Американський президент міг показати, що підтримує Україну для того, щоб парламентарі не закріпили санкції проти Росії законом.
Коли пил навколо зустрічей у Вашингтоні розвіявся, варто ще раз подивитися на те, що все ж відбулося і наскільки це було важливо для України, для політики США і для російсько-американських відносин.
Про це на сторінках Financial Times пише стратег компанії з управління активами BlueBay Тімоті Еш.
“Те, що я побачив у вівторок, було добре організованим театром. Українського президента Петра Порошенка запросили у Білий дім, він заскочив до президента Дональда Трампа, а потім його в компанії віце-президента Майка Пенса провели в Раду з національної безпеки для зустрічі з Гербертом МакМастером і його командою. І все це якраз тоді, коли Мінфін оголосив про нове посилення санкцій проти Росії. Радісні обличчя були повсюдни”, – нагадує експерт.
Він додає, що все це відбулося того ж дня, коли Росія вийшла на біржу з новим випуском євробондів на 10 і 30 років. Тобто виходить, що для Москви, з огляду на її активність на міжнародних ринках капіталів, нові санкції будуть неприємними. Адміністрація Трампа дала зрозуміти, що вона досі жорстко ставиться до Росії, перейнявши естафету в Обами і підтримуючи Україну.
Можна припустити, що мета зустрічей у вівторок полягала в тому, щоб заспокоїти критиків Трампа, над яким досі нависають проблеми через справу про втручання Росії у вибори, історію про зв’язки Майкла Флінна з Москвою, а також через свідчення екс-директора ФБР Джеймса Комі у Сенаті. Так американський перзидент міг показати своє ставлення до Росії, щоб заспокоїти “яструбів” у Конгресі, які якраз зібралися кодифікувати санкції, перетворивши їх на закон, щоб компенсувати м’якість Трампа.
Більшість включно з українцями привітають нові санкції. Але, на думку експерта, їх навряд чи можна назвати посиленням. Вони, скоріше, покращують ефективність тих, які вже запроваджені. Кілька компаній і осіб додали в американський “чорний список”, але вплив від цього на російську економіку буде посереднім. Адже тиск не поширився на жодні нові сектори російської економіки чи класи активів. Тому те, що зробив Вашингтон у вівторок, насправді не було поглибленням, посиленням чи розширенням санкцій.
“Гадаю, адміністрація хотіла подати сигнал про все це Москві. Це був акт балансування, спроба зробити щось, щоб заспокоїти Конгрес і не дозволити йому перетворити санкції на закон, але не достатньо різке, щоб спричинити поглиблення напруги у відносинах з Росією”, – пише експерт, нагадуючи, що Конгрес вирішив закріпити санкції законом лише том, що не довіряв адміністрації Трампа у політиці щодо Москви чи Києва.
Еш додає, що “чи сподобалася вистава” Конгресу, не відомо. Втім, навряд чи республіканці на кшталт Джона Маккейна купляться.
Автор додає, що не впевнений, чи Порошенко знав про те, яку роль він зіграв у виставі Білого дому. Він, здаєтья, був радий тиснути руку Трампу, зважаючи на те, що це відбулося раніше рукостискання американського і російського президентів, які зустрінуться в Німеччині наступного місяця. З української точки зору, Порошенко зміг раніше Путіна розповісти Вашингтону про ситуацію, а також “загладити вугли” після того, як український уряд під час виборів у США активно підтримував кандидата-демократа Гілларі Клінтон.
“Я не впевнений, що ще Порошенко отримав від своєї далекої поїздки і короткого прийому в Білому домі. Жодних дискусій про американську зброю для України не було, йому довелося терпіти неуважність Трампа до деталей, такий як артикль “the” перед словом “Україна” (може хтось в адміністрації позичить американському президенту примірник книги Тімоті Снайдера “Bloodlands”)”, – йдеться в статті.
Порошенко також зустрівся з головою МВФ Крістін Лагард. Хоча не відомо, чи добився він пом’якшення позиції фонду щодо пенсійної, земельної реформи і інших структурних змін, які необхідно виконати для отримання чергового траншу. Власне, автор зауважує, що поки в Україні не видно жодних ознак того, що пенсійний вік буде збільшений цього року. Швидше за все, реформа відбудеться у 2020 році після виборів. Тим часом, земельна реформа “застрягла” у Верховній Раді. До того ж в Києві жартують, що антикорупційні зусилля України схожі на спортивну риболовлю: хабарників ловлять, а потім швидко відпускають. Ніхто так і не потрапив за ґрати, що сіє сумніви серед українців у серйозності процесу. Але, на думку автора, готовність української сторони знову сісти за стіл переговорів з Росією за посередництва Рекса Тіллерсона може виявитися достатньою умовою, щоб МВФ по іншому підійшов до свого рішення під час наступного розгляду щодо траншу.
Можуть з’явитися твердження, що законодавче закріплення санкцій проти Росії може нашкодити самій Україні, оскільки російська позиція може стати жорсткішою, що спричинить нову ескалацію в Донбасі. Команда Трампа буде стверджувати, що відмова від закріплення санкцій у формі закону дозволить лишити двері до переговорів відкритими. Ідуть розмови про залучення США у цей діалог у вигляді відродження процесу “Нуланд-Суркова”, а також у можливому просуванні альтернативної українсько-російської угоди поза мінським процесом.
Європі це не сподобається, зважаючи на те, як багато безсонних ночей її лідери провели у Мінську. Але правда полягає в тому, що як з української, так і з російської точки зору Мінські угоди не працюють. Обидві сторони, схоже, прихильно ставляться до ідеї, щоб США втрутилися і допомогли про щось домовитися. Втім, домовитися буде фактично неможливо до тих пір, поки Путін буде продовжувати наполягати на російському домінуванні над Україною. Жоден український політик з цим не погодиться.
Порошенко, вірогідно, знає про це, але все одно буде підтримувати ідею адміністрації Трампа про нову угоду для того, щоб зберегти західну підтримку. Втім, він добре знає, що український народ не потерпить домовленості, які не будуть означати, що Путін виходить зі стратегічної гри, змирившись з втратою впливу на Україну назавжди.
Нагадаємо, що 20 червня президент України Петро Порошенко зустрівся у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом, віце-президентом Майком Пенсом і радником президента з питань національної безпеки Гербертом Макмастером. На зустрічі також були присутні міністр закордонних справ України Павло Клімкін, посол України у Вашингтоні Валерій Чалий і посол США в Києві Марі Йованович.
ZN.ua
