відтоку коштів.

“У таких банків зазвичай немає адекватних ресурсів для покриття втрат. Тому у періоди криз більшість “азартних гравців” не можуть виконати вимоги з капіталізації та залишають ринок”, – зазначають у НБУ.