ЄБРР підпише з Ощадбанком і Кабміном меморандум з чітким зазначенням обов’язків сторін з підготовки держбанку до приватизації. Адже через півтора року не менше 20% акцій Ощадбанку мають бути продані, можливо, самому ЄБРР. Реалістичність цього терміну викликає питання у експертів, адже влада вчасно навіть не оновила наглядову раду держбанку.
Покрокова інструкція
Плани продати міноритарні частки в держбанках уряд задекларував ще на початку року. В ході засідання Кабміну 11 лютого було прийнято «Основи стратегічного реформування державного банківського сектора» до 2025 року. Але тільки зараз влада переходить до конкретних дій.
У лютневій стратегії прописувалась часткова приватизація Ощадбанку і Укрексімбанку до середини 2018 року: не менше 20% має купити на прозорому конкурсі «кваліфікований інвестор або міжнародна фінансова організація», наприклад, ЄБРР, IFC або Німецька компанія з інвестицій та розвитку (DEG). Рішення про мажоритарну (понад 50% акцій) або повну приватизацію (близько 80% акцій, що залишилися) планується прийняти до кінця 2020 року.
Ці «Основи» не були схвалені ні постановою, ні розпорядженням – Кабмін лише заслухав доповідь Мінфіну, підтримавши його «на словах». Після чого уряд звернувся до ЄБРР за допомогою в комерціалізації та приватизації Ощадбанку. З цією метою було підготовлено проект Меморандуму порозуміння між урядом України, Ощадбанком і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо підтримки реформи Ощадбанку і його підготовки до приватизації. В Ощадбанку сказали FinClub, що меморандум, можливо, підпишуть вже в листопаді.
У тексті проекту меморандуму, з яким ознайомився FinClub, зазначено, що «ЄБРР розгляне в майбутньому купівлю міноритарного пакету акцій банку шляхом входження в капітал через купівлю акцій додаткової емісії в рамках процесу попередньої приватизації». Йдеться про продаж за участю «шанованих незалежних інвестиційних радників» на конкурсі «щонайменше 20% акцій» Ощадбанку «шанованому сторонньому інвесторові». Радників для подальшої приватизації повинні будуть знайти до кінця 2020 року, а продати банк – до 2022-го.
Зобов’язання сторін
Уряд пообіцяє «забезпечити прозорий міжнародний відбір для призначення нової наглядової ради Ощадбанку з більшістю незалежних членів не пізніше I півріччя 2017 року відповідно до процесів і критеріїв, погоджених з МФО». Кабмін не повинен буде надавати Ощадбанку нові преференції в порівнянні з приватними банками, крім програм, які вже діють, і обслуговування суб’єктів, які залучені до питання національної оборони або працюють в особливий період (в умовах воэнних дій).
Для проведення приватизації держбанку знадобиться змінити законодавство. Влада зобов’язана «постійно підтримувати капіталізацію Ощадбанку в межах мінімальних пруденційних вимог до адекватності капіталу» і підтримувати регуляторні правила, які дозволять «ефективно врегулювати проблемні кредити в балансі Ощадбанку та інших держбанків».
Зусилля ЄБРР з трансформації Ощадбанку включатимуть допомогу в розвитку кредитування
мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ), централізації та оптимізації, поліпшення ризик-менеджменту і комплаенсу. ЄБРР частково оплатить технічну допомогу консультантів, а також надасть фінансування міжнародної торгівлі, ММСБ і програм енергоефективності. Рада директорів ЄБРР 4 жовтня надала держбанку торгове фінансування на 50 млн євро.
При цьому ЄБРР не бере на себе зобов’язань з купівлі частки: установа лише обіцяє в 2018 році оцінити прогрес в підготовці до приватизації та «розглянути питання купівлі міноритарного пакета акцій». Це станеться, тільки якщо Ощадбанк досягне попередньо узгоджених цільових показників і тільки «за наявності чітких письмових зобов’язань уряду повністю приватизувати Ощадбанк».
Ощадбанк повинен буде забезпечити фінансування нової наглядової ради та її комітетів – починаючи від зарплати директорів до забезпечення матеріально-технічних і процедурних умов їхньої роботи. Держбанк повинен буде співфінансувати роботу консультантів за програмою технічної допомоги, здійснювати прозорий відбір ключових кадрів і розвивати кредитування ММСБ.
