Люди волають про масове “облисіння” гір і лісів, а чиновники переконують: ми навіть недорубуємо!
Схоже, на Закарпатті з’явилося ще одне словосполучення, яке в мізках пересічного громадянина вмикає червону лампочку (так само, як і слово “контрабанда”, наприклад). Новий алярм-сигнал виникає після слів “вирубка лісів”.
Ситуація справді непроста. Адже існують дві протилежні думки щодо лісозаготовок на Закарпатті. З одного боку люди, бачачи, як буквально на очах “лисіють” їхні гори та ліси, б’ють на сполох: рятуйте, незаконні вирубки! З іншого – чиновники та лісівники спокійно запевняють: усе в нормі, за економічними показниками ми рубаємо менше лісу, ніж становить його приріст. Але ці слова, навіть підтверджені цифрами, не діють як заспокійливе. Бо закарпатськими дорогами без кінця снують лісовози з товстенними маркованими та немаркованими чіпами буковими чи дубовими колодами. То де ж правда? І як бути в цій ситуації? Ми спробували розібратися, звернувшись із цими питаннями до чиновників, лісівників та екологів. Ось що нам розповіли.
МИ РУБАЄМО 60% СВОГО ПРИРОСТУ ЛІСУ, ЄВРОПА – ДО 80%
Апокаліптичні фото, на яких із висоти видно масштаби вирубок на Закарпатті, ширяться інтернетом давно. Народ коментує ці знімки переважно одним словом: катастрофа. Видно ці масштаби зі супутникових карт, також – зі світлин мандрівників, що подорожують Карпатами. Востаннє подібні кадри сколихнули Україну після того, як їх показали на одному з центральних каналів. На знімках журналісти порівняли три світлини однієї місцевості на перетині Закарпатської та Івано-Франківської області, зроблені у 2013, 2014, 2015 роках, де квадрати вирізаного лісу збільшуються неймовірними темпами.
На Закарпатті після сюжету лісівники аж двічі виступили із заявами й запевнили, що вирубки стабільні, експорт деревини із Закарпаття практично припинився, а обвинувачувальний сюжет має ознаки замовного.
Ми звернулися за коментарем до начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги. Він у коментарі Укрінформу запевнив, що протягом останніх років об’єми лісозаготівлі на Закарпатті залишаються незмінними. Це 1,3 мільйона кубометрів ліквідної деревини на рік. При цьому експорт деревини постійно зменшується. Якщо в 2010-2014 роках він становив до 12% від загального обсягу реалізації, то минулого, 2015-го – лише 7%. А з листопада 2015 року (після введення в дію заборони експорту кругляка) він практично припинився. Зараз за кордон вивозяться тільки дрова та пиломатеріали, обсяг яких становить менше 1% від загальної реалізації деревини.
На думку головного лісівника Закарпаття, у ситуації з вирубками лісів на Закарпатті нема чого хвилюватися. Аби підкріпити свої слова, пан Мурга навів цифри.
– На Закарпатті офіційно заготовляється 1,3 млн кубометрів лісу. Враховуючи те, що приріст лісу за рік на гектарі складає 4,5 кубометра, то ми за рік маємо приросту 2,7 млн кубометрів. Тобто, заготовляється в області 50-60% від щорічного приросту лісу. Це при тому, – акцентує Мурга, – що в Європі рубають 80% приросту.
Закарпаття ніколи не було орієнтоване на експорт деревини, переконує пан Мурга. Завжди цей показник складав 10-12% від заготовленого лісу, в минулі роки він упав до 7%, каже він.
– У нас є попит на деревину на внутрішньому ринку. Надалі ситуація, – вважає експерт, – складатиметься так, що менше й менше деревини вивозитиметься на експорт як дрова чи пиломатеріали.
Набагато вигідніше деревину обробляти тут, і продавати її як готову продукцію. Але для цього треба заохотити середній бізнес, – вважає Валерій Мурга. – Це створить в області нові робочі місця і додасть грошей у казну.
