Як це виглядає з боку? Погано. Спроба демонстративного штурму АП і подальший брутальний зрив зустрічі кандидата П. в Черкасах говорить про початок жорсткого етапу кампанії. Так, поки ніби все це не сильно лякає. Але точно так починалося це при… президенті Януковичі). Але з одним уточненням. Час переходу від дрібних сутичок до великих і системни бійок зараз пролетить куди швидше.
Такий висновок озвучив сьогодні в Фейсбуці політолог Михайло Подоляк.
А сам по собі зрив зустрічі чинного президента і особливо гасла про «мародерів в оборонці, яких треба садити» – явно добре зайдуть в громадську думку. Уже заходять. І таким чином відбувається найстрашніше для ПА – структуризація ненависті, поява потужного об’єднавчого анти / гасла і остаточна десакралізація посади президента. Очевидно також, що оточення ПА не готове до вирішення такого типу криз, відверто панікує, а тому дурнувато так кричить про «проросійських провокаторів». Що на тлі «сім’ї Гладковських» виглядає безглуздо і ще більше провокує ненависть…
Безсумнівно, це поки тільки прикидочне таке зіткнення. Ще не бійка… Але навіть після таких скромних «мускульних ігор» можна гарантувати, що ситуація буде розвиватися зовсім не так, як дехто намалював собі в солодкому кабінеті на четвертому поверсі)… Хлопці щиро вірили, що у них під рукою є свої патріо-бойовики і є резерв, який за потреби підкине криміналітет. А виявилося, що справжні бойовики проти)…
Що стосується Гладковських, то «хіхішечкамі» і заляганням на дно вже не відтпетляеш. Сімейство стало синонімом розграбування оборонки і тому їх рано чи пізно в будь-якому випадку наздоженуть. Так само як наздоженуть надутих директорів Укроборонпрому – нинішнього Букіна і колишнього Романова. Боляче наздоженуть. Тому що галузь така. І тому що смертей багато. І тому що у загиблих залишилося багато непростих товаришів, які тепер знають, кому виставляти кровний рахунок… І так, це ніяк не пов’язано з виборами (і тому не затихне вже). Для Гладковського більше немає гарантів…
Можна, звичайно, зробити вигляд, що вчорашнє не страшне і що все під контролем. Але це не так. Починається реальний силовий рух. А силовий рух в наших умовах – це кількість добре підготовлених і злагоджених бойовиків. У ПА їх явно менше. Навіть не так. Армія ПА – це мережеві оскорблянти. Але на вулицю, де будуть бити, вийдуть за нього одиниці… Рішення, звичайно, є. Але всі вони дуже не прості. І припускають готовність йти на якісь поступки. Щось або когось віддавати. Але як тільки ти починаєш віддавати – одразу посиплеться вся вертикаль домовленостей… Або потрібно превентивно гвинтити націоналістів. Але ці групи вже в партнерстві з державною силовою вертикаллю, яка зовсім не слабкіше президентської… Або потрібні свої реальні бойові силовики. А це не паркетні генерали і не виряджені мілітарі. Це саме ті, які заради збереження ПА готові боротися на вулицях. Отже, питання – чи дійсно хтось хоче зберегти нинішній статус – кво?
