Створення Антикорупційного Суду та підвищення ціни на газ зводиться для прем’єра та президента до пошуку відповіді на питання: як виконати вимоги кредитора і не зазнати політичного фіаско.
За останній місяць відносини України з МВФ виглядали так: одна зустріч Петра Порошенко з Крістін Лагард у Давосі, один гучний скандал навколо розповсюджуваних Банковою “фейків” щодо пом’якшення вимог з боку МВФ, та один візит експертів МВФ в Україну.
Після кожної з цих подій українська сторона генерувала “переможні” новини про успішне продовження співпраці України з МВФ. Мовляв, п’ятий транш очікується у квітні-травні, а реформи в рамках виконання програми EFF тривають.
За інформаційною завісою з “хороших новин” приховується вперте небажання української сторони приймати непопулярні рішення, тісний клубок політичних інтересів та високий градус напруги в переговорах з кредитором.
Як відомо, щоб отримати п’ятий транш від МВФ Україна повинна виконати дві ключові вимоги: прийняти закон про Антикорупційний суд, і підвищити ціни на газ, як було узгоджено ще навесні минулого року — відповідно до імпортної ціни.
Однак поданий президентом законопроект про Антикорупційний суд повністю суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії, а ціни на газ уряд не підвищив і, зважаючи на риторику Володимира Гройсмана, робити цього не збирається.
Загалом переговори тривають, але прогресу немає. Про це свідчать підсумки візиту експертів МВФ в Україну 11-16 лютого. Коротко результати можна описати так: сторони підтвердили, що не бажають йти на поступки одна одній, позиції незмінні.
Далі більш детально про те, з чим поїхав МВФ з України, і на що може сподіватися уряд та президент.
Поточну чотирирічну програму — “Механізм Розширеного Фінансування” (Extended Fund Facility) — МВФ ухвалив у березні 2015 року. За її умовами Україна вже отримала чотири транші на суму 8,7 млрд доларів з можливих 17,5 млрд доларів. Останній, четвертий транш, Україна отримала з великою затримкою та складнощами у квітні 2017 року.
Гра в політичні перечікування
15 лютого прем’єр міністр Володимир Гройсман зустрічався з представниками громадських організацій, де сказав: до підвищення ціни на газ з квітня на 30%, як цього вимагає зараз МВФ, він не готовий.
На думку прем’єра, доцільно розглядати варіанти формування ціни не за формулою Hub+ (імпортна ціна плюс витрати на доставку), а Hub або Hub- (лише імпортна ціна або імпортна ціна “мінус витрати на доставку).
Економічна логіка така: якщо країна не має власного ресурсу, і їй потрібен імпорт, то має бути Hub+, якщо сама себе забезпечує, то Hub (паритет), якщо експортує — то Hub.
За словами міністра енергетики Ігоря Насалика, цього року потреби населення повністю покриваються газом власного видобутку і газ імпортується суто для промисловості. Тому, на думку урядовців, змушувати українців, які споживають український газ, платити підвищену ціну в прив’язці до ціни на газ імпортний — не варіант.
Підвищення ціни на газ для населення відкриває для Кабміну й іншу проблему — збільшення видатків на комунальні субсидії. В бюджеті-2018 на фінансування субсидій передбачено 71 млрд грн, отримує їх понад 50% населення. З підвищенням ціни на газ ці видатки зростуть.
Окрім того, підвищення ціни на газ матиме й інший наслідок — прискорену інфляцію. Підвищення тарифів на газ зроблять свій внесок в зростання цін.
Співрозмовники в уряді кажуть, що у міжнародного кредитора позиція щодо газового питання наступна: “підписали — виконуйте”.
“МВФ не погоджував уряду відстрочку в підвищенні тарифів — вони мали бути переглянуті з початком опалювального сезону 2017/2018. Фонд проти зміни домовленостей і коригування формули розрахунку ціни на газ, оскільки рік тому сторони підписались під варіантом перегляду в залежності від паритету імпорту”, — пояснює співрозмовник з Міністерства фінансів.
За інформацією ЕП, Фонд визнає ризик прискореної інфляції в Україні, але знову ж таки з його боку це виглядає так: самі винні, потрібно було підвищувати минулого року.
Щодо Антикорупційного суду, то МВФ вважає його створення однією з ключових реформ, які потрібні Україні. Максимально важливо при цьому, щоб АС був незалежним. Без прийняття в цілому закону про АС траншу не буде.
В свою чергу створення Антикорупційного Суду та підвищення ціни на газ для прем’єра та президента зводиться до пошуку відповіді на питання: як виконати вимоги кредитора і не зазнати політичного фіаско?
Для Гройсмана ризики наступні: якщо уряд підвищить ціну на газ, а Порошенко не піде на створення незалежного АС, то прем’єр залишиться в подвійному програші — він втрачає політичний рейтинг через підвищення тарифів, і не отримує транш.
За словами співрозмовників ЕП в Кабміні, підвищення ціни на газ можливе тільки після ухвалення закону про Антикорупційний суд. А це означає, що в квітні — після завершення опалювального сезону — уряд не перегляне ціну на газ.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій прогнозує ухвалення закону про АС у травні. Тобто, якщо Гройсман займе вичікувальну позицію, газове питання вирішиться не раніше травня-червня.
На думку одного з депутатів “Народного фронту”, Петро Порошенко також не буде поспішати із Антикорупційним судом.
“Для нього головне — протягнути якось тишком-нишком до виборів. Законопроект може бути ухвалений і у 2018, головне — щоб суд почав працювати не раніше весни 2019, коли пройдуть президентські вибори”, — каже нардеп.