Режим секретності
У прес-службі Міністерства фінансів протягом трьох тижнів не змогли відповісти на запит FinClub, чи планується підписання аналогічних меморандумів щодо Ощадбанку з іншими МФО, а також чи залучатимуться «помічники» для приватизації Укрексімбанку. За інформацією FinClub, меморандум ЄБРР з Ощадбанком буде підписано першим, оскільки він найбільш опрацьований, а залучення інших радників, в тому числі для Укрексімбанку, знаходиться на «чорновому» етапі.
Також в Мінфіні не змогли повідомити терміни включення до наглядових рад держбанків незалежних членів і суму потреби Ощадбанку в докапіталізації в 2017 році. На початку 2016-го Кабмін збільшив статутний капітал Ощадбанку на 5 млрд грн (до 35,1 млрд грн), Укрексімбанку – на 9,32 млрд грн (до 31 млрд грн). Для виконання результатів стрес-тестів 2015 року держбанкам нібито ще потрібен капітал на 3,46 млрд і 3 млрд грн відповідно. Ці оцінки не враховували потребу в капіталі після дорезервування згідно з постановою № 351.
ЄБРР залишив без відповіді запит FinClub щодо делегування свого представника до наглядової ради Ощадбанку, обсягів фінансування держбанку, програми трансформації банку і розміру міноритарного пакета, який їх цікавить. «Про ці речі можна буде говорити тільки після підписання меморандуму. Ми плануємо захід для преси, де буде можливість поставити ці питання», – заявив старший радник ЄБРР Антон Усов.
Таку ж позицію має і Ощадбанк, який заявив, що не коментує співробітництво з ЄБРР до підписання меморандуму. Хоча в різних інтерв’ю голова правління Ощадбанку Андрій Пишний охоче коментував тему майбутнього продажу. «Приватизація 20% пакета акцій банку і перехід до Фонду гарантування – пов’язані речі, – говорив «Лівому берегу» Андрій Пишний. – У 2017 році держава повинна оголосити, в якому часовому графіку і згідно з якими умовами відбудеться перехід банку до системи гарантування вкладів». ЄБРР розглядається Ощадбанком «як пріоритетний інвестор в ході приватизації 20%».
Банк в процесі переговорів з ЄБРР визначив план подальшої трансформації та дорожню карту розвитку, яка встановлює чіткі показники ефективності й параметри роботи до 2022 року. «Приміром, увійти до топ-5 з обслуговування ММСБ в 2018 році. Програма визначає, яка у Ощадбанку повинна бути цільова структура кредитного портфеля, яка питома вага держсектора, рентабельність капіталу та активів, – заявив він в інтерв’ю Ліга.net. – Ми максимально сконцентрували зусилля на роботі з ЄБРР, тому що впевнені, що стандарти і програми, які за два роки ми разом впровадимо і реалізуємо, зроблять банк привабливим для великого кола потенційних інвесторів. Це значно збільшить вартість акцій».
Збій програми
Мінфін на початку року пообіцяв розробити порядок обрання по сім членів наглядових рад держбанків і механізм оплати їхньої праці на ринкових принципах, а також вибрати «всесвітньо відому компанію з підбору персоналу» для відбору кандидатів до наглядових рад з числа українців та іноземців. «Ця компанія надасть до кінця червня 2016 року перелік кандидатів (не менше 42), з яких конкурсний комітет, сформований порівну президентом і урядом, вибере нових незалежних членів наглядових рад системних держбанків до кінця липня 2016 року», – йдеться в лютневій стратегії.
Але ці терміни були зірвані, тому в меморандумі зазначено, що міжнародний відбір для призначення нової наглядової ради Ощадбанку з більшістю незалежних членів планується вже не пізніше I півріччя 2017 року. ЄБРР збирається брати участь в номінації незалежних директорів до наглядової ради Ощадбанку. «Є затримки з виконанням стартових умов щодо реформи корпоративного управління – формування незалежної наглядової ради. Парламент уже кілька місяців не може проголосувати зміни до законодавства, щоб запустити цей процес. Згідно з останньою програмою МВФ, графік для прийняття цих змін парламентом переглянуто, але й новий термін «до кінця жовтня» вже порушено», – говорить FinClub старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.