Окрема проблема на Закарпатті – це ялинники, акцентує Валерій Мурга.
– Відомо, що ці ліси в останні роки масово висихають – саме тому люди помічають оголені схили в горах, – каже Мурга. – З цього приводу у науковців є кілька версій. Упливає зміна екологічної ситуації, глобальне потепління, а також те, що ці ялинники свого часу були насаджені, а не природно з’явилися в деяких локаціях. Тому зараз на цих місцях проводяться масові рубки, які засаджуються листяними та мішаними породами дерев, що є стійкішими до наших природних умов, пристосованішими. Згодом на місцях цих рубок відновиться ліс листяних порід чи мішаний. Зараз на Закарпатті є 32 тис. га ялинників, що підлягають вирубкам. Дозвіл на них дають працівники “Лісозахисту” (їхні управління є в Івано-Франківську та Львові, на Закарпатті нема). Вони роблять експертну оцінку і визначають, яка площа і де саме підпадає під вирубку.
У МОСКАЛЯ ЗНАЮТЬ ПРО ЗАГРОЗИ, АЛЕ НАГОЛОШУЮТЬ: УСЕ ВИРІШУЄТЬСЯ В КИЄВІ
Про масові вирубки лісів на Закарпатті неодноразово говорив й очільник області Геннадій Москаль. Ще до заборони вивозу кругляка, яку Верховна Рада прийняла в листопаді минулого року, із призначенням на посаду голови Закарпатської ОДА, Москаль прийняв розпорядження, яким заборонив видавати сертифікати для здійснення експорту круглих необроблених матеріалів. Тоді Москаль аргументував своє рішення намаганням припинити експорт кругляка – “аби Карпати не облисіли”. Але попри всі заборони, Карпати лисіють далі. Однією з причин цього “облисіння лісів” Москаль вважає те, що в області нема важелів впливу на чиновників, які відповідають за ліс, адже вони напряму підпорядковуються управлінню лісогосподарства у столиці.
Ми звернулися до прес-служби Закарпатської ОДА, аби дізнатися їхню думку з приводу ситуації з рубками, що турбують місцевих мешканців.
– Наразі діє заборона на експорт деревини, але вона не забороняє заготовляти ліс для внутрішнього ринку, – пояснює речник Геннадія Москаля Ярослав Галас. – При організації продажу деревини ми наполягаємо на тому, щоб право на цей продаж мали ті підприємці, які здатні переробляти деревину, а не тільки її перепродувати.
У Москаля знають, що найзагрозливіша ситуація з вирубками – у високогірних регіонах Закарпаття.
– Мова про Рахівщину, Тячівщину та Міжгірщину. Як наслідок, ці райони найбільше страждають від повеней, хоча фактор лісу в цьому питанні дещо перебільшений: коли випадає значна кількість опадів у короткі терміни, ліс просто не здатен затримати паводки. Але разом з тим, масові рубки тільки погіршують цю ситуацію, – погоджується речник Москаля.
УПЕРШЕ ЗА 200 РОКІВ ДЕРЖАВА НЕ ПРОФІНАНСУВАЛА ЛІСГОСПИ
Що ж кажуть експерти? Інженер лісового господарства Юрій Дербаль теж переконує, що ситуація з рубками на Закарпатті не є катастрофічною. Так, є порушення і загрози, але це не катастрофа.
– Коли неспеціалісти бачать ці апокаліптичні картини з порубаними деревами, пеньками замість лісу, голими пагорбами – реакція така ж сама, як ми оцінювали би хід хірургічної операції, коли багато крові, вирізають якісь частини тіла… Так, це неприємне видовище, але в кінцевому результаті цікавить картинка, яка буде потім. Це новий ліс – або за аналогією – здорове, проопероване тіло.
