Ринок процесингових послуг в Україні переживає «другу молодість». Причин дві: звуження ринку і посилення конкуренції після банківської кризи та банкрутства декількох великих гравців, а також зростання безготівкових платежів і розвиток нових «електронних» видів бізнесу.
Процесингові центри вже не орієнтуються тільки на банки, страхові та фінансові компанії. В їх цільовій аудиторії тепер також великі торговельні мережі і компанії, які працюють на ринку e-commerce.
Як після кризи змінилася ситуація з процесинговими послугами в Україні, розбиралося видання “Мінфін”.
Три лідери
Процесинг в широкому розумінні – це процес супроводження безготівкових транзакцій. Фактично він являє собою приховану частину будь-якого платежу – процесингові центри обробляють і пов’язують між собою всю інформацію про рух коштів з точки А в точку Б.
Функціонально процесинг заведено розділяти на емісійний (обслуговування пластикових карток) і електронний (платежі за участю рахунків, торговий еквайринг, обслуговування мереж банкоматів). Українські провайдери процесингових послуг, як правило, працюють одночасно в двох напрямках.
Більше варта уваги класифікація процесингу в залежності від того, з ким працює той чи інший провайдер. Всі ПЦ умовно можна розділити на три групи:
- універсальні небанківські процесинги, що працюють з усіма участникамии ринку (Український процесинговий центр (UPC), Укркарт);
- in-house провайдери, орієнтовані винятково на свій материнський банк (Приват, Ощадбанк, Укрсиббанк, Альфа-Укрсоцбанк, Кредит Дніпро);
- банківські ПЦ, надають аутсорс-послуги іншим фінустановам (ProCard Конкорд Банку, TAS-Link групи ТАСкомбанку, процесинг ПУМБу).
Лідери ринку – UPC, ПУМБ та Укркарт, які сукупно обслуговують 63 з 82 українських банків, що працюють. У портфелі UPC 25 банків, ПУМБ співпрацює з 23 банками, Укркарт працює з 15, ТАС-Лінк – з 7.
UPC належить австрійській Raiffeisen, серед її клієнтів великі банки – Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь, Сбербанк, ОТП, Південний. Укркарт працює в основному з невеликими банками. До недавнього часу єдиним великим клієнтом був Укргазбанк, але минулого року з компанією почав працювати Промінвестбанк. ПУМБ не розкриває перелік своїх партнерів.
Клієнти процесингів можуть пересікатися. Наприклад, банки Український капітал, ПроКредит і ВТБ працюють одночасно з UPC і TAS-Link. Укрбудінвестбанк користується послугами і UPC, і Укркарт. Остання цього року готувала апгрейд систем безпеки банку ПУМБ.
“Наявність власного процесингу ніяк не обмежує банки у використанні рішень інших процесингів, а також в інтеграції цих рішень з власним процесинговим центром. При розробці нового карткового продукту важливо комплексно вивчити витратну складову і оцінити рішення, які вже існують на ринку”, — відзначає начальник управління проектного менеджменту банку Кредит Дніпро Михайло Лабунський.
Лідери ринку процесингу також розвивають найбільші банкомантні мережі: UPC займається мережею АТМосфера, ПЦ ПУМБ курирує мережу Радіус.
Життя після кризи
Криза дещо похитнула позиції лідерів ринку. Через банкрутства банків-партнерів UPC втратила порівняно з 2013 роком майже 20 клієнтів (було 42) і близько третини платіжних карток, зареєстрованих в її системах. Схожі показники втрат і у процесингу ПУМБ.
Один з помітних гравців ринку – Українська фінансова мережа (UFN) – через банкрутства майже всіх ключових клієнтів (найбільшим був Платинум банк) фактично припинила активну діяльність ще 2017 року.
Але, крім фізичного скорочення ринку, посилилася і сама конкуренція: свою присутність в цій сфері намагаються нарощувати процесингові центри, які до цього концентрувалися на одному або кількох клієнтах, з’являються нові гравці. Наприклад, TAS-Link вийшов на «широкий ринок” 2016 року, ProCard Конкорд Банку був створений 2015-го. «Ми бачимо великий потенціал у розвитку власного процесингу, який будується зокрема для зовнішніх клієнтів. Ринок цифрових платежів розвивається у всьому світі. Україна поки що перебуває в статусі «країни, що наздоганяє» у цій сфері, натомість це дає добру перспективу новим сегментам бізнесу. Активність VISA і MasterCard в нашому регіоні тільки підтверджують це, — каже директор ПЦ ProCard Ірина Циганок.
Утримувати дорогий з технологічної точки зору процесинг, який працює тільки на материнський банк, стало невигідно. Банкам доводиться постійно фінансувати підрозділ, що теоретично міг би стати досить прибутковою бізнес-одиницею.
