Російський президент вважає себе хранителем багатонаціональної держави. Проте серед етнічних меншин наростає невдоволення. Вони відчувають себе ущемленими. Режим уловлює сепаратистські настрої.
▪️Коли на початку березня 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в Україну, Володимир Путін нагородив перших загиблих «Званням Героя Росії», серед нагороджених були й представники неросійських етнічних груп. Путін особливо наголосив на цьому, аби закріпити солідарність усіх народів Росії проти зовнішнього ворога.
▪️Насправді ж причина банальніша: в економічно відсталих регіонах армія є одним із небагатьох роботодавців, що пропонує стабільну зарплатню та можливості кар’єрного зростання. Тому те, що серед десятків тисяч загиблих військовослужбовців непропорційно багато представників етнічних меншин, радше свідчить про їхні економічні труднощі, ніж про патріотизм.
Читайте: 10 економічних, політичних, соціальних та воєнних факторів, які спричинять розпад Росії
▪️Активісти, які захищають права цих меншин і дедалі частіше виступають за їхнє визволення від російської держави, бачать у цьому щось більше — свідоме ослаблення або навіть знищення основ їхніх народів.
▪️Для Кремля це тривожні сигнали. За мантрою про нібито єдність російського суспільства на тлі війни проти України ховається страх перед заворушеннями, безладом — і перед розпадом країни за етнічними кордонами.
▪️І наприкінці царської імперії, і під кінець Радянського Союзу національні питання в окремих регіонах сприяли розпаду імперій. Прагнення Чечні до незалежності Москва придушила двома кривавими війнами.
▪️Сьогодні в лавах російської опозиції у вигнанні лунають голоси, що закликають до «деколонізації» Росії, вбачаючи в цьому єдиний шлях до демократичного та заможного майбутнього країни.
Читайте: За яким сценарієм відбуватиметься розпад росії – прогноз відомого економіста
Росія відкидає звинувачення у колоніалізмі
▪️Порівнювати Росію з колоніалізмом — провокація для режиму. Уже понад три роки Путін звинувачує Захід у тому, що той досі мислить у колоніалістських категоріях і тому очікує, що решта світу має йому підкорятися.
▪️Антиколоніальна риторика добре сприймається у країнах, що розвиваються, в Азії та Африці. Кремль категорично відкидає звинувачення в колоніалізмі на адресу Росії та її імперського минулого.
▪️Для Росії «деколонізація» — це загроза, а не обіцянка.
▪️На засіданні Ради з міжетнічних відносин Путін нещодавно наголосив на важливості мирного співіснування у багатонаціональній державі. Однак це співіснування перебуває під загрозою.
Читайте: Олег Панфілов: Логічний кінець – розпад Росії, для якого є і сучасні, і історичні причини
▪️«Тепер усе частіше говорять про нібито “деколонізацію” Росії. По суті, це означає розвал Російської Федерації й завдання їй того самого, сумнозвісного стратегічного ураження», — сказав він. «Ви навіть вигадали для цього спеціальний термін — “пост-Росія”, тобто територія, позбавлена суверенітету, розірвана на дрібні частини, підлеглі Заходу». Можливо, він мав на увазі резолюції Ради Європи.
▪️Путін також скористався нагодою, щоб звинуватити Захід в «агресивній русофобії».
▪️На його думку, вона спрямована проти всіх народів країни, адже без етнічного російського народу сама Росія не може існувати. Росія — багатонаціональна держава, хоча росіяни домінують у всіх відношеннях.
▪️На території країни проживають 196 різних народів, понад два десятки з них дали назви суб’єктам Російської Федерації.
Придушення мов меншин
▪️В останні роки не лише держава, яка формально вважається федерацією, дедалі більше централізується — «автономія» меншин часто існує лише на папері.
▪️Особливо болісно для представників етнічних меншин, яких у Росії називають «малими народами», те, що колись гарантоване законом навчання їхніми рідними мовами спершу було вилучене з обов’язкової шкільної програми, а тепер скорочене до однієї години на тиждень.
▪️Діти та молодь фактично позбавлені можливості по-справжньому вивчити мову своїх предків. Через це, а також через депопуляцію сіл у їхніх зазвичай віддалених регіонах проживання, вони швидко втрачають зв’язок зі своєю культурою.
▪️Те, що Путін саме до 4 листопада — «Дня народної єдності» — проголосив два нових свята, «День корінних народів» і «День мов народів Росії», вони вважають особливо лицемірним.
▪️Дослідниця Марина Сайдукова, родом із Бурятії, каже, що це — свідома стратегія мовного самознищення. Неросійські мови мають бути витіснені з повсякденного життя, стверджує Сайдукова.
▪️Нові свята лише посилили тенденцію перетворення меншин на декоративні об’єкти. Відповідно до колоніальної логіки їм відводять роль щасливих етнографічних експонатів.
▪️Це цинічний крок. Він демонструє нібито прихильність до різноманіття, тоді як політика насправді рухається у протилежному напрямку — до уніфікації.
Жорсткі заходи проти уявних сепаратистів
▪️Війна проти України підштовхнула сепаратистські настрої в деяких етнічно окреслених регіонах Росії. Вони виступають проти імперіалістично мотивованої війни й проти того, що їхні народи мусять платити за неї особливо високу ціну, і бачать вихід у незалежності від Москви.
▪️Маси ще не дійшли до таких висновків. Але режим боїться, що іскра може спалахнути внаслідок якогось локального інциденту.
▪️Саме тому він безжально переслідує політичні рухи.
▪️Навесні 2024 року Генпрокуратура оголосила абсолютно вигаданий «антиросійський сепаратистський рух» екстремістським і заборонила його. Такої організації не існує, але під заборону потрапив довгий список маргінальних місцевих національних рухів і їхніх нібито західних прибічників — зокрема Німецьке товариство з вивчення Східної Європи, яке повідомляло про такі сепаратистські рухи.
▪️Росія має документи, згідно з якими західні спецслужби й фінансовані ними закордонні центри нібито прагнули розколоти країну зсередини та спровокувати національні й релігійні конфлікти, заявив Путін на засіданні Ради з міжетнічних відносин.
▪️Власна частка відповідальності за невдоволення народів, які почуваються пригнобленими, навіть не розглядається.
