ПАРЄ стурбована тим, що в Україні жоден з гучних скандалів досі не завершився належним судовим вироком для корупціонерів. Українську владу закликають поквапитися.
Під час зимової сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкривається в понеділок, 23 січня, у Страсбурзі, на розгляд депутатів буде винесено проект резолюції “Функціонування демократичних інститутів в Україні”. Доповідь та відповідну резолюцію представлятимуть доповідачі з українського питання від моніторингового комітету ПАРЄ: іспанець від групи лібералів Джорді Шукла та німець від Європейської народної партії Аксель Фішер.
Ця доповідь щодо України є плановою – доповідачі моніторингового комітету регулярно відстежують хід виконання певною країною зобов’язань, які вона взяла на себе, приєднавшись до Ради Європи (РЄ). Під процедурою моніторингу ПАРЄ серед 47 країн-членів РЄ наразі перебуває дев’ять країн, серед яких і Україна.
Остання резолюція моніторингового комітету щодо України була ухвалена ПАРЄ у квітні 2014 року, відразу після драматичних подій на київському Майдані та незаконної анексії Криму Росією. Нині доповідачі зазначають, що від часу ухвалення останньої резолюції, “події в Україні розвивалися під впливом військової агресії Росії на сході країни та спроб у рамках мінських домовленостей розв’язати цей конфлікт мирним шляхом”. Проте, наголошують автори, незважаючи на це, “головний процес реформ у Україні, які відповідають вимогам українського народу, озвучених під час протестів Євромайдану, імплементується”.
У тексті доповідачі віддають належне масштабам законодавчих змін, необхідних для проведення реформ, які були зроблені Верховної Радою за останні два з половиною роки, і закликають українську владу швидше втілювати їх у життя.
Проте “розгалужена корупція” в Україні продовжує залишатися однією з головних проблем, наголошують представники моніторингового комітету. “Затяжна відсутність конкретного прогресу” в антикорупційній боротьбі, а саме – судових переслідувань та тюремних строків корупціонерам – “може потенційно зменшити ефект амбіційних реформ влади і, зрештою, підірвати громадську довіру у політичну та юридичну систему в цілому”, говориться в тексті. “Асамблея стурбована тим, що темп боротьби з корупцією занадто повільний, а конкретні результати – дуже обмежені”, – констатується в проекті резолюції. Її автори також зауважують: політичні й економічні інтереси представників влади в Україні тісно переплетені між собою, що негативно впливає на громадську думку і може нашкодити боротьбі з корупцією.
Ефективно виявляти хабарників у владі – завдання антикорупційного прокурора. Тому проект резолюції містить заклик до української влади “забезпечити спеціального антикорупційного прокурора достатніми ресурсами для виконання його завдань, включно з відкриттям його представництв у всіх регіонах країни”. У документі також наголошується, що вирішальним для боротьби з корупціонерами в Україні є створення спеціалізованого антикорупційного суду.
Дебати та голосування депутатів ПАРЄ щодо проекту резолюції “Функціонування демократичних інститутів в Україні” заплановані на 25 січня.
Deutsche Welle
