Авторитетне німецьке видання Spiegel опублікувало велику статтю про корупцію Петра Порошенка і розчарування в ньому українців під заголовком “Сумнівний Petro Incognito”. Матеріал доступний на сайті видання.
“Через чотири роки після Майдану розчарування українців в своєму президентові Петра Порошенко дуже велике. Вони ставлять собі питання: він врешті-решт збирається реформувати країну – або ж його цікавлять тільки гроші?”, – так починається стаття.
Далі німецька газета розповідає про відпустку на Мальдівах під вигаданим ім’ям, і пише, що через чотири роки після Євромайдану “ні звичайні українці, ні зарубіжні партнери Порошенко не знають, з ким же вони мають справу: з президентом, який хоче здійснювати серйозні реформи, як він і обіцяв після своєї перемоги на виборах в травні 2014 року, або ж з бізнесменом, які весь цей час піклувався лише власним збагаченням?”.
Газета констатує, що Порошенко не виконав своє передвиборне гасло “Жити по-новому!”, Доходи населення стрімко скорочуються, “Рошен” він так і не продав, а з корупцією не бореться.
“Американці та європейці, які взагалі хотіли допомогти Києву в боротьбі з корупцією, змушені констатувати: в Києві цього зовсім не хочуть. Через чотири роки після повалення Януковича жоден високопоставлений чиновник не був засуджений за корупцію.
Також відкрито критикують генпрокурора Юрій Луценко.
“Він зараз щосили шкодить НАБУ, створеному за підтримки ФБР. Він розпорядився затримати антикорупційного слідчого, що працював під прикриттям, а виступаючи в парламенті, порівняв створену під тиском Заходу нову структуру з ленінської таємною поліцією. А Порошенко сидів в залі і слухав його виступ”, – пише Spiegel.
Далі історія перемикається на Михайла Саакашвілі, якого днями депортували з України. “Порошенко хоче грошей, нічого більше його не цікавить”, – наводиться його думка.
Газета нагадує, що Саакашвілі знаком з Порошенком ще зі студентських часів.
“Саакашвілі, який у 2004 році прийшов до влади в Грузії після аналогічної мирної революції (аналогічної Помаранчевій революції, – прим.ред.), став справжнім реформатором. Через це десять років по тому він запропонував Порошенку допомогу в підйомі України на нову висоту. Він був призначений губернатором Одеської області і отримав завдання навести в цьому портовому місті лад. Втім, там були дивні обмеження, говорить Саакашвілі.
“Порошенко сказав мені, щоб я ні в якому разі не чіпав місцевого поліцейського начальника, який контролював найбільший ринок Одеси. Мовляв, це його людина”. Йшлося, за словами Саакашвілі, про контроль над фінансовими потоками. Тільки тоді він зрозумів, що рухає Порошенком: “Його ідея – гроші. Реформи для нього – просто піар. А гроші, навпаки, реальні”, – пише газета.
Далі про те, що Саакашвілі почав проводити масові мітинги. “Але кияни не хочуть нової революції. У них зараз головна турбота – зводити кінці з кінцями”.
“Напевно, було наївно очікувати боротьби з корупцією в Україні від мільярдера, тим більше що він сам при корумпованому президенті Януковичі деякий час займав пост міністра економіки”, – вважає Spiegel.
Далі вони дають коментар нардепа Сергія Лещенка, який розповідає, що “суспільство помилялося щодо нього (Порошенка, – прим.ред.) – так само, як і я особисто”.
“У порівнянні з іншими політиками, він вбачався більш розумним, більш сучасним і більш освіченим. Порошенко був багатий, але, на відміну від інших олігархів, не збагачувався за рахунок державної скарбниці. Власник шоколадної фабрики – це звучало цілком необразливо”, – пояснює Лещенко.
Видання пише, що перевагою Порошенко перед, наприклад, Юлією Тимошенко вважалася готовність до пошуків компромісів.
“Люди вважали, що він впорається з завданням збереження єдності країни, розколотої в 2014 році сусідом-Росією. У Порошенка були хороші відносини і з Заходом, і зі Сходом. Він товаришував з російським послом, але при цьому вільно говорив англійською”.
Газета нагадує різні корупційні скандали, в тому числі про конфлікт близького до Порошенка нардепа Ігоря Кононенко та колишнього міністра економічного розвитку Айварас Абромавичус.
Дають слово і соратникам Порошенко, наприклад, депутату Ігорю Гриніву – він “такий собі “наставник” Порошенка, автор його передвиборної програми 2014 року”.
Гринів ставить німецькому журналісту питання, якщо для Порошенка були важливі лише гроші, то чому він на ранніх стадіях підтримував учасників першого і другого Майдану. “Адже бізнесмени зазвичай вважають за краще зайняти вичікувальну позицію, діючи “на задньому плані”. “Порошенко ж демонстрував, що покидає зону комфорту “.
При цьому в статті наголошується, що Порошенко на посаді президента залишився в першу чергу бізнесменом.
“Йому варто було б пояснити українцям, куди він збирається вести країну, але він не в змозі зробити це. Він мислить занадто дрібними категоріями і піклується в першу чергу про консолідацію влади в своїх руках. А з цієї точки зору, небезпека для нього представляють нові антикорупційні структури”, – пише газета.
Далі йде історія про Антикорупційний суд, процес створення якого Порошенко “майстерно гальмував”.
“При цьому вже зараз можна стверджувати, що Порошенко – слабкий президент в порівнянні зі своїми попередниками. Адже він не може контролювати навіть главу МВС.
Не можна сказати, що при Порошенко взагалі не було реформ. Парламентаріям тепер належить публікувати дані про своє матеріальне становище в інтернеті, сфера державних фінансів була децентралізована, а безліч слабких банків було закрито. Але реформи просуваються дуже повільно. При цьому до наступних президентських виборів залишається рік, головною суперницею Порошенко буде швидше за все Юлія Тимошенко, а про подальші реформи навіть думати не доводиться.
Але чим пасивніше просуваються реформи, тим більш войовнича риторика лунає в Києві щодо Росії і сепаратистів, а президент все частіше вбирається на публіці в камуфляжний однострой Верховного головнокомандувача. Але хто знає, може бути, Порошенко до виборів в наступному році ще вдасться придумати, що йому робити зі своїм постом і зі своєю країною?”, – закінчується стаття.