Ризики, які не бажають зникати
Загалом, програма співробітництва України з МВФ — це не лише про суд і про газ. МВФ, наприклад, так само занепокоєні фіскальними ризиками бюджету-2018. Під час зустрічі з представниками Міністерства фінансів сторони обговорювали варіанти їх мінімізації.
Про те, що фіскальні ризики бюджету-2018 полягають у надто швидкому зростанні видатків МВФ заявив ще в грудні минулого року.
“Фонд цікавився, чим ми будемо фінансувати видатки, якщо не буде певних доходів, якщо темпи економічного зростання будуть нижчими”, — розповідає ЕП знайомий з ходом переговорів співрозмовник в уряді.
В бюджеті-2018 заплановані доходи, яких може не бути — наприклад, від приватизації або продажу ліцензій лотерейних операторам. В зоні ризику — доходи від дивідендів державних підприємств. Велика ймовірність, що ці види доходів доведеться перекривати за рахунок інших джерел.
Раніше в МВФ заявляли про ризик розбалансування бюджету Пенсійного фонду через правки, які депутати внесли між першим і другим читанням при прийнятті пенсійної реформи. Правки узаконили право пенсіонерів без необхідного страхового стажу отримувати допомогу від держави.
Після прийняття пенсійної реформи Мінсоцполітики і МВФ обмінювались можливими варіантами вирішення проблеми. Зараз це питання на заключній стадії вирішення, і не відноситься до критичних моментів у виконанні програми з МВФ.
За інформацією ЕП, минулого тижня переговори експертів МВФ з Мінсоцполітики у тому числі стосувалися обговорення цифр про видатки на очікуваний перерахунок пенсій для військовослужбовцям та його вплив на баланс Пенсійного фонду.
В результаті перерахунку, який озвучував раніше міністр соціальної політики Андрій Рева, пенсії військових повинні зрости не менш як на 77%. Уряд планував почати перерахунок з січня, однак відтермінував на рік набуття чинності власної постанови про новий порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям (№704 від 30 серпня 2017 р.).
Причина — потрібно прийняти новий закон. За діючих умов, за розрахунками Мінсоцу, для перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій, у 2018 році потрібно додатково 35 млрд грн. Таких коштів в бюджеті немає.
Для МВФ підвищення пенсій для військовослужбовців — це фіскальний ризик.
Позиція фонду залом прогнозована — для нього головне збалансований бюджет Пенсійного фонду та забезпеченість такого підвищення реальним ресурсом.
Потенційних джерела для додаткового ресурсу два.
Перший — збільшити видатки з державного бюджету для Пенсійного фонду. Другий — створити умови для збільшення власних надходжень ПФ. Перший спосіб — не варіант, тому що він порушує узгоджений з МВФ баланс державного бюджету щодо видатків на Пенсійний фонд.
Другий варіант — можливий. Додаткові доходи від ЄСВ згенерує підвищення мінімальної зарплати вище 4000 грн. Однак тут треба очікувати і інших наслідків, наприклад, прискорення інфляції та непрогнозований влив на малий та середній бізнес.
Раніше постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман також відзначав, що фонд виступає за збільшення зарплат українців, але тільки “відповідно до зростання продуктивності праці”.
“Є спокуса дуже швидко збільшити зарплату, але це буде погано відбиватися на зростанні економіки”, — заявив представник МВФ на одній з останніх прес-конференцій.
Мнінфін: на кону все
Під час візиту в фокусі експертів МВФ був також стан виконання інших реформ.
Так, 12 лютого з експертами МВФ зустрічався міністр фінансів Олександр Данилюк зі своїми заступниками Оксано Маркаровою та Юрієм Буцою.
“Обговорили питання подальшої імплементації програми МВФ, реформу ДФС та впровадження корпоративного управління в державних банках”, — коротко відзвітував Мінфін про результати зустрічі.
Як стало відомо ЕП, враження кредитора щодо реформи ДФС незадовільні. “Головна претензія — реформа просувається повільно”, — каже співрозмовник в Кабміні. Як уже писала ЕП, раніше уряд скасував постанови Мінфіну про реформування ДФС і митниці і наразі у Кабміну немає оформлених стратегічних планів, що робити з ДФС.
Раніше заступник міністра Юрій Буца говорив, що іноземним інвесторам цікаві українські боргові інструменти, але вони не готові їх купувати, якщо Україна не демонструє прогресу за програмою МВФ. Для більшості іноземних інвесторів програма МВФ — запорука надійності держави як позичальника.
За словами Буци, Мінфін “серйозно розглядає” можливість залучення коштів на зовнішніх ринках у 2018 на суму 3 млрд доларів та здійснення операції, подібних до того, що Україна уде провернула у 2017 році — йдеться про обмін облігацій 2020-2021 років на облігації з пізнішим терміном погашення.
Без програми МВФ усі ці плани залишаться нереалізованими.
Данилюк наразі є основним комунікатором з МВФ. Від того, чи вдасться нормалізувати співпрацю з МВФ, залежить не лише його імідж міністра-політика-реформатора. На кону — боргова та фіскальна політика держави, спроможність Мінфіну як міністерства зберегти її фінансовий баланс.
Нова програма? Ні, не чули
Крістін Лагард та представник МВФ в Україні Йоста Люнгман раніше заявили, що програма EFF з Україною продовжується і збігає вона навесні 2019 року. Київ повинен виконувати взяті на себе зобов’язання саме за цією програмою.
Візит експертів МВФ в Україну підтвердив цей курс — старт переговорів про нову програму співпраці з МВФ не стоїть на порядку денному. Найближчий рік кредитор триматиме на контролі виконання Україною поточної програми.
Економічна правда
