Верховна Рада прийняла закон про Вищу раду правосуддя (№5180).
За закон у редакції профільного комітету проголосував 271 народний депутат.
Закон визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя. Відповідно до закону Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського самоврядування, що діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на основі відповідальності, підзвітності суспільству, формування доброчесного і високопрофесійного корпусу суддів.
Закон передбачає, що Вища рада правосуддя приймає рішення про звільнення суддів з посади і дає згоду на затримання чи арешт судді.
Вища рада правосуддя також забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо суддів.
Наразі згоду на затримання і арешт судді дає Верховна Рада України.
Закон дає Вищій раді правосуддя повноваження вносити подання про призначення судді на посаду, створювати органи для розгляду справ про дисциплінарну відповідальність суддів, приймати рішення про переведення судді з одного суду до іншого, узгоджувати кількість суддів у суді, брати участь у визначенні видатків Держбюджету на утримання судів, органів правосуддя, затверджувати за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів.
До складу Вищої ради правосуддя входить 21 особа, 10 з них обирає з’їзд суддів з числа суддів або суддів у відставці, 2 призначає президент, 2 обирає Верховна Рада, 2 – з’їзд адвокатів, 2 – всеукраїнська конференція прокурорів, 2 – з’їзд представників юридичних вищих навчальних і наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до Ради за посадою.
Його призначають членів терміном на 4 роки. Одна і та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два терміни поспіль. Закон прописує порядок обрання членів Вищої ради правосуддя, їхні права та обов’язки, порядок звільнення.
Членом Ради може бути громадянин України не молодший за 35 років з вищою юридичною освітою і стажем професійної діяльності не менше 15 років. Він має відповідати критерію політичної нейтральності. Не може бути обрана членом Вищої ради правосуддя особа, яка на момент обрання є членом політичної партії або займає посаду в політпартії, іншої організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності; обрана на виборчу посаду в органі державної влади (окрім судової) або органі місцевого самоврядування, має представницький мандат; бере участь в організації та фінансуванні політичної агітації або діяльності.
Члени Вищої Ради правосуддя, крім голови Верховного суду, здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Прописана структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя. Для розгляду справ про дисциплінарну відповідальність суддів Рада створює дисциплінарні палати до складу кожної з них входить, щонайменше, 4 члени, значна частина з них повинна бути в минулому суддями.
За словами голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича (фракція “Блок Петра Порошенка”) закон “надасть можливість відкрити шлях до того, щоб, нарешті, повною мірою завершити судову реформу”.
Інтерфакс-Україна
