Путін поставив усе на Україну. І з кожним місяцем стає дедалі очевидніше: ця війна більше не його гра на перемогу.
Вторгнення Росії в Україну, яке вже триває четвертий рік, виявляє глибокі тріщини в кремлівських військових, дипломатичних і економічних стратегіях. Те, що спочатку виглядало як кампанія домінування, перетворюється на затяжну, виснажливу позиційну війну — і Москва, схоже, її програє.
Як пише Майкл Кіммадж у Foreign Policy:
Повільно, але впевнено Росія починає програвати війну.
Патова ситуація на фронті та шалені втрати
Попри незначні територіальні здобутки, російська армія вичерпує свої ресурси.
Читайте також: Пропозицію Путіна щодо України відхилив Білий дім
Після місяців безуспішних спроб захопити стратегічне місто Покровськ, втрати росіян досягли критичного рівня. За оцінками українських чиновників, з початку війни було вбито, поранено або зникло безвісти майже 1 мільйон російських військових — з них 100 тисяч лише у 2025 році.
Хоча Росія продовжує захоплювати кілька квадратних кілометрів тут і там, стратегічна картина не змінилася з 2022 року. Кремль втрачає людей і техніку, не досягаючи жодних суттєвих переваг. Території, які залишаються під контролем Москви, часто є нічим іншим, як зоною бойових дій без довготривалої військової чи економічної цінності.
Дипломатична ізоляція і втрачені можливості
Дипломатична стратегія Кремля також виявилась саморуйнівною. Надії на більш проросійську адміністрацію у Вашингтоні не справдилися. Замість досягнення перемир’я чи послаблення рішучості США, Москва продовжила обстріли українських міст навесні, що лише зміцнило позиції Заходу.
Читайте також: Венс і Трамп – «корисні ідіоти» Путіна, – заявив кузен віцепрезидента США
Спроби розколоти Захід зазнали краху. Берлін на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем виділив понад 500 мільярдів євро на оборону, а союзники по НАТО продовжують підтримувати Київ. Як зазначає Foreign Policy, агресивна поведінка Росії зруйнувала будь-які шанси на дипломатичний прорив:
«Росія провалила свою дипломатію із Заходом.»
Економічне напруження і кінець воєнного підйому
Всередині країни економіка Росії починає зазнавати серйозного тиску. Колишній приріст ВВП, спричинений воєнними витратами, згас. Інфляція наближається до 10 відсотків. Дефіцит робочої сили через війну підвищує зарплати, а зниження світових цін на енергоносії — зокрема через уповільнення Китаю та торгові суперечки США — б’є по надходженнях, залежних від нафти.
Читайте також: Путін був вкрай принижений Україною – і Трампу потрібно про це пам’ятати
Для режиму, який обіцяв стабільність і велич, ця економічна криза підриває довіру. Зі зростанням цін і стагнацією рівня життя дедалі більше росіян ставлять під сумнів сенс війни, яка не приносить ані миру, ані добробуту.
Політична ставка Путіна перетворюється на загрозу
Володимир Путін побудував свою владу на контролі й силі. Але тепер, коли його образ нерозривно пов’язаний з невдалою війною, ця централізована сила стала політичною вразливістю. Останніми тижнями Путін уперше за багато років заговорив (непрямо) про наступництво — рідкісний і показовий крок.
Кремль усе ще контролює внутрішнє інформаційне поле, але не може контролювати реальність, з якою стикаються росіяни.
Foreign Policy застерігає:
Єдина річ, яка небезпечніша для політичного лідера, ніж війна за власним вибором, — це війна за власним вибором, яка йде погано.
Путін поставив усе на Україну. І з кожним місяцем стає дедалі очевидніше: ця війна більше не його гра на перемогу.
Читайте також: Путін на межі, оскільки колапс Росії «відбувається прямо зараз»
Putin’s Losing Bet: How Russia’s War in Ukraine Is Backfiring on All Fronts