Українці вже через кілька місяців отримають перші платіжки за опалення. Наступний опалювальний сезон може виявитися рекордно дорогим для субсидіантів: скоротили тривалість сезону і нормативи, на які нараховується “знижка”. Крім того, згідно з меморандумом з МВФ, вже найближчим часом НКРЕКП повинна ввести абонентську плату на газ. Сайт “Сегодня” з’ясував, що чекає українців в опалювальному сезоні 2017/2018.
Субсидіантам доведеться платити більше
Уже в жовтні українцям прийдуть перші платіжки за опалення. Цей опалювальний сезон може виявитися рекордно дорогим в першу чергу для субсидіантів. Так, ще кілька місяців тому Кабінет міністрів прийняв рішення скоротити опалювальний сезон для українців, які самі опалюють свої будинки і квартири. Якщо раніше субсидія покривала витрати для таких сімей з першого жовтня по 30 квітня, цей опалювальний сезон стартує для них тільки 15 жовтня і закінчиться 15 квітня. Якщо включити опалення раніше або закінчити опалювальний сезон пізніше, за “зайвий” місяць доведеться платити без субсидії.
Крім того, скоротилися і норми споживання, на які нараховується “комунальна знижка”. Наприклад, раніше субсидія покривала 5,5 кубів газу на опалення одного квадратного метра, зараз – всього п’ять кубів. Норматив споживання електроенергії скоротився з 65 до 51 кВт*год електроенергії (якщо електричне опалення), а на центральне опалення – з 0,0548 до 0,0431 Гкал тепла (якщо центральне опалення).
Скорочення нормативів призведе до того, що держава буде менше витрачати на субсидії, впевнений екс-начальник Управління по зв’язках з громадськістю “Нафтогазу” Валентин Землянський.
“Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди повинні платити самі”, – пояснює експерт.
У той же час експерти впевнені: соціальні нормативи занадто високі і їх необхідно знижувати. Так, українці без субсидії в минулому опалювальному сезоні використовували в два рази менше газу для обігріву житла, відзначає експерт. Така ситуація пояснюється тим, що багато субсидіантів витрачали рівно стільки газу, скільки покривала субсидія, і не замислювалися про економію.
Що буде з тарифами
Як заявляють в Мінсоцполітики: основне подорожчання комунальних послуг вже позаду. Так, в березні цього року пройшов останній етап підвищення вартості електроенергії, а в жовтні минулого року, коли Кабмін підвищить тариф на газ до 6,879 гривні за кубометр, прем’єр Володимир Гройсман перконує, що нібито це останнє підвищення в історії держави.
“Ми розглянемо важливе рішення для нас і для держави – питання встановлення єдиної ціни на газ. Переконаний в тому, що ми в цьому питанні сьогодні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ в житті нашої держави”, – сказав прем’єр.
Правда, підвищувати вартість газу рано чи пізно доведеться, впевнені експерти. Так, діючий тариф прив’язаний до курсу гривні і вартості імпортного палива. Якщо в минулому році газ для України коштував приблизно 185 доларів, в бюджеті цього року закладено ціну на газ – 245 доларів за тисячу кубометрів. До слова, згідно з постановою Кабміну №90 від 21 лютого, тариф на газ повинні переглядати першого квітня та першого жовтня кожного року. При перегляді тарифу враховуватимуть середньомісячні показники цін на газ на німецькому хабі NCG (за півріччя) з урахуванням витрат на транспортування до українського кордону і входу в ГТС в перерахунку на офіційний курс НБУ, а також тарифи на транспортування, розподіл і націнку “Нафтогазу”. Якщо виявиться, що тариф, сформований за імпортним паритету, вище чинного не менше, ніж на 10%, ціни на газ переглянуть.
В інтерв’ю одному з телеканалів місяць тому Володимир Гройсман повідомив що уряд не підтримує підвищення тарифів.
“Підвищення ціни на природний газ для українських громадян ми не підтримуємо. Ціни будуть залишатися в природних коливаннях ціни відповідно до інфляційних процесів в тому числі, тому якихось різких змін в ціноутворенні не відбудеться”, – зазначив Гройсман.