Аби орієнтуватися, що і як мають рубати, експерт пояснює: згідно з чинним законодавством, вирубки головного користування не можуть плануватись і проводитись у лісах національних парків і заповідників та інших лісових ділянках, що віднесені до природно-заповідного фонду. Ці рубки передбачають більш уважний догляд і вирощування стійких (до стихійних природних явищ, шкідників і хвороб, техногенних та інших шкідливих впливів) лісів, більш часті, але менш інтенсивні вибіркові втручання в лісове середовище, вищу продуктивність лісів та якість деревини, постійний лісовий покрив і збереження біорізноманіття.
У Карпатах, вважає Дербаль, потрібно звести до мінімуму суцільні рубки лісу, а застосовувати тільки суцільні санітарні рубки для усунення згаданих вище наслідків стихійних природних явищ, техногенних та інших шкідливих впливів.
Найбільша проблема у лісівництві Закарпаття – це ялинники, про які згадував і Валерій Мурга.
– Тут дійсно загрозлива ситуація. Але вона не тільки у нас така – а й по Україні теж, де всихають соснові ліси, і в Європі теж зникають тисячі гектарів. Це загальносвітова тенденція.
Аби розбиратися в ситуації, не треба зміщувати акценти, вважає експерт.
– Так – є порушення, несанкціоновані рубки. Про них усі говорять. А про те, що цьогоріч уперше за 200 років держава не виділила жодних коштів на розвиток лісогосподарства, не говорять. А про це слід говорити, бо це й створює загрозу, зокрема, несанкціонованих рубок. А ще – ставить під загрозу розвиток лісогосподарства, адже за лісом потрібно доглядати. Ліс не є надбанням лісівників. Це надбання держави. Це екосистема, якою ми усі користуємося.
ІЗ ВИРУБКАМИ БУВАЛО Й ГІРШЕ
Голова “Партії зелених” на Закарпатті Василь Блистів зазначає, що проблеми з рубками лісів на Закарпатті – доказ того, що галузь лісогосподарювання потребує реформ.
– Є багато проблем, аби розібратися в кожній – треба вивчати кожен окремий випадок, – каже чиновник. – Люди самі обирають владу, тож хай слідкують, наскільки якісно влада виконує свої функції – зокрема й щодо ведення лісогосподарства.
– Я б не вважав проблему з рубками катастрофічною, – каже Василь Блистів. – На Закарпатті бувало й гірше. Наприклад, у повоєнні роки. Тоді була планова економіка, й рубки йшли божевільними темпами. Навіть не встигали вивезти зрубаний ліс, він роками гнив у лісах.
Щодо ялинників – ситуація загрозлива у тих локаціях, де ялинники не є автохтонними лісами, де смереки були насаджені на місцях, у котрих раніше ріс бук. Те, що вони зникають – природа бере своє, є породи, які стійкіші до зовнішніх природніх чинників у цих місцях. Згодом саме ці породи тут будуть відновлені. Автохтонні ялинники, що ростуть на висоті 1100 м над рівнем моря, виглядають краще на фоні штучно насаджених. Але вони теж хворіють. Тому проблема буде й надалі, а рубки продовжуватимуться. Доки природа не візьме своє, і на цих місцях не відновляться листяні або мішані ліси.
ВРЯТУЄ АБО ЗАКОН, АБО… ЕКОТЕРОРИЗМ!
Вислухавши докази щодо справного господарювання в лісах області, цікавлюся: чому ж серед людей шириться паніка через масові вирубки?
– Звісно, не обходиться без порушень у веденні лісогосподарства на Закарпатті, – погоджується головний лісівник області Валерій Мурга. – Якщо ми їх виявляємо, люди отримують покарання, за цим слідкує екоінспекція, правоохоронні органи. Я особисто готовий виїжджати на кожну проблемну ділянку, вивчати ситуацію і вживати заходів. У разі, якщо представники громад мають якісь питання про рубки, що проводяться в їхній місцевості, будь-ласка, звертайтеся, – наголошує Мурга.