Зараз в наглядовій раді Ощадбанку і Укрексімбанку працює по десять членів, призначених урядом і президентом з 2014 по 2016 рік: зокрема, представники Кабміну, Мін’юсту, Мінфіну, фірм «БДО», «Аскел Партнерс», «Дентонс Юроп», навіть екс-представники Нацбанку.
«Старий менеджмент не надто зрадіє змінам, кожен новий член наглядової ради – це головний біль, навіть якщо він не «незалежний». Вводити в курс справи людей зі сторони і домагатися злагодженої роботи наглядової ради – це дуже непросто навіть в комерційній структурі», – пояснює член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
У 2016 році держава також повинна була налаштувати контроль за процесом роздержавлення банків, а також подати до Ради поправки до законодавства. До кінця травня Мінфін за технічною допомогою МВФ мав провести оцінку департаменту фінансової політики і визначити заходи, впровадження яких до кінця вересня забезпечило б ефективне управління державними банками. До кінця липня мали з’явитися рамкові угоди між Мінфіном і системними державними банками. До кінця 2016 року Мінфін повинен завершити і подати до Кабміну аналіз переведення Ощадбанку на загальну систему гарантування вкладів сумою до 200 тис. грн.
Неминучість процесу
Приватизація держбанків дозволить дисциплінувати менеджмент держбанків, збільшить ринкову вартість і приверне приватні інвестиції в держбанки, вважають експерти. «Поки в Україні були «диктаторські» режими, держбанки з ними уживалися непогано: їх контролювали спецслужби, карали за погану поведінку. Коли періодичність зміни влади зросла, держбанки стали працювати гірше, більш того, з’явилася тенденція, що без докапіталізації вони самі впоратися з кризою не можуть, і перетворилися на тягар для країни», – вважає Віталій Шапран. Непокритий збиток Ощадбанку на 30 вересня 2016-го склав 22 млрд грн, Укрексімбанку – 26 млрд грн.
Інтерес МФО до держбанків з’явиться, коли вони побачать незворотні процеси в реформуванні корпоративного управління і перетворення держбанків з державних інституцій на комерційні установи. «Основною метою залучення міноритарного акціонера має стати поліпшення якості прийнятих банком бізнес-рішень. Також це допоможе трохи заощадити кошти Мінфіну на майбутню докапіталізацію банку», – вважає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Плани продати 20% вже через півтора року експерти вважають оптимістичними. «Немає нічого неможливого. Головне – обговорити можливість власника міноритарного пакета впливати на бізнес і стратегічні рішення в Ощадбанку, адже наше законодавство дає замало можливостей для впливу міноритарного акціонера», – говорить Олександр Паращій. Але часу на підготовку угоди може не вистачити. «Приватизація держбанків до середини 2018 року виглядає мало реалістичною. Щоб встигнути залучити нового акціонера в цей термін, банк повинен відповідати вимогам ЄБРР вже до грудня 2017 року. А 12-18 місяців на імплементацію плану реформування держбанку – це дуже короткий термін», – вважає Анастасія Туюкова.
Термін і обсяг подальшої приватизації залежать від ролі цих установ в економіці. «Ідея повномасштабної приватизації (в 2022 році. – ред.) повинна узгоджуватися з баченням ролі цих банків у стратегічних планах уряду. Адже держбанки можуть виконувати дуже важливу антикризову роль у важкі часи, коли значно скорочується кредитування комерційними банками. У такій ситуації держбанки могли б підтримати економіку. Але якщо такого завдання перед ними ніхто не ставить, і до того ж є ризик використання їхнього балансу в корупційних цілях, то краще такі ризики нівелювати», – говорить Олександр Паращій. І не обов’язково державі повністю виходити з капіталу. «Я б запропонував модель ВТБ. Коли продається до 40% акцій портфельним інвесторам, і на фондовому ринку – не обов’язково українському, можна й у формі іноземних депозитарних розписок», – говорить Віталій Шапран.
Садовничий В’ячеслав, "Фінансовий клуб"
