11 липня Госпсуд м. Києва задовольнив позов Укрексімбанку та вирішив стягнути з ТОВ «ЕСУ» 2,83 млрд грн заборгованості, у т.ч. 2,24 млрд грн – прострочена сума боргу по номінальній вартості облігацій 2013 року випуску (мали бути погашені в березні поточного року).
Нагадаємо, 02 червня суд задовольнив клопотання держбанку та наклав арешт на 92,79% акцій ПАТ «Укртелеком», які належать ТОВ «ЕСУ» (кінцевий бенефіціар – Р. Ахметов).
Згідно з судовими матеріалами, на 26.04.2017 заборгованість ТОВ «ЕСУ», яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань по облігаціям, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат складала 3,64 млрд грн.
У жовтні 2016 року Госпсуд м. Києва вирішив стягнути з ТОВ «ЕСУ» 810 млн грн відсоткових платежів по облігаціям.
23 червня 2017 року Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом Укрексімбанку до ПАТ «Укртелеком» про стягнення 1,1 млрд грн.
31 травня Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом Ощадбанку до «Укртелекома» щодо стягнення 1,1 млрд грн.
24 травня цей же суд порушив провадження в справі за позовом Ощадбанку до ТОВ «ЕСУ» про стягнення 886,5 млн грн. При цьому ще торік Ощадбанк звертався в суд з позовом до ТОВ «ЕСУ» щодо стягнення відсоткових платежів по облігаціям на 714 млн грн.
09 червня Госпсуд м. Києва поновив провадження в справі за позовом ліквідатора Дельта Банку до ТОВ «ЕСУ» щодо стягнення 19,4 млн грн. Обгрунтовуючи вимоги, ліквідатор Дельта Банку посилався на порушення відповідачем умов випуску облігацій ТОВ “ЕСУ” (був зареєстрований 12.04.2013) та несвоєчасне перерахування відсоткового доходу за 9-ий і 10-ий відсотковий періоди за іменними звичайними облігаціями серії С (160 872 шт; номінал – 1 тис грн).
Нагадаємо, у середині березня ТОВ «ЕСУ» мало погасити облігації на 4,6 млрд грн, однак не зробило цього.
Раніше в коментарі ТОВ «ЕСУ», який редакція Finbalance отримала через прес-службу «Укртелекома», констатувалося, що «на жаль, скрутна економічна ситуація вимагає реструктуризації зобов’язань». «ТОВ «ЕСУ» працює над планом реструктуризації цих зобов’язань та не коментує перебіг переговорів з держателями облігацій», – констатували в ТОВ «ЕСУ».
Розміщення облігацій в 2011 році сприяло ТОВ «ЕСУ» приватизації 92,8% акцій «Укртелекома» (за них Фонд держмайна отримав 10,6 млрд грн). На той час ТОВ «ЕСУ» було підконтрольним австрійській компанії EPIC, а в 2013 році ТОВ «ЕСУ» перейшло під контроль Р. Ахметова.
Тоді основними покупцями облігацій ТОВ «ЕСУ» стали Ощадбанк і Укрексімбанк, які, за різними даними, придбали папери на суму по 2 млрд грн. Таким чином держбанки, принаймні, опосередковано посприяли переходу «Укртелекому» під контроль Р. Ахметова.
Як повідомляло агентство «ЛігаБізнесІнформ», ще в 2015 році «Укртелеком» приєднався до переговорів “ЕСУ” з Ощадбанком і Укрексімбанком. В результаті «Укртелеком» взяв на себе зобов`язання викупити у них облігації ЕСУ на 2 млрд грн плюс заплатити відсотки. Як планувалося, це мало відбутися за рахунок коштів від продажу 3G-оператора “Тримоб” для «МТС Україна», але ця угода так і не відбулася.
Акції «Укртелекома» були передані в заставу Укрексімбанку й Ощадбанку. Відповідно якщо ТОВ «ЕСУ» не погасить облігації та не домовиться про їх реструктуризацію, держбанки можуть звернути стягнення на ці папери.