У ГУНП на Закарпатті нам повідомили, що торік закарпатська поліція зареєструвала понад 90 фактів незаконної рубки лісу: найбільше (20) – у Рахівському та Тячівському (15) районах. За два місяці 2016 року уже зареєстровано понад 30 звернень щодо незаконної вирубки дерев, з яких, зокрема, 6 – на Міжгірщині і 5 – на Рахівщині.
За незаконні рубки передбачений штраф до 850 грн або обмеження волі на строк до 2-х років, – інформує речниця Закарпатської поліції Галина Сернівка. – Це передбачає зокрема, ст.240 Кримінального кодексу України (Порушення правил охорони надр). Ті самі діяння, вчинені на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються обмеженням або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. Також ст.246 ККУ за незаконну порубку лісу передбачає штраф до 1700 гривень, арешт на строк до 6 місяців, обмеження або позбавлення волі на строк до 3 років із конфіскацією незаконно добутого.
У поліції просять громадян повідомляти про всі випадки незаконної вирубки лісу та нищення довкілля. Обіцяють негайну реакцію.
На питання, що ж можна наразі зробити, аби завадити несанкціонованим вирубкам, у Москаля відповідають: просто триматися букви закону.
– Якби прописаних у законодавстві норм господарювання у лісі дотримувалися, незаконних рубок не було б. Кожна громада має тримати рубки поблизу своєї місцевості на контролі, – наголошує Ярослав Галас.
Василь Блистів радить громадам звертатися до влади у селах, якщо їх турбують вирубки поблизу.
– Про рубки, що заплановані поблизу вашої території, вашу місцеву владу попередньо інформують обов’язково. Тому громаді слід слідкувати за ситуацією, також можна проводити з цього приводу громадські слухання – у разі незгоди місцевих мешканців із запланованими рубками.
Громади на Закарпатті не готові відстоювати свій ліс, вважає еколог Богдан Попов. Люди у своїй масі не розуміють проблеми.
– Закарпатці дуже пасивні, більшість не здатна критично оцінювати ситуацію. Навіть після паводків вони воліють отримувати грошову компенсацію, так звані “паводкові”, ніж чинити якісь дії, аби запобігти повеням. Тому я б не говорив, що у цьому плані громада може щось вирішити. Вплинути на ситуацію може тільки держава, змусивши лісівників виконувати закон. Але проблема в тому, що у влади нема розуміння, до чого призводить проблема масових рубок лісів на Закарпатті. Наслідки масових рубок – не тільки повені. Ліс – запорука водного балансу в регіоні. А ми маємо наразі засухи, які чергуються з паводками. Результат масових вирубок – це висихання колодязів. Це обміління річок. Закарпаття – регіон, де більше ні на чому заробляти, окрім рекреації. А ліс – це основа, запорука того, що тут буде чисте повітря, вода в достатній кількості… Зникне ліс – зникнуть рекреаційні ресурси. Тобто, Закарпаття не матиме майбутнього. Чи розуміють чиновники, що вони позбавляють своїх же онуків майбутнього? Ні, бо ліс рубають так, що виглядає це, як бажання голодного наїстися. Тобто, кожен чиновник, допоки має нагоду скористатися ресурсом, витискає з цього максимум. Це бачать люди, тому й не заспокоюють їх ніякі переконування чиновників, що все нормально. Тому я не бачу методів виходу з ситуації з рубками найближчим часом. На думку спадає хіба екотероризм: наприклад, забивати цвяхи в дерева, або блокувати дороги лісовозам…
…Цікаво, що коли на Закарпатті стартувала так звана “ведмежа блокада” (місцеві активісти перекривали трасу й не давали проїхати російським перевізникам), у мережі поширювали суспільний меседж про те, що такі блокади потрібно встановлювати також і в місцях, де проводяться вирубки. Мовляв, не хочуть за законом, просто не пустимо лісовози ділків до своїх лісів.
На поодинокі заклики активістів у мережі наразі ніхто не зреагував…
А ЯК З ЦИМ У СУСІДІВ?
