Близько ста тисяч ошуканих інвесторів вклали гроші у будівництво квартир, але їх не отримали, а забудовники-шахраї так і не покарані. Чому в Україні досі можливі фінансово-будівельні “піраміди”?
В Україні “посипалася” чергова фінансово-будівельна піраміда. На початку вересня суд арештував президента банку “Аркада” Костянтина Паливоду, якого підозрюють у привласненні понад 50 мільйонів гривень з фонду фінансування будівництва великих житлових комплексів (ЖК) у Києві “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах”.
До цього Нацбанк України визнав неплатоспроможним банк “Аркада”, який виступав забудовником цих ЖК. На будівництво цих об’єктів забудовник залучив більше дев’яти мільярдів гривень внесків інвесторів.
Близько 13 тисяч інвесторів, котрі інвестували свої кошти у будівництво 39 будинків, які так і не добудував банк “Аркада”, нині залишилися ні з чим. “Вклав у 2016 році всі свої гроші в однокімнатну квартиру. Приїхав у Київ ще у 20-річному віці і весь час цей час відкладав гроші на цю квартиру. Наш будинок збудували на 95 відсотків, і тепер забудовник збанкрутував і за ґратами, а я до цих пір без квартири”, – жаліється один з інвесторів ЖК “Патріотика” Віталій Собур. За його словами, інвестори у розпачі, адже багато хто вклав останні кошти, аби придбати житло у столиці, і зрештою їх ошукали.
Масштабна проблема
Інвестори банку “Аркада” згуртувалися і намагаються відстояти своє право на житло. Вони ходили на протести під Київську міськдержадміністрацію, Офіс президента, Кабмін та домоглися того, аби влада почула про їхню проблему.
Так, під тиском інвесторів банку “Аркада” при Кабміні була створена у серпні міжвідомча робоча група з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові незавершених житлових об’єктів. Туди увійшли представники НБУ, міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України (СБУ), київської мерії, Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), депутати Верховної Ради. Вони повинні займатися не лише проблемним будівництвом “Аркади”, а й всіма іншими довгобудами, які з’явилися в результаті будівельного шахрайства.
Дивіться також: Скільки житла побудували в Києві за останні 10 років
За попередніми оцінками цієї міжвідомчої групи, лише в Києві від махінацій постраждало понад 40 тисяч інвесторів. “Це – інвестори банку “Аркада”, Укрбуду, будинків (Анатолія) Войцеховського. Зараз збираємо дані по всій Україні. Попередньо, постраждалих може бути понад 100 тисяч інвесторів”, – повідомив DW співголова міжвідомчої робочої групи, заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. За його словами, точної цифри ошуканих немає, оскільки нині забудовники не зобов’язані вести реєстр інвесторів і прозоро звітувати про витрати їхніх коштів на будівництво вже оплаченого житла.
Чому влада закривала очі?
У 2006 році була викрита одна з найрезонансніших будівельних афер в Києві та в Україні, яка тоді привернула увагу тодішнього українського керівництва. Тоді в результаті афери “Еліта-центр” постраждало понад півтори тисячі людей. Натомість правових висновків з того часу так і не було зроблено. “В Україні до цих пір немає законодавства, яке б захищало інвесторів. “Еліта-центр”, Укрбуд, “Аркаду”, будинки Войцеховського об’єднує одне – недосконалість законів. Шахраї-забудовники зловживають ними на свою користь”, – зауважує представник активу інвесторів будівництва банку “Аркада” Віталій Щербаков.
З цим погоджуються і правоохоронці. За словами Антона Геращенка, востаннє законодавство щодо інвестування у будівництво ухвалювалось у 2003 році. Тоді Верховна Рада узаконила фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю, які чинні на даний момент. “У Верховній Раді є люди, які лобіюють інтереси бізнесу. Цей закон ухвалювався забудовниками заради інтересів забудовників. В ньому немає ані слова про захист прав інвесторів. Його сенс такий: громадяни, несіть нам гроші, ми побудуємо за них будинки, а якщо не побудуємо, то проблеми ваші, а гроші наші. І цей закон зараз є головним каменем спотикання”, – переконаний Геращенко.
Який вихід із ситуації?
Нині через це головний біль має Київський міський голова Віталій Кличко, адже в українській столиці сконцентровано найбільше такої проблемної забудови, до якої додалося ще 39 недобудов банку “Аркада”. “Підприємство “Київміськбуд” проведе аудит щодо добудови житлових комплексів. За його результатами інвесторам буде запропоновано алгоритм завершення будівництва житлових комплексів “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах”. Я вже дав відповідне доручення і сподіваюся, що за декілька місяців ми зможемо отримати детальнішу інформацію про це”, – пообіцяв наприкінці серпня Кличко. Однак, чи піде справа далі аудиту проблеми? Адже зараз “Київміськбуд” вже добудовує будинки Укрбуду.
“Нам знову дають одні обіцянки. Перед тим, як вкладати гроші, я перевіряв ретельно забудовника, всі документи, і все було добре, але виявилося, що і це не убезпечує від шахрайства на будівництві. Що робити?”, – запитує інвестор Віталій Собур.
Заступниця голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народна депутатка від фракції “Слуга народу” Олена Шуляк запевняє, що допоможе йому та іншим потенційним інвесторам, які хочуть покращити свої житлові умови.
Вона з групою депутатів вже рік розробляє законодавство, яке має унеможливити продаж недобудованих квартир у будинках, що не мають необхідної дозвільної документації. “Наприклад, забудовник Войцеховський зміг збудувати будинок без жодного дозвільного документу чи з їх частиною, і продавав такі майбутні квартири інвесторам. Зараз всі недобудовані об’єкти Войцеховського неможливо легалізувати”, – пояснила Олена Шуляк.
Окрім цього, цей законопроєкт передбачатиме заборону на зміну висотності та конфігурації будинку в процесі будівництва та створення реєстру квартир, які почали будувати і продаються забудовником. “В реєстрі речових прав буде створений розділ для нових квартир. Без внесення майбутньої квартири в цей реєстр забудовник не зможе її продати. Потрапити в цей реєстр квартира зможе лише тоді, коли забудовник матиме всі необхідні дозвільні документи”, – розповіла Шуляк. Вона сподівається, що цей законопроєкт Верховна Рада ухвалить до кінця цього року.
Читайте нас в Twitter і Facebook
DW
