Американська газета-щотижневик The Wall Street Journal зробила принизливий аналіз щодо спроможностей авіації РФ та кількості інцидентів у небі, коли російські літаки палали, йшли на аварійні посадки, ледь не “ховали” весь салон пасажирів через недієздатні мотори або ж інші старі (зламані) деталі.
До прикладу, подібний інцидент стався 27 січня: тоді борт S7 Airlines (Boeing 737-800) зупинили в останній момент, під час розгону на злітній смузі – тоді під ризиком “останнього польоту” в житті опинилися 160 пасажирів. Зараз у Росії немає можливості купити необхідне у Заходу, а свої деталі вона виробляти не спроможна, цитує WSJ думку директора зі стратегії та політики безпеки Фонду безпеки польотів (Flight Safety Foundation) Генрі Гурджі.
“Вони роблять все, що можуть, але це починає даватися взнаки”, – констатує він.
Також показовий випадок стався у вересні 2023 року, коли під час рейсу 1383 “Уральських авіаліній” (до Омська) виникла технічна несправність гідравліки у літаку Airbus A320. Тоді пілоти саджали його “на ходу”, під ризиком також опинилися 165 осіб салону, пригадує газета.
І це лише одиничні приклади з цілої серії випадків, коли у РФ фіксували проблеми з авіаційною безпекою, акцентує видання. Це свідчить про те, що західні санкції працюють.
Якщо у 2022 році було зафіксовано 36 інцидентів через “проблемні” літаки РФ, то у 2023 році – маємо удвічі більший результат. Йдеться про 74 інциденти з літаками, розрахованими на 19 пасажирів і більше, пише газета, посилаючись на інформацію німецької авіаційної бази даних Jacdec.
Її дані свідчать по те, що на кожні 100 тисяч вильотів російських літаків доводилося приблизно 9,9 небезпечних ситуацій. У 2022 році на аналогічну кількість можна було казати лише про 5 ситуацій, а у 2019 році йшлось про 4,5 випадки, проаналізував WSJ (висновок газета зробила, опираючись на записи регулярних польотів компанії Cirium, яка займається авіаційними даними).
Хоча у кейсі більшості інцидентів вдалося уникнути серйозних травм або катастроф, фахівці з безпеки попереджають, що постійні механічні проблеми становлять серйозний ризик для пасажирів і збільшують тиск на пілотів, а це може призвести до більш серйозних подій, підкреслює видання.
Наразі небо Росії – у центрі уваги усієї авіаційної галузі. Там очікують, що під тиском санкцій цивільна авіація РФ остаточно “зламається”. Про проблеми країни-окупанта пригадав генеральний директор литовської авіаційної консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький.
“Санкції, запроваджені проти російських авіакомпаній, значно ускладнили підтримання льотної придатності літаків та їх технічного стану… Проблеми, що накопичуються, викликають занепокоєння щодо безпеки польотів”, – сказав він.
Російський авіаційний регулятор неодноразово казав протилежне: за його версією, ніякої небезпеки через дію санкції немає, а польоти у небі РФ цілком безпечні, нагадує газета. Водночас WSJ наголошує, що коментувати ситуацію щодо збільшення ризиків в небі Федеральне агентство повітряного транспорту Росії відмовилося, проігнорувавши запит.
Газета пише, що, звісно, не всі інциденти в небі РФ можна пов’язати із дією санкцій. Завжди є ймовірність, що в якійсь ситуації причиною небезпеки були птахи, або ж літаки не вилітали тому, що на злітну смугу раптово вибігав собака тощо.
Цікаво, що у статистиці інцидентів у небі дані Jacdec охоплюють падіння літака, на якому перебував очільник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин (його борт впав у Тверській області 23 серпня 2023 року), вказує WSJ.
Але, попри усі можливі винятки з правил та туманні історії, експерти на Заході єдині у думці: під впливом санкцій авіафлот Росії особливо вразливий. Він страждає від дефіциту шасі та гальм, а РФ вимушено відправляє свої борти на технічне обслуговування до Ірану, пише щотижневик.
Така ситуація грає не на користь РФ і щодо здатності навчати нових пілотів і проводити необхідні курси підвищення кваліфікації. Втративши доступ до західних посібників, необхідних для проведення перевірок, деякі російські інженери авіакомпаній розробили власні програми ремонту і технічного обслуговування, сказав Ланецький WSJ. За його словами, ці “імпровізовані підходи” викликають занепокоєння, адже здатні ще більше зашкодити безпеці у небі Росії.
За даними Cirium, Росія має 1031 літак (на 19 пасажирських місць і більше), але майже дві третини з них – це продукт західної індустрії. Решта – радянщина зі старими двигунами, яку Росія навряд чи оновить так скоро.
Генеральний директор компанії TrustFlight Карл Стівс каже – вона не здатна на це до 2030 року.
“Одним із рішень є перехід від західних літаків до вітчизняних, але коли ми це побачимо? Ймовірно, не раніше 2030 року”, – цитує газета.
WSJ констатує, Росія, починаючи з 2000-х років, доклала чималих зусиль для оновлення своєї авіації: вона витратила мільярди доларів на придбання новеньких літаків Boeing і Airbus для заміни застарілих, але зараз ця робота зведена нанівець. Війною проти України там перекреслили десятиліття роботи російських авіакомпаній.
Детальніше про нещодавній випадок з Boeing 737-800
27 січня стало відомо, що Росія ледь не влаштувала на своїй території “другий Іл-76” – йдеться про історію, коли у Бєлгородській області за загадкових обставин впав літак з російськими пілотами Іл-76. Тоді Москва звинуватила в аварії Київ та завила, що літак віз українців на обмін (жодного доказу щодо останнього твердження Росія не оприлюднила). Згаданий випадок стався 24 січня, але вже через три дні стало відомо про проблему з Boeing 737-800.
Він намагався вилетіти з Улан-Уде в московський аеропорт з несправним двигуном. Це вчасно виявили – зупинили рейс в останній момент, вже коли літак йшов на зліт. В салоні транспорту було 160 пасажирів (4 дитини включно), тож ця історія теж могла б мати трагічне завершення через нездатність Росії впоратися із санкціями.