У Румунії – ті ж Карпати, що і в нас. І тут вже забили на сполох. За останні 25 років масштаби незаконної вирубки лісів набули контурів національної катастрофи. У країні, як свідчать дані екологів, практично, не залишилося незайманих лісів, а існуючі лісові масиви тануть на очах. Згідно з офіційною статистикою, в Румунії щорічно незаконно вирубується до 8 мільйонів кубічних метрів лісу. Країна втрачає величезні кошти – понад 50 мільйонів євро в рік. Однак фахівці з Greenpeace стверджують, що ці показники насправді є куди вищими, не кажучи про непоправні збитки – порушення екологічного балансу країни.
Оприлюднена екологами статистка виглядає загрозливо: кожну годину на території країни реєструються понад 60 випадків незаконної вирубки деревини, в результаті чого з карти Румунії зникають три гектари лісу.
Стурбованість ситуацією висловила і Еврокомііссія, зажадавши від керівництва Румунії (восени минулого року) термінового звіту про вжиті заходи щодо запобігання незаконній вирубці лісів. У разі «запоющування очей» на цю проблему, Румунії пригрозили серйозними санкціями. Чиновники звіт подали, проте, ліси продовжують, на жаль, невблаганно «випаровуватися». І навряд чи лісових ділків цікавить те, що для вирощування одного-єдиного зрілого дерева необхідні, як мінімум, 70 років.
«Тіньові господарі» румунських лісових масивів продовжують провертати свої темні «справи» з вирубкою лісів, незважаючи на те, що в країні ось уже 25 років як офіційно працюють кілька державних структур, покликаних захищати і зберігати «зелене золото країни». Серед них: державне підприємство «Ромсілва», яке має філії майже в усіх повітах, заснована в 2015 році Лісова гвардія, Гвардія по захисту навколишнього середовища, Фінансова гвардія й інші правоохоронні структури. На жаль, всі перераховані вище гвардії, якщо судити по наведених вище цифрах і все зростаючих апетитах грабіжників «зеленого золота» (так в Румунії називають її лісові багатства), по суті, є малоефективними.
Ліс як вирубували, так і продовжують безжально вирубувати. Кілька місяців тому в повіті Ясси румунські журналісти оприлюднили варварські знімки, зроблені в одному з лісових масивів. Проїжджаючи по свіжовідремонтованій (за європейськими стандартами) автомагістралі уздовж одного з лісових масивів, вони, вийшовши з автобуса, виявили буквально в кількох десятках кроків від траси, серед зелені дерев «лісовий апокаліпсис», де з землі стирчали лише дерев’яні пеньки. «Чистим полем» виявилися більше 400 гектарів багатовікового лісу, зрізаного, в буквальному сенсі дочиста. Вирубка не могла залишитися непоміченою, тому цей факт злочинної байдужості й безкарності шокував країну.
Протягом останніх десяти років (як показали матеріали слідства) все це відбувалося «під самим носом», як відзначають журналісти, у державних структур, лісників та іншої «армії» високооплачуваних чиновників. При цьому, повіт Ясси мав свій власний злочинний синдикат з дуже розвиненою мафіозною індустрією: браконьєри володіли сучасними бензопилами (в Румунії їх, як і раніше, називають «Дружба»), високотехнічною вантажною технікою, великотоннажними автомобілями та іншою необхідною для тіньового “бізнесу” атрибутикою.
З 2014 року в країні працює і так званий «Лісовий радар». Сенс його полягає в тому, що кожен добропорядний громадянин, помітивши на дорозі завантажений деревиною великотоннажний автомобіль, може зателефонувати 112, повідомити всі дані поміченого ним автомобіля і вимагати від правоохоронців розслідування: законний чи ні кожен конкретний факт вивезення лісу. Не можна сказати, що це ноу-хау дало багаті плоди, але деякі результати все ж намітилися: з понад восьми тисяч дзвінків, що надійшли від громадян на пульт 112, близько двох тисяч транспортних одиниць, як виявилося, деревину перевозили нелегально. Матеріал був конфіскований, а сума штрафів склала понад два мільйони євро.