“Банки, які мають власний процесинг, періодично пропонують перейти до них на обслуговування. Ймовірно, для утримання власного процесингу їм необхідно залучати на обслуговування й інші банки», — розмірковує начальник сектору розвитку карткового бізнесу ОТП Банку Наталія Попко.
Співпраця з процесинговими центрами на аутсорсингу має і низку недоліків. За її словами, аутсорсери практично не надають банкам можливість контролювати технологічний супровід свого карткового бізнесу, крім того, їхні послуги не ексклюзивні, що не може влаштувати окремих клієнтів.
“Такий варіант не дозволяє вивести на ринок унікальний продукт. Крім того, для банків завжди дуже важливий момент строків оновлення систем або впровадження нових проектів, а аутсорсингові компанії, як правило, працюють одночасно з декількома клієнтами і не завжди можуть виконати завдання у бажаний строк”, — відзначає Лабунський.
За словами Ірини Циганок, банки з невеликим обсягом емісії карток воліють користуватися послугами «класичних» процесингів. Над створенням власних «in-house» рішень замислюються більші гравці.
Це стосується переважно роботи з картками, випадок з еквайрингом більш складний. Побудувати «домашню» еквайринг-платформу – це дорого. В копієчку обійдеться і її створення, і отримання ліцензії. Тому найбільш висока конкуренція серед існуючих процесинг-провайдерів спостерігається саме тут: нові гравці з’являються на ринку нечасто.
Майбутнє поруч
Банки – не єдині клієнти процесингових центрів. Зараз їхніми послугами все частіше користуються платіжні сервіси, фінансові компанії та торговці. Так, Укркарт співпрацює з Укрпоштою і Держфіскальною службою, TAS-Link обслуговує компанію Leogaming, яка супроводжує оплату сервісів в онлайн-іграх. У клієнтському портфелі ProCard значаться також страхові компанії і кілька інтернет-магазинів.
“Світовий тренд – рух транзакційного бізнесу в e-commerce. Це, в першу чергу, підтримка мобільних додатків для інтернет-магазинів і маркет-плейсів, технології безпеки платежів, такі як 3D Secure, нововведення на кшталт NFC і QR-code, електронні гаманці, токенізація карток. Завдяки власним розробникам і програмістам ми допомагаємо клієнтам з вирішенням їхніх питань, локалізуючи іноземний досвід на українському ринку», — розповідає Ірина Циганок.
За її словами, частка e-commerce до 2020 року становитиме 24% всього транзакційного ринку. Тому банки і сервіс-провайдери, які залишаться на ринку, будуть дивитися в бік розвитку нестандартних продуктів, орієнтованих саме на торговців.
Затребуваність послуг з обслуговування карткових платежів також зросте. Як відзначає заступник голови правління Укркарт Віталій Богданов, масив платіжних карток 2017 року в цілому по ринку збільшився лише на 5%, але кількість безготівкових операцій з використанням карток зросла майже на 30%, а обсяг — більш ніж на 40%.
«Для задоволення попиту на якісну обробку даних, обслуговування транзакцій платіжних систем із збереженням високих вимог до безпеки, провайдери більше уваги будуть приділяти системам віддаленого обслуговування, інтернет-банкінгу, платіжним чат-ботам і майданчикам електронної комерції», — говорить Богданов.
Приклад впливу процесингових сервісів для e-commerce на структуру фінансового ринку – масова поява фінансових компаній, які видають кредити клієнтам виключно в онлайн-режимі. Йдеться не тільки про видачу кредиту та перерахування грошей на картку, але і про погашення у вигляді регулярних платіжних вимог з карток боржників, що ще кілька років тому могли дозволити собі тільки найбільш прогресивні гравці. «Надаючи повний комплекс послуг зв’язки процесинг+банк+ІТ компанія розробників, ми даємо клієнту можливість отримати готовий продукт, розроблений під нього або повністю переналаштований із стандартної пропозиції на ринку. Це дає можливість навіть невеликій компанії у вигляді запущеного, але ще «не розкрученого» start-up, запропонувати ринку свої послуги, розвиваючи нові ніші або презентуючи нестандартні продукти», — додає Циганок.
Інша річ, що все вимагає серйозних інвестицій в софт, з яким працюють сучасні ПЦ, причому вливання повинні бути регулярними. «Мінфіну» розповіли в ПУМБ, що процесинг банку інвестує в оновлення ПЗ щороку. Як розповіла Циганок, ПЦ ProCard переніс дата-центр в нове приміщення. За її словами, незважаючи на те, що проект фактично стартував ще 2014 року, власники досі продовжують інвестувати в нього кошти.