У березні-2017 була інформація, що Ощадбанк та Укрексімбанк можуть отримати близько 40% акцій «Укртелекома» в обмін на реструктуризацію боргів і продовження ще на кілька років термінів їх виплати.
У травні Фонд держмайна заявив, що подав позов до ТОВ «ЕСУ», Укрексімбанку про розірвання договору купівлі-продажу ВАТ «Укртелеком» та стягнення пені у розмірі 2,17 млрд грн. «Підставою для звернення з відповідною позовною заявою стало невиконання умов, передбачених Договором купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком», укладеним між Фондом державного майна та ТОВ «ЕСУ», та Концепцією післяприватизаційного розвитку ВАТ «Укртелеком», яка є невід’ємною частиною договору», – йшлося в заяві Фонду.
У квітні генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що 13 квітня Печерський суд м. Києва – «з метою забезпечення державних інтересів та відшкодування збитків» – задовольнив клопотання ГПУ про накладення арешту на акції «Укртелекому» та «Тримобу». «Управлінням ГПУ з протидії ОЗУ ведеться провадження про незаконне виділення за вказівкою Януковича 220 млн грн з державного бюджету України та приватизації 93% акцій Укртелекома за заниженою на 1,6 млрд грн», – констатував Ю. Луценко.
29 червня Апеляційний суд м. Києва зняв арешт з корпоративних прав ТОВ “Тримоб”.
У вересні-2016 генпрокурор заявляв, що “Укртелеком” «фактично безкоштовно дістався зловмисникам».
У листопаді-2016 Шевченківський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого СБУ й надав тимчасовий доступ до документів за період часу з 01.01.2010 по дату винесення ухвали, які зберігаються в Укрексімбанку та стосуються його співпраці з ТОВ «ЕСУ», в т.ч. в частині договорів купівлі-продажу цінних паперів й виконання компанією «ЕСУ» кредитних зобов’язань. За оцінками слідства, приватизація «Укртелекома» відбулася за заниженою вартістю, що призвело до нанесення збитків державі на загальну суму понад 1,62 млрд грн.
У лютому 2017 року стало відомо про судовий спір на Кіпрі на 656 млн євро, в рамках якого були заморожені 44% акцій SCM Holdings Ltd. Спостерігачі не виключали, що це може бути юридичний «маневр» групи СКМ Р. Ахметова, який покликаний зберегти контроль над «Укртелекомом».
ТОВ «ЕСУ» не підтверджувало, але й не спростовувало цю версію. «Стосовно судового процесу на Кіпрі, який наразі відбувається, то до його закінчення ми не коментуємо його проходження», – йдеться у відповіді компанії на запит Finbalance.
Тоді від ТОВ «ЕСУ» не пролунало прямої відповіді на питання, чи передасть компанія добровільно у власність держбанків акції «Укртелекома», якщо облігації не будуть вчасно погашені.
Сьогодні Р. Ахметов вважається близьким до П. Порошенка та А. Яценюка. Главою правління Укрексімбанку є О. Гриценко (наближений до П. Порошенка), а главою правління Ощадбанку – А. Пишний (близький соратник А. Яценюка).
Довідка
У 2011 році Сбербанк повідомляв про виділення для «Укртелекома» кредиту на 250 млн дол. Як зазначалося тоді, кредитна лінія мала складатися з двох траншів терміном три і п`ять років. Кредитні ресурси мали бути спрямовані на рефінансування боргів «Укртелекома», а також на фінансування капітальних вкладень та поповнення обігових коштів.
У травні 2017 року видання dubinsky.pro з посиланням на власні джерела писало, що Приватбанк аналізує можливість видачі кредиту для «Укртелекома», щоб компанія, яка наразі підконтрольна Р. Ахметову, рефінансувала борг перед Сбербанком на 810 млн грн.
«Неформальну вказівку правлінню Приватбанку розглянути цей кредитний проект і видати «Укртелекому» гроші надійшло з Адміністраціі Президента, з якою останнім часом у пана Ахметова дуже багато спільних інтересів. Безпосередня комунікація з Шлапаком йде через НБУ, де також рекомендують видати цю позику», – констатувало видання.
FINBALANCE