Оприлюднено і назви повітів, де найбільш активно орудують мародери лісу. У повіті Брашов було затримано 180 одиниць транспорту, в Прахова – 147, Клуж і Алба – по 136, а в Хунедоарі – 135. Беззмінними лідерами зі злісного порушення Лісового кодексу залишаються повіти Арджеш, Бакеу та Муреш, а також вся Трансільванія.
З’явилися й інші дані, які свідчать про те, що правоохоронні органи Румунії «не дарма свій хліб їдять». Тільки за п’ять місяців минулого року поліція конфіскувала близько 80 тисяч кубометрів незаконно вирубаної деревини. Штрафи були виписані величезні – майже три мільйони євро. Ці факти дозволяють припустити, що «з імітацією боротьби з незаконною вирубкою лісу» в Румунії покінчено.
Проте, румунські журналісти, як і багато неурядових організацій, не виключають, що лісова мафія Румунії не змогла б набрати таких «обертів» без благословення і «кришування» корумпованих чиновників. Наприклад, на сторінках одного з румунських видань з’явилося таке резюме: «Окремим співробітникам дорожньої поліції потрібно перевірити зір, бо треба бути абсолютно сліпим, щоб не помітити, як повз тебе, по шляхах країни, мчать сотні і тисячі великотоннажних автомобілів з деревиною…».
З огляду на той факт, що довгий час далі подібного «нарікання» і гірких реплік справа не просувалася, то й результат був нульовий.
Однак, всьому буває початок, і всьому буває, як то кажуть, кінець. На початку 2016 року президент Румунії Клаус Йоханніс підписав прийнятий парламентом новий закон про захист лісового багатства країни, в якому чорним по білому написано: будь-які дії, або бездіяльність, що ведуть до руйнування природних ресурсів, лісового і рибного фонду, вважаються загрозою національній безпеці Румунії.
Причому, загрозою національній безпеці, згідно з документом, визнається незаконна вирубка понад одного гектара лісу. Про серйозність намірів румунських властей покінчити з лісовою мафією свідчить і те, що Законом передбачено підключення до боротьби зі шкідниками лісу Румунської служби інформації (аналог українського СБУ) і Національної армії країни. Не кажучи вже про суттєве посилення санкцій відносно більш «скромних» порушників.
Чи допоможе прийнятий, практично – під тиском Єврокомісії, закон викорінити проблему, сказати складно. Але вже в лютому нинішнього року понад 400 співробітників силових структур країни провели масштабну операцію по знешкодженню злочинного угруповання, що займалося протягом року – з квітня 2015 по січень 2016 – поставками незаконно вирубаної деревини. Поставки (на підставі фальшивих документів) здійснювалися з повітів Муреш, Бистриця-Несеуд, Клуж і Селаж практично в усі регіони країни. Попередні збитки – понад мільйон євро.
Процес, як то кажуть, пішов… При цьому доречно відзначити, що вирубка лісу в Румунії не заборонена, але для цього існують певні законні рамки. Наприклад, державне підприємство «Ромсілва» навіть проводить аукціони з цього питання. Однак, дозвіл на вирубку дається лише за однієї умови: вирубали, наприклад, один гектар лісу, зобов’язані посадити рівно таку ж кількість молодих саджанців. Обнадійливо. І не виключено, що в найближчі роки Румунії стане в нагоді досвід Албанії, де протягом наступних десяти років вирубка лісів взагалі заборонена. Законодавчо.
* * *
Як бачимо, у наших сусідів, на відміну від нас, нема поблажливого ставлення до вирубки лісів. Вочевидь, чиновники й заготівники теж свого часу заспокоювали народ, доки не винищили все, що можна було винищити и не отримали «жовту картку» від Єврокомісії. І лишень тепер схаменулися.
Самі зрозуміємо, що йдеться про загрозу національної безпеки, чи дочекаємось, поки Європа показуватиме на нас пальцем?
Тетяна Когутич, Ужгород, Зінаїда Гурська, Кишинів.
