З 1 вересня на українців чекало чергове підвищення тарифів – цього разу подорожчало світло. 1 кіловат електроенергії відтепер коштуватиме 71 копійку. Якщо ж мешканці за місяць використали більше 100, то за кожний наступний кіловат платитимуть за підвищеним тарифом 1 гривню 29 копійок. І це ще не кінець – наступного разу влада планує підвищити тарифи навесні 2017 року. Експерти прогнозують – вартість комунальних послуг боляче вдарить по кишенях споживачів, тож, вочевидь, цілком можливо, що у українців накопичуватимуться борги. Наприклад, із пенсії, меншої за півтори тисячі гривень, після сплати комірного майже нічого не залишиться. “Поштівка” поцікавилася чим загрожують такі борги громадянам та чи можуть комунальні служби відбирати майно у боржників.
«Червона» межа
В Україні перший випадок продажу квартир боржників був зафіксований ще декілька місяців тому у Луцьку. Там міська рада продала квартиру, власники якої накопичили борги за комунальні послуги.
До того ж, місцева влада Луцька попередила, що тих, у кого борги за комуналку будуть понад 10 тисяч гривень, чекає та ж доля. Відомо, що заарештовані квартири виставлятимуть на аукціон. До речі, виконавча служба Луцької міськради вже успішно провела перші торги, в результаті яких квартира боржників була продана. Після узгодження всіх юридичних питань, її жителі будуть виселені, повідомляє радіостанція “Голос столиці”.
Водночас адвокат Іван Ліберман повідомляє, що такі дії – цілком законні і виправдані. “Якщо сума боргу складає більше, ніж 14 500 грн, то можна накладати арешт і реалізовувати нерухоме майно. Якщо сума боргу складає до 14 500 грн – така цифра буде залишатися до 1 грудня поточного року – то накладається арешт і реалізується лише рухоме майно. Наприклад, це автомобілі, особисті речі, побутова техніка і тому подібне”, – заявив він.
За його словами, існує прив’язка до мінімальної зарплати – хто “назбирав” борг у 10 “мінімалок” (станом на 1 травня 2016 року 1 мінімальна заробітна платня в Україні складає 1450 грн) – ризикує попрощатися з майном.
Боржники під загрозою
Між тим, як запевняє адвокат, проблеми можуть виникнути навіть у тих, в кого борги значно скромніші за 14,5 тисяч.
“Якщо сума боргу за комунальні послуги складає, наприклад, 1 гривню, то вже можуть подати до суду, щоб стягувати кошти. Це право, а не обов’язок, але це право тих компаній, які надають послуги. Правда, до цього поки що не доходить, але за кордоном навіть таке є”, – поінформував він.
Також не має значення кількість зареєстрованих осіб. “Навіть якщо там зареєстрований циганський табір, це не має значення. В разі необхідності, після арешту квартири, після ії реалізації, буде примусове виселення через рішення суду. Буде судовий наказ про виселення або усунення перешкод, якщо такі будуть створюватися тими, хто там зареєстрований. У нас право власності і реєстрація – це різні речі”, – запевнив Іван Ліберман.
Однак щодо цього питання думки експертів розділилися. Так, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко вважає виселення за несплату “комуналки” нісенітницею.
“Втратити квартиру через борги за комунальні послуги – неможливо. Житловим кодексом України не передбачено виселення через несплату комунальних боргів”, – каже він, – а щодо продажі квартири в Луцьку за комунальні борги – це єдиний випадок. Це елементарне залякування з боку уряду, який боїться підвищення тарифів, щоб не викликати комунальні бунти”.
Влада заспокоює
Тим часом віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко стверджує, що боржників не виселятимуть із квартир у разі несплати ними житлово-комунальних послуг.
Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.
“Був хоч один випадок, коли за несплату житлово-комунальних послуг виселили якусь сім’ю? Перестаньмо лякати людей цими питаннями”, – сказав він.
Також, щоб платити за новими тарифами, міністр радить писати заяву на отримання субсидії або брати допомогу від держави на заходи з енергоефективності й таким чином економити кошти. За його даними, програмою так званих “теплих кредитів” від держави в 2015-2016 роках скористалися близько 170 тисяч сімей і 350 ОСББ.
Але вихід існує
Як переконують чиновники, вирішення болючого для простих українців питання “платіжок” з космічними сумами лежить у трохи іншій площині. За словами Геннадія Зубка, громадянам прийшов час задуматися щодо енергоефективності.
“Саме на досвіді, яким чином ми декілька років рухаємося по енергоефективності, у моїх батьків, спочатку замінивши вікна, а потім і батареї, потім помінявши газовий котел один на інший, враховуючи, що будемо менше споживати, але все рівно ми прийшли до того, що будинок треба утеплити. І це 100-міліметрова мінеральна вата, яка утеплила цей будинок. І от в минулому році ми прийшли до того, що поставили твердопаливний котел і практично на 90% відмовилися від газу, включаючи його тільки тоді, коли потрібно було підтримати цей твердопаливний котел. Це все можливо зробити…”, – розповів він.
“І в принципі я розумію, що сьогодні не всі українці можуть до цього долучитися, тому що це питання взагалі доходів. І тому ще раз, повертаюсь до тих громадян, які сьогодні не мають достатньо доходів для того, щоб платити за свої комунальні послуги, вони можуть скористатися саме системою субсидій”, – повідомив Геннадій Зубко.
97% сплачують
Пересічні громадяни, між тим, не поспішають влазити у яму боргів – сплачують, як можуть. За словами Геннадія Зубка, українці дуже відповідальні у питанні сплати коштів за надання комунальних послуг.
“Українське населення є дуже відповідальним і щорічно сплачує плату за споживану комунальну послугу. І на рівні 97% ця цифра практично є кожного року”, – заявив він.
Також на сьогодні майже 6 млн українських сімей отримують субсидії на комунальні послуги, бо звертається за нею чи не кожен. Та за словами міністра соцполітики Андрія Реви, кількість відмов при оформленні субсидій зросла удвічі.
Уже найближчим часом сума обов’язкового платежу для українців з субсидіями виросте. Зараз одержувачі субсидій покривають 12% нарахувань, з початком нового опалювального сезону оплатити доведеться 15%.
Газета “ПОШТІВКА” №21 від 19 вересня 2006 року
