Вартість електроенергії для населення на 57,7% нижче економічно обґрунтованого рівня, який станом на січень 2017 року становить 2,31 гривні за 1 кВт-год, повідомили у Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
“Постановою НКРЕКП від 26 лютого 2015 року №220 “Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню” передбачалося привести у березні 2017 року тарифи на електроенергію для побутових споживачів до економічно обґрунтованого рівня. Однак, протягом 2015-2016 років відбулося зростання середньозваженого тарифу на електричну енергію. Середній роздрібний тариф на електроенергію для населення економічно обґрунтований тариф) у січні 2017 року становить 2,31 гривні за 1 кВт-год з ПДВ (з урахуванням обсягу дотацій). Тобто, зараз населення платить тільки 42,29% ринкового рівня тарифу”, – йдеться в повідомленні комісії.
Таким чином, навіть після останнього етапу підвищення тарифів, передбаченого постановою, населення буде сплачувати за електроенергію менше її ринкової вартості, а значить повної ліквідації перехресного субсидування на ринку електроенергії в березні 2017 року не відбудеться.
При цьому наголошується, що НКРЕКП розглядає можливість подальших заходів з приведення тарифів на електроенергію, яка опускається населенню, до економічно обґрунтованого рівня.
Зараз тариф для населення становить 71,4 копійки/кВт-год при споживанні до 100 кВт-год на місяць, 1,29 гривні/кВт-год (від 100 до 600 кВт-год), а при рівні споживання більш ніж 600 кВт-год тариф становить 1,638 гривні/кВт-год.
Як повідомлявлося, у лютому 2015 року НКРЕКП затвердила дворічний графік підвищення тарифів на електроенергію для населення, що передбачає поетапний зростання до рівня 90 копійок/кВт-год при споживанні до 100 кВт-год на місяць і 1,68 гривні/кВт-год при споживанні понад 100 кВт-год на місяць. Останній етап підвищення заплановано на 1 березня 2017 року.
Тоді члени комісії заявляли, що таке поетапне підвищення тарифів здійснюється для усунення перехресного субсидування і вирівнювання цін на ці ресурси до ринкового рівня. Відповідно до даної концепції, комісія повинна була підвищувати тарифи для населення, але утримувати на певному рівні тариф для промисловості. Проте в 2016 році НКРЕКП неодноразово підвищувала його.
При цьому експерти пов’язують зростання ціни для промисловості в 2016 році із застосуванням формули “Роттердам плюс” при розрахунку оптової ціни електроенергії, оскільки, на їх думку, ціна на вугілля, що використовується при виробництві електроенергії на ТЕС, завищується, що в підсумку впливає на зростання тарифу.
У квітні поточного року НКРЕКП затвердила ринкову методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля (індекс API 2), разом з вартістю транспортування цього вугілля на внутрішній ринок (так звана формула “Роттердам плюс доставка”).
Зауважимо, що перехресне субсидіювання – це штучна підтримка низьких цін на електроенергію (або інші енергоносії) для населення за рахунок високих ставок тарифів для промислових споживачів. Таким чином, одна група споживачів покриває витрати іншої групи, яка платить ціну нижче ринкової.
Уніан
