Рибопромисловий флот України включає з 5035 суден, 70 % з яких — зношені, їх вік становить більше 30 років. Оновлення флоту необхідне для забезпечення безпеки мореплавства, стане поштовхом для розвитку промислового рибальства, а також вітчизняних заводів-суднобудівників. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Перспективи та проблеми використання і оновлення флоту рибного господарства», що відбувся у Держрибагентстві.
Присутні на заході представники суднобудівних компаній, зокрема «Ленінська кузня», «Інтеррибфлот», асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» одностайно заявили, що технічні потужності українських підприємств здатні повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку. «Україна історично має потужний суднобудівний потенціал, у нас є близько 10 великих суднобудівних заводів і приблизно 20 менших» ̶ розповів Президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктор Лисицький.
Разом з тим рибалки-промисловики поскаржилися, що головними перепонами задля оновлення ними флоту є відсутність доступного банківського кредитування, а також гарантій з боку держави, щодо стабільності їх роботи — питання накладення мораторію на промисловий вилов риби періодично піднімається політичними силами та іншими зацікавленими особами. Голова Держрибагентства Ярема Ковалів відзначив, що починаючи з 2017 р. частка на вилов риби буде діяти вже не 1, а 5 років, що дає підприємцю можливість планувати свою діяльність на кілька років вперед. Він зауважив, що відомство опрацює законодавчий механізм, що гарантував би непорушність цього права за умови законної діяльності підприємця та відсутності порушень з його сторони, тим самим убезпечивши його роботу.
Коментуючи проблему із залученням фінансування Ковалів зазначив: «Відсутність доступних програм кредитування для малого та середнього бізнесу — проблема загальноукраїнська. Один з можливих дієвих інструментів — лізинг. Він вже багато років ефективно використовується аграріями для придбання сільськогосподарської техніки. Вважаю, ефективним лізинг може бути і для оновлення рибопромислового флоту». Він запропонував створити відповідну робочу групу, де б фахівці, профільні асоціації та виробники змогли визначити перелік риболовних суден, що актуальні для підприємців; виробників, що готові реалізувати такі замовлення; перелік питань, які необхідно вирішити на законодавчому рівні.
Присутній на засіданні круглого столу генеральний директор компанії «ТЕКОМ-Лізинг» Павло Мухін повідомив, що компанія вже на цьому етапі готова долучитися до роботи групи: «Готові спільно розробити різні варіанти лізингових програм, як для маломірних, так і для малотоннажних та великотоннажних суден. Для приватного сектору, для державних компаній, якщо вони мають таку потребу. За попередньою оцінкою, бачу можливим річне фінансування в загальному обсязі 150 млн грн., точні обсяги зможу назвати, ретельно опрацювавши питання» – повідомив Павло Мухін.
Довідково:
В Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден. Із них на внутрішніх водоймах України — 2972 судна, в Азовському та Чорному морях 2063 судна. З 2063 суден фактично експлуатуються 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів). Крім того, зареєстровано 110 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів) та 236 великотоннажних риболовних суден (більше 45 метрів).
