А чи знаєте ви, що якщо дивитися на певний відтінок рожевого кольору, то можна заспокоїти нерви, знизити артеріальний тиск і зменшити частоту пульсу? До такого висновку прийшов американський психолог Олександр Шаусс.
Особливий колір
Відомий швейцарський психолог Макс Люшер у свій час розробив теорію, згідно з якою переваги того чи іншого кольору диктуються ендокринною системою людини. Взявши цю гіпотезу на озброєння, американський психолог Олександр Шаусс ризикнув припустити, що існує і зворотний зв’язок: колір може впливати на ендокринну систему і психіку людини.
Рожевий колір — колір, що утворюється при змішуванні червоного й білого.
У 1979 році в журналі «Ортомолекулярна медицина» Олександр Шаусс опублікував статтю, в якій стверджується, що особливий відтінок рожевого кольору надає заспокійливий ефект, уповільнює пульс, дихання і серцевий ритм. Примітно, що перші експерименти з різними відтінками рожевого кольору Олександр Шаусс проводив на собі. Психолог дійшов висновку, що рожевий колір викликає неконтрольоване розслаблення м’язів.
Рожевий Бейкера-Міллера
Спираючись на свої спостереження, Олександр Шаусс порахував, що рожевий колір можна використовувати для придушення насильства і агресії. Так, після публікації своєї роботи Шаусс приступив до цікавого експерименту. У виправному центрі Сіетла психолог домовився з офіцерами, щоб ті перефарбували камери в рожевий колір і помістили в них нових ув’язнених, у яких є виражена схильність до насильства.
Експеримент тривав більше 150 днів, і за цей період дійсно не було відзначено жодного випадку агресивної поведінки з боку ув’язнених. А відтінок рожевого, який використовувався в цьому експерименті, назвали на честь двох офіцерів в’язниці, які погодилися на проведення експерименти: рожевий Бейкера-Міллера.
Теорія Шаусса в дії
Після успішного експерименту Олександра Шаусса, у виправних установах багатьох країн вирішили перефарбувати камери в рожевий Бейкера-Міллера, і скрізь такий захід приніс свої плоди. Укладені ставали спокійними і менш агресивними.
А в 1979 році на стадіоні Університету Айови перефарбували в рожевий гостьову роздягальню. Таке завдання дав тренер місцевої команди, розраховуючи, що противник буде менш агресивним і пасивним. Примітно, що до таких хитрощів вдавалися до 90-х років, однак незабаром спортивні комітети це стали забороняти, вимагаючи, щоб роздягальні обох команд нічим не відрізнялися.
Критика
Природно, у будь-якої теорії, навіть якщо вона підтверджується фактами, завжди знайдуться противники і критики. Так, наприкінці 80-х років американські психологи проводили експерименти з білим і рожевим Бейкера-Міллера. За заявою вчених, вони не помітили ніяких відхилень у частоті пульсу і кров’яного тиску у добровольців, які дивилися на білий і рожевий кольори.
Теорію Шаусса досі перевіряють різними дослідженнями. До якого б висновку не прийшли вчені, можливо, вам цей колір дійсно допоможе заспокоїтися.
Історія рожевого кольору
Вперше рожевий колір згадується у 800 році до н.е. В “Одіссеї” Гомера він з’являється як рожевий колір світанку. Пізніше про нього писали і в Стародавньому Римі — для позначення рожевого кольору використовували латинське слово roseus, що означає “троянда”.
В епоху Середньовіччя та Відродження рожевий колір часто використовували в релігійних картинах, адже він символізував зв’язок між матерями та їхніми дітьми. У 18 столітті рожевий колір вперше почав асоціюватися з розкішшю та жіночністю завдяки мадам де Помпадур, яка була відома своєю любов’ю до цього відтінку. Приблизно в той же час рожеві речі стали носити й інші члени королівських родин по всій Європі. Цей колір також використовували в дизайні інтер’єру з іншими пастельними відтінками.
У 19 столітті рожевий був поширеним кольором серед англійських чоловіків. Тоді англійська військова форма була червоною, а рожевий розглядався як світліша версія цього відтінку. Блакитний, навпаки, вважався ніжнішим кольором, який зазвичай асоціювався з жінками.
Однак значення рожевого кольору змінилося в середині 20 століття, після Другої світової. Коли чоловіки почали носити темні кольори, яскравіші та пастельні відтінки, зокрема рожевий, отримали новий імідж як жіночні. Це сталося здебільшого тому, що в післявоєнний період суспільство зосередилося на відновленні ролі жінок як домогосподарок і піклувальниць.
Наприкінці 20 століття рожевий продовжували вважати кольором дівчаток, але це змінилося в 1990-х роках. У цей період у багатьох західних культурах рожевий почали розглядати як більш гендерно нейтральний колір.
Сьогодні рожевий колір, серед іншого, асоціюється з обізнаністю про рак молочної залози. Ініціатива “Рожева стрічка”, започаткована на початку 1990-х років, сприяла тому, що цей колір став символізувати підтримку хворих на рак молочної залози та відповідні дослідження.