Нагадаємо, тарифи на електроенергію, воду і опалення визначає Нацкомісія в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), а вартість блакитного палива визначає уряд. При цьому від ціни на газ залежать собівартості гарячої води і опалення. Так, якщо Кабмін підніме єдиний тариф на газ, то НКРЕКП слідом підвищить вартість гарячої води та опалення.
Вартість холодної води в першу чергу залежить від цін на електроенергію, обсягів споживання і вартості робочої сили. Ростуть мінімальні зарплати – доводиться переглядати собівартість води. Наприклад, якщо українець витратив на холодну воду 100 гривень, в середньому 38,2 гривні піде на зарплати співробітникам місцевого “водоканалу”, 27,4 гривні витратять на світло (насоси працюють на електроенергії), 21,2 гривні – на банківські послуги, перевірку лічильників, 70 копійок – на погашення відсотків по кредитах, 4,5 гривні – на ремонт, 6,5 гривні – на амортизацію і 1,5 гривні на податки і збори.
На газ обіцяють ввести абонплату
Українська влада в меморандумі з МВФ взяла на себе зобов’язання розділити тариф на газ. Якщо рішення ухвалять, українцям будуть приходити дві платіжки – одна за газ як товар, друга – за розподіл і транспортування блакитного палива (так звана абонплата). Таке рішення відповідає європейським директивам і передбачено прийнятим законом “Про ринок газу”. Четвертого серпня члени Нацкомісії з питань госругулірованія в сфрех енергетики і компослуг (НКРЕКП) зібралися для того, щоб схвалити проект зміни методики розрахунку “абонплати”.
“Комісія визначає тільки 13% в структурі ціни на газ – витрати на транспортування і розподіл”, – пояснює глава НКРЕКП Дмитро Вовк. Зараз українці платять за кожен кубометр блакитного палива 6,87 гривні. Чиновники пропонують розділити тариф – за кожен використаний кубометр платитимуть шість гривень + незалежно від обсягів споживання фіксовану суму (“абонплату”). При цьому Вовк зазначає: в постанові слово “абонплата” жодного разу не згадується, нововведення називають “платою за транспортування і розподіл”.
Введення оплати за потужність (“абонплати”) – питання вирішене законом. Зараз чиновники обговорюють, як її рахувати. Якщо за діючою методикою, яку планували впровадити ще в квітні цього року і яка до цих пір залишається єдиною затвердженою, все залежить від максимальної потужності лічильника, в новій постанові пропонують більш вигідні для споживача умови.
Близько 70% українських сімей використовують газ тільки для приготування їжі. Газова плита споживає в середньому 1,2 кубометра на годину. А пропускна здатність лічильника G1,6 – 2,5 кубометра. Лічильника з меншою потужністю не буває. Тобто українець за старою методикою міг використовувати потужність в 1,2 кубометра, а платити як за потужність в 2,5 куба.
У новій методиці пропонують для всіх, у кого з газових приладів є тільки плита, вважати за потужністю не 2,5 кубометра, а 1,2 куба. Для прикладу, за старою методикою з лічильником G1,6 і газовою плитою довелося б в столиці платити “абонплату” в 29,3 гривні, за новою ще незатвердженою методикою – 11,48 гривні. Так, сім’я, яка витрачає п’ять кубометрів газу на місяць, зараз платить 34,3 гривні, а за новою методикою буде платити – 41,48 гривні (30 гривень за газ і 11,48 гривні “абонплати”).
А ось для тих українців, які використовують газ для опалення, “абонплата” може бути вигідною. Наприклад, власникам лічильника G4 рахуватимуть потужність в 4 кубометри на годину. У Києві з таким лічильником “абонплата” складе 38,2 гривні (без ПДВ). Так, зараз сім’я в столиці, яка спалює взимку 100 кубометрів газу на місяць, повинна платити 687 гривень, а після введення “абонплати” – 638,2 гривні.
Сегодня
