Опалювальний сезон в Україні: є одразу два болючих питання

батарея
25 Жовтня 2017, 17:45

Через борги у багатьох регіонах тепло буде на технологічному мінімумі

З 15 жовтня в Україні офіційно стартував опалювальний сезон. Об’єкти соціальної інфраструктури – школи, лікарні, дитсадки – підключаються до тепла, якщо температура в приміщеннях падає до 16 градусів, а житловий фонд – в тому випадку, якщо більше трьох діб на вулиці буде триматися температура не більше 8 градусів. У Кабміні відрапортували, що вперше за останні роки країна повністю готова до опалювального сезону, мовляв газом і вугіллям запаслися, відповідно, причин для паніки немає. Чи так це насправді і чи вистачить в українців коштів, щоб оплатити послуги тепловиків, розбирався “Апостроф”.

Паливо

З року в рік, опиняючись на порозі опалювального сезону, в країні виникає два фундаментальних питання: де взяти паливо і як за нього платити?

Згідно з даними Кабміну, цього року ситуація з паливом не викликає побоювань: вже зараз у підземних сховищах вдалося накопичити 14,8 мільярда кубометрів газу (а це на 2,3 мільярда більше, ніж в минулому році) і 1 мільйон 980 тисяч тон вугілля (на 568 тисяч тон більше, ніж у минулому році). Однак ще влітку віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон заявляв, що для “спокійного входження в опалювальний період” країні потрібно мати на складах не менше 1,8 мільйона тонн вугілля, і це тільки марки “А” (антрацитової групи). Ще потрібно було накопичити 2-2,2 мільйона тонн вугілля марки “Г” (газової групи) і 17 мільярдів кубометрів газу.

“З газом ситуація виглядає досить оптимістично, – пояснює “Апострофу” співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. – Якщо не буде занадто холодної зими, то очікувати якихось проблем не варто”.

“Газ вдалося накопичити за рахунок реверсних поставок, нарощування власного видобутку, скорочення споживання в житловому фонді – люди почали економити зі зростанням тарифів”, – додав “Апострофу” керівник київського офісу асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.

А ось із вугіллям, за словами експертів, Україна має великі проблеми. “До плану, який Кабмін собі намалював, багато не вистачає. Крім того, невідомо, як будуть забезпечуватися поставки вугілля до станцій. Останні три тижні йде зниження запасів вугілля на складах. За цей тиждень вони зменшилися на 1,3%, а за минулий – взагалі на 9%. Підвозять менше, ніж спалюють”, – додав Марунич.

Більше того, українські підприємства почали імпортувати не тільки антрацит, практично весь видобуток якого залишився на окупованому Донбасі, а й вугілля газової групи, яке видобувається на підконтрольній Києву території.

“Наприклад, в ДТЕК вже заявили, що вони почали закуповувати вугілля марки “Г”, адже тих запасів, що є на сьогоднішній день, недостатньо. А в такому разі ми опиняємося у великій залежності від імпорту – Україні необхідно закуповувати 44% вугілля”, – констатує “Апострофу” екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

Борги

Але навіть якщо уряд повною мірою забезпечить вітчизняну теплогенерацію газом і вугіллям, розрахуватися за теплоносії українцям буде складно. Виною всьому питання невідшкодованих пільг і субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Нагадаємо, що в бюджеті на 2017 рік на субсидії було заплановано 47 мільярдів гривень, однак левова частка цих грошей пішла в рахунок оплати боргу за попередній рік. В результаті влітку уряд був змушений виділити додатково ще 14 мільярдів, всього – 61 мільярд. Але і цієї суми недостатньо, запевняє  Олексій Кучеренко.

“Потрібно близько 80 мільярдів гривень, а не 61, і невідомо, чи будуть додаткові кошти в цьому календарному році”, – пояснив він.

“У нас є значний мінус, який тихо перетягнуть на наступний рік, – додає Павлюк. – Грубо кажучи, платежі за листопад-грудень з’являться в платіжках в січні-лютому наступного року. На наступний рік в бюджеті на субсидії закладено 55 мільярдів, і ми одразу за перші два місяці будемо мати мінус 20-25 мільярдів від цієї суми”.

Крім того, не маючи додаткових оборотних коштів, підприємства не можуть проводити установку лічильників, модернізацію мереж.

“А мережі зношені на 70% і потребують не якогось-небудь, а капітального ремонту і заміни, – констатує Олексій Кучеренко. – Технічно то все готово, як каже Кабмін, але мережі зношені і при найменшому перепаді температури виникає ризик проривів теплотрас і серйозних аварій. Крім того, у підприємств накопичуються величезні борги за газ перед “Нафтогазом”, і не факт, що підприємства не будуть відключати”.

Дійсно, за даними “Нафтогазу” на 17 жовтня, борг підприємств теплокомуненерго і ТЕЦ склав 22 мільярди гривень, з яких тільки 6,1 мільярда – борг за 2017 рік. І це при тому, що опалювальний сезон ще толком й не починався.

А тим часом в уряді заявляють, що забезпечення теплом і гарячим водопостачанням – “пряма і повна відповідальність місцевої влади”.

“Всі проблеми просто перенесені вниз – на рівень муніципалітетів, – каже “Апострофу” Олексій Кучеренко. – Основна проблема – боргові зобов’язання всіх суб’єктів ринку: населення, теплокомуненерго, водоканалів, за субсидіями. Теплокомуненерго готувалися до зими в дуже жорстких умовах, оскільки всі гроші у них вимивалися “Нафтогазом”. За моєю інформацією, залишалося 6-7% грошей теплокомуненерго з усього обсягу, який вони збирали з населення”.

Залишку коштів на рахунках тепловиків не вистачає навіть для виплати заробітної плати співробітникам. Наприклад, в “Херсонтеплоенерго” погасили борги тільки за липень.

Але, незважаючи на кризову ситуацію з боргами, відключень тепла, на думку Кучеренка, в зимовий період чекати не варто.

“Ситуація з боргами впливає на виділення лімітів газу. “Нафтогаз” буде постійно шантажувати теплокомуненерго невиділенням лімітів газу. Відключення навряд чи можливі, оскільки тут буде відігравати роль політичний фактор. Але абсолютно зрозуміло, що регіони будуть тримати на технологічному мінімумі”, – резюмував екс-міністр ЖКГ.

Всупереч труднощам, в деяких регіонах України батареї вже потеплішали. Так, в столиці “Київенерго” підключило до опалення 80% житлового фонду, що обслуговується комунальними ЖЕКами. Лікарні та дитсадки опалюються повністю, а ось столичним школам пощастило менше – тільки 78% з них отримують тепло, та й то за рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Також почали підключати до тепла будинки і об’єкти соціальної інфраструктури на півночі, заході і в центрі країни.

За прогнозами синоптиків, справжні холоди цього року прийдуть в Україну після 25 листопада, а значить у Кабміну і місцевої влади в регіонах ще є час для роботи над помилками.

Артур Гор

Опалювальний сезон в Україні: є одразу два болючих питання